Рішення № 135833910, 13.04.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/7403/25

2/212/389/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Савінської А.О., за участю представника позивача адвоката Горбенко І.В., представника третьої особи Бондуровської М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа виконавчий комітет Покровської районної в місті ради, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

26 червня 2025 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Горбенко І.В. звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав щодо дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову посилається на те, що рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 31.10.2016 розірвано шлюб між позивачем та відповідачкою. Під час перебування у шлюбі народилася ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та фактично проживає з батьком за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач повністю займається вихованням та утриманням своєї дочки, яку відповідачка залишила у віці 1,5 роки. Мати дитини жодним чином не бере участі у вихованні дитини, не відвідує, не цікавиться її життям, не підтримує контакту з нею та фактично самоусунулася від виконання батьківських обов`язків. Відповідач не сплачує аліменти за рішенням суду, у зв`язку з чим наявна заборгованість в сумі 138 375,14 грн. Натомість позивач матеріально забезпечує потреби дитини за віком.

Ухвалою судді від 29 липня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, роз`яснено учасникам справи їх право, порядок та строки на подачу заяв по суті справи.

10 грудня 2025 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 25 грудня 2025 року.

25 грудня 2025 року, 21 січня 2026 року судовий розгляд не відбувся у зв`язку з відсутністю електроенергії в приміщенні суду, справу призначено на 16 лютого 2026 року.

16 лютого 2026 року судовий розгляді відкладено на 10 березня 2026 року у зв`язку з неявкою відповідача.

10 березня 2026 року в судовому засіданні заслухано вступні слова учасників справи, встановлено порядок дослідження доказів, оголошено перерву до 25 березня 2026 року для виклику свідків.

25 березня 2026 року в судовому засіданні допитано 4 свідків, оголошено перерву до 06 квітня 2026 року.

06 квітня 2026 року в судовому засіданні досліджені письмові докази, проведено судові дебати, судом оголошено про перехід на стадію ухвалення рішення, яке було оголошено 13 квітня 2026 року.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні від 10.03.2026 підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, суду пояснив, що в 2013 році вони з відповідачкою одружилися, в шлюбі народилася дочка ОСОБА_4 . Півтори роки вони проживали разом, потім в 2014 році він поїхав на заробітки, а відповідачка віддала дочку прабабці бабці позивача, після цього жодного разу відповідачка не з`явилася, не цікавилася дитиною. ОСОБА_4 не бачила матір 12 років, не згадує про неї і не пам`ятає. Дочка спілкується зі своїм братом ОСОБА_5 сином відповідачки від іншого шлюбу відповідачки, щодо якого її позбавлено батьківських прав. Він (позивач) опікується дитиною, з якою після повернення з заробітків у 2017 році проживає, утримує її. На теперішній час він працює неофіційно і вимушений проживати за містом, де має будинок. ОСОБА_4 проживає з бабусею та дідусем, оскільки навчається у школі, він навідує дочку коли приїжджає в Кривий Ріг, а дочка, в свою чергу, в період канікул проживає з ним за містом.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Горбенко І.В. підтримала позовні вимоги з підстав, викладених в позові, просила його задовольнити, пояснила, що відповідачка свідомо ухилилася від виконання батьківських обов`язків по вихованню, утриманню дочки ОСОБА_4 , яку в 2014 році залишила у прабабусі і з того часу жодним чином не цікавиться долею дитини і не спілкується з дочкою ні особисто, ні за допомогою телефонного зв`язку. Натомість ОСОБА_4 перебуває на повному утриманні та вихованні батька, який забезпечує дитині достатній рівень життя, цікавиться успіхами дочки, забезпечує усім необхідним для її розвитку та навчання.

Представник третьої особи виконавчого комітету Покровської районної в місті ради Бондуровська М.В. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, суду пояснила, що у січні 2024 року відповідачку було позбавлено батьківських прав щодо іншої її дитини. ОСОБА_2 постійно змінює адресу проживання, уникає будь-якого спілкування з органом опіки та піклування. З нею було проведено бесіду, під час якої вона надала письмові пояснення про те, що вона заперечує проти позбавлення її батьківських прав, не спілкується з дитиною, не утримує її. Дитина проживає з батьком. Станом на 01.10.2025 відповідачка має заборгованість по аліментах. З метою з`ясування думки дитини, з останньою було проведено бесіду, під час якої ОСОБА_4 заявила про доцільність позбавлення її матері батьківських прав, вона не спілкується з матір`ю. Підтримала висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача.

