Рішення № 135831736, 20.04.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/6548/26

Справа №754/3783/26

РІШЕННЯ

Іменем України

20 квітня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г. розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову 21 274,10 грн.

Стислий виклад позицій сторін

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" звернувся до суду з позовом до Відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 21 274,10 грн, що складається з 9 533,40 грн заборгованості за тілом кредиту, 6 673,10 грн процентів та 5 067,60 грн відсотків відповідно до статті 625 ЦК України.

Позов обґрунтовано тим, що 23.07.2025 між Позивачем та Відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором був укладений договір про надання кредиту. За цим договором Відповідачка отримала кредитні кошти в розмірі 11 000,00 грн. Свої зобов`язання щодо повернення коштів Відповідачка належним чином не виконала, здійснивши лише часткову оплату на суму 8 811,44 грн, внаслідок чого утворилася вищевказана заборгованість.

Позивач просить покласти на Відповідачку судові витрати, які складаються зі сплаченого ним судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Відповідачка подала заяву, в якій визнала позов в частині стягнення суми основного боргу та процентів, просила розстрочити виконання рішення.

УСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ ТА ЇХ ОЦІНКА СУДОМ

Відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (частини перша, четверта статті 206 ЦПК України).

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2020 року у справі № 572/2515/15-ц (провадження № 61-1051св17) роз`яснив, що "відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову".

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України).

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про споживче кредитування", який встановлює, що договір про споживчий кредит це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1-1 частини першої статті 1).

Порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів зазначаються у договорі про споживчий кредит (пункт 10 частини першої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").

23.07.2025 ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" (Кредитодавець) та Відповідачка ОСОБА_1 (Позичальниця) уклали Договір № 548804-КС-001 про надання кредиту у формі електронного документа з урахуванням особливостей, що визначені Законом України "Про електронну комерцію". Відповідачка підписала договір електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора (UA-8153 з СМС-повідомлення, що надсилався на фінансовий номер телефону НОМЕР_1 ).

Використанню цього підпису передувала реєстрація позичальниці на вебсайті Кредитодавця (вхід в особистий кабінет за допомогою логіна і пароля) та проходження ідентифікації особи через систему BankID.

Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, перерахувавши 11 000,00 грн на банківську картку Відповідачки № НОМЕР_2 . Факт перерахування 23.07.2025 о 11:50 коштів у сумі 11 000,00 грн підтверджується листом - підтвердженням ТОВ "ПрофітГід" (номер транзакції 45326-06497-01854). Відповідачка вказані обставини визнає.

Відповідно до умов Договору Позичальниця зобов`язана була повернути кредит та сплатити проценти протягом 113 днів, тобто не пізніше 12.11.2025.

Відповідно до пункту 4.3 Договору кредит, проценти та будь-які інші платежі підлягають сплаті Позичальником у безготівковій формі у строк (термін) відповідно до графіку платежів.Згідно з Графіком платежів Відповідачка мала повернути кредитні кошти та сплатити проценти протягом 8 періодів із кінцевою датою повернення коштів 12.11.2025.

У довідці про стан заборгованості за кредитним договором № 548804-КС-001 від 23.07.2025 року Позивач зазначив, що розмір заборгованості по основному кредиту становить 9 533,40 грн, по відсоткам 6 673,10 грн, відсотки відповідно до статті 625 ЦК України (штрафи) 5 067,60 грн.

Суд з`ясував, що розрахунок суми боргу та процентів ґрунтується на умовах Договору.

Відповідачка частково визнала позов у цій частині. Суд не встановив, що визнання Відповідачкою позову в частині основного боргу та процентів суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому наявні законні підстави для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 9 533,40 грн та процентів у сумі 6 673,10 грн.

Водночас вимоги про стягнення відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України Суд визнає необґрунтованими з таких підстав.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Та обставина, що пункт 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" було виключено на підставі Закону № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, не впливає на застосування положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який є основним актом цивільного законодавства (частина друга статті 4 ЦК України).

Закон України "Про споживче кредитування" з 23.01.2024 не регулює питання щодо нарахування неустойки та процентів річних у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в Україні, тому відсутня колізія норм між цим Законом та нормами ЦК України.

З огляду на наведене, нарахування Позивачем відсотків на підставі статті 625 ЦК України безпідставним, а відповідна сума підлягає списанню в силу закону.

Тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Щодо клопотання про надання розстрочення виконання рішення Суд виходить з такого.

