Постанова № 135830210, 30.03.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/1121/26

Провадження № 3/359/805/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 березня 2026 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Шевченко О.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ветерана війни, особи з інвалідністю ІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст.130 КУпАП,

у с т а н о в и в:

05 лютого 2026 року о 21 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме висловлювався на її адресу нецензурною лайкою і наніс декілька ударів по голові, внаслідок чого завдав шкоди психічному та фізичному здоров`ю потерпілої.

Крім того, 05 лютого 2026 року о 22 годині 20 хвилин у с. Мирне Бориспільського району Київської області по вул. Центральна, буд. 17, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; нестійка хода. Від проходження огляду на визначення стану сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано на технічний пристрій відеозапису, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

У судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні вище вказаних адміністративних правопорушень. Просив суд не позбавляти його права керування транспортними засобами. Крім того надав суду заяву про розстрочку штрафу, у зв`язку з тяжким матеріальним становищем.

Заслухавши пояснення правопорушника та дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 05.02.2026 серії ВАД №855729;

- даними довідки з бази «АРМОР» ЄО № 4039 від 05.02.2026;

- копією протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.02.2026;

- копія письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 від 05.02.2026;

- копія письмових пояснень правопорушника ОСОБА_1 від 05.02.2026;

- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 05.02.2026 серії ААД № 834770, складеного відносно ОСОБА_1 , який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 № 1376;

- направленням на медичний огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.02.2026;

- довідкою заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Дзюби С. від 09.02.2026, згідно якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами;

- довідкою заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності ОСОБА_3 від 09.02.2026, про відсутність повторності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП;

- відтвореними і дослідженими відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, що містяться на СD носіях.

Таким чином, суд вважає, що дії правопорушника ОСОБА_1 , за ознаками ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, кваліфіковані правильно, оскільки останній вчинив домашнє насильство, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного та фізичного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої. Також суд вважає, що дії правопорушника ОСОБА_1 , за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП, кваліфіковані правильно, оскільки останній, керуючи транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, відмовився.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 ветеран війни, особа з інвалідністю ІІ групи, має постійне місце проживання.

У якості обставин, що згідно ст. 34 КУпАП, пом`якшують відповідальність правопорушника, суд приймає повне визнання своєї провини і щире каяття.

Обставин, що згідно ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи характер вчинених адміністративних правопорушень, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 ( сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ОСОБА_1 , на якого накладено адміністративне стягнення, необхідно звільнити від сплати судового збору в розмірі 665,60 грн, оскільки останній являється інвалідом ІІ групи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 33 - 36, 40-1, 130, 173-2, 245, 251, 268, 283 - 285, 294 КУпАП, п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд

п о с т а н о в и в:

Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення, відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, які необхідно стягнути на користь Держави України (отримувач коштів: ГУК у Київ.обл./м. Київ/21081300; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA488999980313030149000010001; код класифікації доходів бюджету 21081300), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.

Розстрочити ОСОБА_1 виплату несплаченої суми штрафу у розмірі 17000 гривень на загальний строк 10 (десять) місяців, шляхом сплати щомісячно в дохід держави по 1700,00 гривень, починаючи із квітня 2026 року.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору в розмірі 665 гривень 60 копійок, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку розстрочки.

Після сплину строку, на який розстрочено виконання постанови, у разі несплати штрафу особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності, постанову звернути до примусового виконання у загальному порядку.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку оскарження постанови вона набирає законної сили з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження у випадку залишення її без змін.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Постанова суду набрала законної сили ____.

Суддя Олена ШЕВЧЕНКО