Відповідачка ОСОБА_2 повторно не з`явилася до суду, належним чином повідомлялася про розгляд справи, про причини своєї неявки не повідомила, відзив не подала, заяв про відкладення або розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

Відповідно до вимог статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд розглядає справу в порядку статті 280 ЦПК України за наявними в ній доказами (заочний розгляд).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показала, що в неї є онука, яка старша на рік від ОСОБА_7 , з якою вона познайомилася в 2017 році, коли дівчинки відвідували танцювальний кружок, там вони подружилися і в подальшому почали навчатися в одному ліцеї, а також разом перевелися до іншого ліцею. За весь час спілкування дітей, вона познайомилася із родиною ОСОБА_4 бабусею ОСОБА_8 , дідусем і батьком ОСОБА_9 . Вона (свідок) знає, що ім`я матері ОСОБА_10 , тому що так в розмові її називає дитина, але вона (свідок) ніколи не бачила її, вихованням ОСОБА_4 займається батько ОСОБА_11 , бабуся, дідусь, брат ОСОБА_11 ОСОБА_12 . За час спілкування з сім`єю ОСОБА_13 вона відвідувала ОСОБА_4 за місцем її проживання за адресою бабусі ОСОБА_8 , де ОСОБА_4 мешкає поки батько працює. У ОСОБА_11 є своє житло, але він працює за містом.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду показала, що вона з 2010 року є сусідкою ОСОБА_15 , з якою мешкає ОСОБА_4 приблизно з 2015 року. Дівчинка відвідує школу № 113, під час канікул проживає з батьком. Дівчинка доглянута, розвинена, добре навчається. ЇЇ (свідка) онук ОСОБА_16 , який є однолітком ОСОБА_4 , навчався разом з дівчинкою в одному класі. ОСОБА_17 приходив на батьківські збори до школи. Маму ОСОБА_4 вона жодного разу не бачила, до школи вона ОСОБА_4 не водила, на її день народження не приходила. Коли спілкувалася з дівчинкою та пам`ятала лише, що у мами чорне волосся, і висловлювала побоювання, що мати її забере від бабусі та батька.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 суду показала, що вона бабуся ОСОБА_4 і мати ОСОБА_1 . Її колишня невістка ОСОБА_2 в 2014 році залишила півторарічну дочку на бабусю ОСОБА_11 , коли останній був на заробітках. Коли прабабуся ОСОБА_4 померла, в 2015 році вона (свідок) забрала дитину до себе проживати, оскільки ОСОБА_11 працював на той час за кордоном. З 2015 року мати ОСОБА_19 жодного разу не відвідала дочку, не приймає участь у її вихованні, не телефонує і не цікавиться життям дитини, не спілкується з дитиною ніяким способом. На теперішній час ОСОБА_11 працює за містом, у зв`язку з чим проживає у заміському будинку, де під час канікул проживає з ним ОСОБА_4 . В інший час ОСОБА_4 проживає з нею (свідком), оскільки навчається у школі. ОСОБА_11 утримує дочку, надає їй кошти, у тому числі на позашкільне навчання, забезпечує усім необхідним. ОСОБА_20 вона взагалі ніколи не бачила після того, як вона залишила дитину, при цьому відповідачка знає де проживає ОСОБА_4 , їй ніхто не перешкоджав у спілкуванні та вихованні дочки. Вона (свідок) спілкувалася із родичами ОСОБА_20 і пропонувала спілкуватися з дитиною, але вони на мали бажання. Відповідач не утримує дочку, аліменти не платить. Коли ОСОБА_11 приїхав із заробітків він офіційно розлучився із ОСОБА_20 та стягнув з неї аліменти. Дівчинка не пам`ятає матір, називає її ОСОБА_21 , і заявила, що якщо не вирішимо питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_20 , то вона по досягненню 14 років самостійно звернеться до органів опіки та піклування з заявою.