Відповідачка просить розстрочити виконання рішення на 12 місяців, посилаючись на те, що має намір добросовісно виконати рішення суду, але не має можливості виконати рішення суду повністю, оскільки перебуває у скрутному фінансовому становищі, має незначний дохід та на утриманні трьох дітей. Також Відповідачка посилається на введення воєнного стану, що вплинуло на спроможність виконувати фінансові зобов`язання.

Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, про що зазначає в резолютивній частині рішенні (пункт 2 частини сьомої статті 265, частина перша статті 267 ЦПК України).

Стаття 265 ЦПК України не містить окремо визначені підстави для розстрочення виконання рішення суду, тому застосовуються положення статті 435 цього Кодексу.

Так, підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частина третя та четверта статті 435 ЦПК України).

Розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення (частина п`ята статті 435 ЦПК України).

Вирішуючи питання про розстрочення, суд, серед іншого, враховує матеріальний стан фізичної особи (частина четверта статті 435 ЦПК України).

Суд дослідив відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (відповідь № 2625328 від 20.04.2026) і встановив, що Відповідачка має регулярний високий щомісячний дохід. Зокрема, середньомісячний дохід Відповідачки після сплати податків (чистий дохід) за проаналізований період (з січня 2025 року по лютий 2026 року) становить приблизно 48 818 грн. Її дохід є регулярним і складається з двох основних джерел. Її офіційна заробітна плата у ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" після сплати податків за січень та лютий 2026 року становила понад 35 000 грн на місяць. Крім того, Відповідачка стабільно отримує аліменти у розмірі понад 10 000 грн щомісяця.

Суд бере до уваги обставини соціальний аспект та ті, виклики, що постали перед українським суспільством внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації, що призвело до значного погіршення матеріального становища більшості громадян. Також Суд бере ло уваги особисті обставини Відповідачки, пов`язані з вихованням та утриманням неповолітніх дітей.

Водночас Суд бере до уваги те, що Позивач має повне право на негайне та повне виконання судового рішення. Відповідачка має значний регулярний щомісячний дохід. Тому Суд дійшов висновку, що розстрочення виконання рішення на 12 місяців є надмірно тривалим та порушуватиме права Стягувача. Натомість розстрочення заборгованості терміном на 6 місяців є співмірним, пропорційним та таким, що не створить критичного фінансового навантаження на Відповідачку, водночас забезпечивши належне виконання судового рішення. Розстрочка виконання стане значним стимулом для Відповідачки добровільно виконати свої зобов`язання, що забезпечить задоволення вимог Позивача без понесення додаткових витрат, пов`язаних з примусовим виконанням судового рішення. Таке рішення відповідає головному завданню цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими міркуваннями - забезпечити ефективний захист порушених прав та інтересів, мінімізуючи витрати для обох сторін та забезпечуючи розумний строк розгляду справи.

Розподіл судових витрат

У частині першій статті 264 ЦПК України перелічені питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду, у тому числі і щодо розподілу між сторонами судових витрат (пункті 6).

Положення статей 133, 141 ЦПК України визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, а стаття 142 цього Кодексу - розподіл судових витрат у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до частини першої цієї статті у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн. Суд задовольнив позовні вимоги на загальну суму 16 206,50 грн, що становить 76,18% від заявлених вимог (16 206,50 грн / 21 274,10 грн).

Пропорційна частина судового збору за задоволені вимоги становить 2 028,22 грн. Відповідачка визнала позов у цій частині, тому Суд, керуючись частиною 1 статті 142 ЦПК України, розподіляє ці судові витрати таким чином: 50% пропорційного судового збору стягується з Відповідачки, а решта 50% - повертається Позивачу з державного бюджету. Відповідно, з Відповідачки підлягає стягненню сума у розмірі 1 014,11 грн, і така ж сума підлягає поверненню Позивачу.

Керуючись статтями 4, 13, 76-81, 141, 263-265, 279 ЦПК України суд

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) 9 533,40 грн - заборгованості за тілом кредиту за Договором № 548804-КС-001 про надання кредиту від 23.07.2025, 6 673,10 грн заборгованості за процентами, судовий збір у розмірі 1 014,11 грн, розстрочивши виконання рішення суду в цій частині терміном на 6 місяців, а саме: зобов`язати здійснювати виплати рівними частинами у розмірі 2 870,10 грн щомісячно протягом 6 місяців. Кожен платіж повинен бути внесений до останнього дня відповідного календарного місяця, починаючи з травня 2026 року.

У стягненні відсотків відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі 5 067,60 грн відмовити.

Повернути з державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" судовий збір у розмірі 1 014,11 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Суд підписує повне рішення без його проголошення. Датою рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України) 20.04.2026

Суддя Інна КОВАЛЕНКО