Вирок № 135833100, 03.03.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/7019/26

Провадження №1-кп/761/3339/2026

В И Р О К

іменем України

03 березня 2026 року м. Київ

Шевченківський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши в м. Києві в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2026 за № 12026100100000158 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бахмут, Донецької області, громадянина України, працюючого на посаді провідного фахівця з управління товарними запасами ТОВ «АвтоКапітал», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (приватний будинок), та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2026 року у невстановлений досудовим розслідуванні час, але не пізніше 10 год. 00 хв., ОСОБА_3 перебуваючи за власним місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , отримав від матері ОСОБА_4 в користування мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A25» з номерами IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI 2: НОМЕР_2 , після цього ОСОБА_4 вирішив закласти його під заставу до ТОВ «АЙ ЛОМБАРД» (ідентифікаційний код юридичної особи: 44916262, юридична адреса: м. Київ, вул. Лінійна, будинок N? 17). В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, розробивши при цьому злочинний план, який полягав у тому, що ОСОБА_3 прибуде до приміщення ТОВ «АЙ ЛОМБАРД» за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 17, та здійснить заставу мобільного телефону, отримає за це грошові кошти, якими він розпорядиться на власний розсуд, при цьому, в подальшому повернеться до приміщення ломбарду, де скористається довірою працівника ТОВ «АЙ ЛОМБАРД» та заволодіє чужим майном.

Реалізовуючи свій умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, з метою особистого збагачення, діючи з корисливим мотивом, ОСОБА_3 , 08.02.2026 о 10 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вулиця Олени Теліги, 17, у відділені ТОВ «АЙ ЛОМБАРД», підійшов до віконця обслуговуванням клієнтів та повідомив, що бажає здійснити заставу мобільного телефону марки «Samsung» моделі «Galaxy A25» з номерами IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI 2: НОМЕР_2 та передав вказаний мобільний телефон працівникові ТОВ «АЙ ЛОМБАРД» для подальшої оцінки.

Працівник ТОВ «АЙ ЛОМБАРД» оцінивши мобільний телефон, запропонував ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 3807 (три тисячі вісімсот сім) гривень 70 копійок, на що ОСОБА_3 погодився та попросив перевести йому грошові кошти на банківську картку, на що працівник ТОВ «АЙ ЛОМБАРД», не підозрюючи злочинних намірів ОСОБА_3 , здійснив переказ грошових коштів на банківській рахунок, після цього останній покинув приміщення ломбарду та розпорядився вище вказаними грошовими коштами на власний розсуд.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу та доведення його до кінця, ОСОБА_3 , 08.02.2026 о 13 год. 54 хв., повернувся до приміщення ТОВ «АЙ ЛОМБАРД» за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 17, підійшов до віконця обслуговування клієнтів та повідомив, що бажає викупити мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A25» з номерами IMEI1: НОМЕР_1 та IMEI2: НОМЕР_2 , при цьому повідомив, що йому необхідно скористатися вище вказаним мобільним телефоном, для того щоб налаштувати програму для оплати. Працівник ТОВ «АЙ ЛОМБАРД» не підозрюючи його злочинних намірів на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, передав ОСОБА_3 мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A25» з номерами IMEI1: НОМЕР_1 та IMEL2: НОМЕР_2 . Далі, ОСОБА_3 скористався тим що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, а працівник ТОВ «АЙ ЛОМБАРД» відволікся та, утримуючи при собі мобільний телефон, покинув місце вчинення кримінального проступку заволодівши чужим майном, завдавши ТОВ «АЙ ЛОМБАРД» (ідентифікаційний код юридичної особи: 44916262, юридична адреса: м. Київ, вул. Лінійна, будинок N? 17) матеріальної шкоди на суму 3807 (три тисячі вісімсот сім) гривень 70 копійок.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України обумовлено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, до обвинувального акту прокурором додано клопотання про його розгляд у спрощеному провадженні, з урахуванням тих обставин, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності. З огляду на наведене, відповідно до приписів ч. 1 ст. 302 КПК України прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту долучено письмову заяву ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_5 , у якій ОСОБА_3 зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку він беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, та згоден із розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному порядку.

Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, до обвинувального акту получено письмову заяву представника потерпілого ТОВ «АЙ ЛОМБАРД» - ОСОБА_6 , в якій останній висловив свою згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

З урахуванням наведеного та виконанням вимог КПК України, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому статтями 381 - 382 КПК України.

Відповідно до частини 2 статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно із приписами ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном зловживання довірою (шахрайство).

Органом досудового розслідування установлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, установлені судом.

Обвинувачений ОСОБА_3 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_5 обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України не оспорює, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття та добровільне відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не установлено.

Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_3 кримінального проступку, особу обвинуваченого, його вік, наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючої покарання обставин, те, що обвинувачений добровільно відшкодував шкоду завдану кримінальним правопорушенням, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді штрафу в мінімальних межах санкції статті за якою визнав його винуватим.

Таке покарання стосовно ОСОБА_3 є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідно до ст.100 КПК України.

Підстав для застосування запобіжних заходів до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст.371,373-374, 381-382 КПК України,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку за ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Речові докази: мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A25» з номерами IMEI1: НОМЕР_1 та IMEI2: НОМЕР_2 - повернути у розпорядження власника ОСОБА_4 , 2 (два) DVD-R диска з відеозаписами камер відеоспостереження ТОВ «АЙ ЛОМБАРД» за адресою: м. Київ, вул. О. Теліги, 17, DVD-R диск із відеозаписом складання протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі представника потерпілого ОСОБА_6 , DVD-R диск із відеозаписом проведення огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. О. Теліги, 43-А, за участі ОСОБА_3 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1