В судовому засіданні за участі представника третьої особи виконавчого комітету Покровської районної в місті ради, ОСОБА_22 , яка є головним спеціалістом служби у справах дітей виконкому і має вищу педагогічну освіту, за відсутності учасників справи в залі судових засідань, проведено допит малолітнього свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка пояснила суду, що вона проживає з бабусею та дідусем, поки тато працює і живе за містом, оскільки там не має школи, а їздити звідти до школи кожного дня далеко і незручно. На канікулах вона проживає з батьком, з яким у неї добрі стосунки. Мати вона ніколи не бачила, не пам`ятає її, не спілкувалася жодного разу, з боку матері також не було жодного разу намагань з нею зустрітися або поспілкуватися, але вона цього і не бажає. Жодних контактів не підтримує ні з ОСОБА_21 , ні з іі родичами, окрім ОСОБА_5 . ОСОБА_5 це її брат по матері, щодо якого ОСОБА_21 позбавили батьківських прав і ОСОБА_21 з ним також не спілкується. Вона (свідок) з ОСОБА_5 дружить і вони часто зустрічаються. Вона обізнана, що у матері є ще діти, про це їй сказав ОСОБА_5 , але вона з ними не знайома і не має бажання. З ОСОБА_21 вона не бажає спілкуватися, вона для неї чужа людина. Вона (свідок) хоче юридично закріпити відсутність в своєму житті цієї людини, щоб у майбутньому не вирішувати з нею жодних питань і не мати від неї будь-яких претензій. Вона не хоче щоб ОСОБА_21 вважалася її матір`ю, і до цієї судової справи вона мала намір по досягненню 14 років самостійно вирішити це питання з органом опіки та піклування.

Заслухавши учасників справи, свідків, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 25 січня 2013 року, який був розірваний на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 31 жовтня 2016 року (а.с. 11).

Під час шлюбу у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 19.03.2013 Жовтневим відділом ДРАЦС реєстраційної служби Криворізького МУЮ у Дніпропетровській області (а.с. 8).

На підставі судового наказу, виданого 01 жовтня 2020 року Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (а.с. 12).

Постановою державного виконавця від 20.10.2020 року відкрито виконавче провадження ВП № 63356219 з примусового виконання судового наказу від 01.10.2020, у якому станом на 01.10.2025 наявна заборгованість зі сплати аліментів в сумі 208 473,03 грн (а.с. 13-14, 68).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 разом із батьком ОСОБА_1 (а.с. 10).

Фактично ОСОБА_4 проживає з бабусею та дідусем за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджено показами свідків та іншими матеріалами цивільної справи, зокрема характеристикою наданою Криворізьким ліцеєм № 113 (а.с. 15).

Згідно з вказаною характеристикою ОСОБА_23 навчається у Криворізькому ліцеї № 113 з 5 класу, позитивно характеризується, як вихована, порядна, з високими моральними якостями дитина, яка має творчі здібності, зацікавлена у навчанні, уважна. Батько приділяє належну увагу вихованню та навчанню дівчини, постійно відвідує батьківські збори, підтримує тісний контакт з класним керівником.

Згідно з Актом обстеження умов проживання, складеного спеціалістами служби у справах дітей ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , 31 жовтня 2025 року останні провели обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_3 , за якою проживають ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 мати, ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_4 донька, ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_5 переважно мешкає з біологічною бабусею за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 70).

За вказаною адресою спеціалістами ССД було встановлено, що ОСОБА_2 проживає у однокімнатній квартирі, в якій в наявності водо-, газо-, електропостачання, достатня кількість меблів та побутової техніки. Продукти харчування відсутні. Діти разом із матір`ю сплять на розкладному дивані, одяг та взуття відповідають віку та сезону.

З висновку виконавчого комітету Покровської районної у місті ради, затвердженого рішенням виконкому районної в місті ради 27.11.2025 № 1084, вбачається, що, враховуючи, що мати ОСОБА_2 належним чином не виконує свої батьківські обов`язки, не піклується про фізичний стан і духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування, не створює належних умов для проживання дитини, не готує її до самостійного життя, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, в інтересах малолітньої дитини орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 67-68).

Крім того, у вказаному висновку зазначено, що 05.01.2024 рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Відповідно до інформації з Покровського ВДВС у м. Кривому Розі станом на 01.10.2025 ОСОБА_2 має заборгованість по сплаті аліментів на утримання дочки ОСОБА_29 в сумі 208 473,03 грн.

Відповідно інформації, наданої Криворізьким МЦСС, фахівцем із соціальної роботи в розмові з ОСОБА_2 встановлено, що донька ОСОБА_3 вже багато років проживає з батьком та його рідними; матір проти позбавлення її батьківських прав стосовно доньки.

ОСОБА_2 була запрошена до служби у справах дітей виконкому Покровської районної в місті ради для проведення з нею профілактично-роз`яснювальної бесіди, під час якої останні була попереджена про відповідальність за ухилення від виховання дитини. У своєму письмовому поясненні ОСОБА_2 зазначила про свою незгоду з позбавленням її батьківських прав стосовно доньки ОСОБА_4 , з якою не спілкується приблизно два роки, матеріально не допомагає, у січні 2024 року позбавлена батьківських прав стосовно старшого сина ОСОБА_5 .

У письмовому поясненні від 08.10.2025 малолітня ОСОБА_4 зазначила про своє проживання з батьком та бабусею, згодна з позбавленням батьківських прав її матері, яка матеріально її не утримує, не цікавиться успіхами у навчанні та станом здоров`я (а.с. 68).

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до частина першої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (стаття 141 СК України).

Згідно зі статтею 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов життя дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення й розвитку; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до дитини та її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти тощо.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідно зробити все можливе, щоб зберегти особисті стосунки та, якщо це доречно, відновити сімейні стосунки.

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява

№ 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейський суд з прав людини наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Судом встановлено, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком ОСОБА_30 та його сім`єю: батьком та матір`ю.

Мати дитини ОСОБА_2 проживає окремо. Як встановлено судом, у тому числі з показів свідків та пояснень позивача, відповідачка залишила півторарічну дочку на іншу особу, тривалий час (понад 11 років) не приймає участі у вихованні дитини, не проявляє інтересу до неї, не турбується про її стан здоров`я, не утримує її, не підтримує жодних контактів з дитиною, у тому числі за допомогою месенджерів, соціальних мереж, телефонії.

При цьому суд враховує, що відповідач не має офіційних джерел доходів, проживає у місті Кривому Розі не за місцем реєстрації, приховує своє місце проживання, не виявляє бажання спілкуватися з дочкою.

Водночас судом не встановлено будь-яких перешкод, які б унеможливлювали спілкування матері та дочки у будь-який зручний для них обох спосіб, а тому приходить до висновку про те, що з боку відповідачки наявне ухилення від виховання дитини без будь-яких на те поважних причин, тобто свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.

Національним законом визначено, що саме орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина п`ята статті 19 СК України).

Орган опіки та піклування виконкому Покровської районної в місті ради виснував про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої дочки ОСОБА_4 .

Відповідно до положень ст. 12 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі Конвенція), держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що її стосується, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Аналогічні положення викладені у ст. 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей (Страсбург, 25 січня 1996 року), яка зобов`язує суд надати можливість дитині висловити свою думку при вирішенні питань, які її стосуються, і приділяти цій думці належну увагу.

Судом була заслухана малолітня ОСОБА_3 , яка в однозначній категоричній формі висловила бажання позбавити ОСОБА_2 батьківських прав, а також повідомила, що вона проживає з батьком та бабусею з дідусем, їй надається належна увага, догляд, тоді як своє ставлення до матері висловила негативно, зазначила, що вона її не знає, не пам`ятає, вона для дівчинки чужа людина, яка не приймає участь в її житті, не цікавиться її успіхами, досягненнями тощо. Відповідачку під час надання пояснень називала « ОСОБА_21 », при цьому позивача називала «тато».

ОСОБА_2 у своїх поясненнях органу опіки та піклування вказала, що не згодна з позбавленням її батьківських прав стосовно дочки, водночас жодних причин невиконання своїх батьківських обов`язків не назвала, не пояснила чому саме вона не спілкується з дочкою, не утримує її, не намагається налагодити контакт з дитиною, тобто будь-яких вагомих обставин, які суд враховує при вирішенні питання позбавлення батьківських прав, не навела.

На думку суду, сам по собі факт заперечення відповідачкою проти позбавлення її батьківських прав без наведення жодних причин такої своєї поведінки, ігнорування інтересів дитини, не може свідчити про її зацікавленість у збереженні сімейного зв`язку зі своєю дочкою.

Викладені обставини дають підстави для висновку про наявність підстав, передбачених статтею 164 СК України, для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, з огляду на її ухилення від виховання дитини, свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками щодо малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений останнім при подачі позову, в сумі 968,96 грн.

Керуючись ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа виконавчий комітет Покровської районної в місті ради, про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьківських прав щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем на заочне рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 .

Третя особа: виконавчий комітет Покровської районної в місті ради, ЄДРПОУ 04052531, юридична адреса: 50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Шурупова, 2.

Повне судове рішення складено 20 квітня 2026 року.

Суддя: О. В. Колочко