Постанова № 135829533, 16.04.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/455/26

Провадження № 3/163/445/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Павлусь О.С.

з участю секретаря Костюк Р.М.,

представника Волинської митниці Федчишиної С.Ф.,

захисника особи, щодо якої складено протокол, Немченко Л.А. (в режимі відеоконференції)

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом № 0037/UA205000/2025 про притягнення до відповідальності за ст.485 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , директора ТОВ «Вест Делюкс Трейд» (код ЄДРПОУ 45280540), РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , як директор ТОВ «Вест Делюкс Трейд» (код ЄДРПОУ 45280540), під час митного оформлення товарів «транспортні засоби…..» за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ №№ 24UA205140031027U0 від 08.05.2024, 24UA205140031028U9 від 08.05.2024, 24UA205140031034U7 від 08.05.2024, 24UA205140031042U3 від 08.05.2024, 24UA205140031080U3 від 08.05.2024, 24UA205140031149U4 від 08.05.2024, 24UA205140031221U0 від 08.05.2024, 24UA205140031222U9 від 08.05.2024, 24UA205140031223U8 від 08.05.2024, 24UA205140031281U7 від 09.05.2024, 24UA205140031282U6 від 09.05.2024, 24UA205140031343U4 від 09.05.2024, 24UA205140031573U2 від 10.05.2024, 24UA205140031740U6 від 10.05.2024, 24UA205140031933U3 від 13.05.2024, 24UA205140031944U7 від 13.05.2024, 24UA205140031948U3 від 13.05.2024, 24UA205140031950U5 від 13.05.2024, 24UA205140031962U8 від 13.05.2024, 24UA205140032082U5 від 13.05.2024, 24UA205140032137U5 від 13.05.2024, 24UA205140032191U8 від 13.05.2024, 24UA205140032275U2 від 14.05.2024, 24UA205140032352U3 від 14.05.2024, 24UA205140032390U3 від 14.05.2024 вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 1 201 606, 69 грн шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару EUR.1 №№ PL/MF/AV 00070124 від 30.04.2024, PL/MА/AV 00070122 від 30.04.2024, PL/MF/AV 00070123 від 30.04.2024, PL/MF/AV 00070125 від 03.05.2024, PL/MF/AV 00070127 від 03.05.2024, PL/MF/AV 00070126 від 25.04.2024, PL/MF/AV 00070130 від 07.05.2024, PL/MF/AV 00070128 від 07.05.2024, PL/MF/AV 00070129 від 07.05.2024, PL/MF/AV 00070135 від 07.05.2024, PL/MF/AV 00070136 від 07.05.2024, PL/MF/AV 00070134 від 02.05.2024, PL/MF/AV 00070137 від 09.05.2024, PL/MF/AV 00070133 від 02.05.2024, PL/MF/AV 00070138 від 10.05.2024, PL/MF/AV 00070140 від 08.05.2024, PL/MF/AV 00070141 від 10.05.2024, PL/MF/AV 00070139 від 10.05.2024, PL/MF/AV 00070142 від 10.05.2024, PL/MF/AV 00070146 від 09.05.2024, PL/MF/AV 00070145 від 10.05.2024, PL/MF/AV 00070147 від 10.05.2024, PL/MF/AV 00070148 від 08.05.2024, PL/MF/AV 00070149 від 08.05.2024, PL/MF/AV 00070150 від 08.05.2024, які не є автентичними, не були видані зазначеною у них Митницею у м. Люблін Республіки Польща та стали підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого в зазначених митних деклараціях типу ІМ40ДЕ, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

ОСОБА_1 на розгляд справи в суд не з`явився, свої права та інтереси доручив захищати адвокатам Кінах Я.В. та ОСОБА_2 .

Адвокат Кінах Я.В. в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про розгляд справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, про причини неявки не сповістила.

14.04.2026 через систему «Електронний суд» адвокат Кінах Я.В. подала заперечення на протокол про порушення митних правил, у яких просила закрити провадження у справі за відсутністю події та складу в діях ОСОБА_1 порушення митних правил. Таку свою позицію обґрунтувала тим, що відповідь уповноваженого іноземного митного органу, на якому ґрунтується висунуте ОСОБА_1 звинувачення, не є належним і допустимим доказом, оскільки її переклад нотаріально не засвідчений та не легалізований у встановленому законом порядку. Разом з цим, відповідь польського митного органу має виключно інформаційний характер, не є процесуальним документом, не містить висновків експертизи, не встановлює факту підроблення документів. Зазначена відповідь не може бути єдиним та беззаперечним доказом винуватості ОСОБА_1 , оскільки до митного контролю і оформлення останнім були подані усі документи, визначенні чинним законодавством, що надані експортером і підтверджують право на преференцію. Митний орган не довів належними і допустимими доказами намір саме імпортера, а не експортера фінансового характеру, що спрямований на ухилення від сплати всіх необхідних платежів при митному оформленні. Митний орган допустив неповноту провадження у справі, що виразилось у не здійсненні контрольно-перевірочних заходів у відповідності до положень ст.ст.345-354 МК України, чим не доведено належними доказами суми недоборів митних платежів, що має суттєве значення з огляду на санкцію статті 485 МК України. Крім цього, митний орган не надав доказів офіційного звернення уповноважених іноземних органів до експортерів за наданням належних документів на підтвердження статусу походження товару, чи відповіді експортера, що ставить під сумнів дотримання зазначеними органами приписів Регіональної конвенції стосовно проведеної перевірки. Волинська митниця не витребувала оригіналу сертифікату від суб`єкта господарювання з метою його скерування на адресу уповноваженого польського органу для проведення експертизи. Відповідь іноземного митного органу не містить пояснень стосовного того, чому спірні товари не мають преференційного походження, адже товари було придбано у контрагентів, які зареєстровані в країні ЄС, перебували на обліку в цих країнах, не виходили за межі країни ЄС до їх придбання товариством. У свою чергу, Волинська митниця не дослідила VIN-код ввезеного транспортного засобу, у якому міститься інформація про країну та завод виробника, марку, модель, тип кузова, рік випуску і серійний номер.

В судовому засіданні адвокат Немченко Л.А., приймаючи участь в режимі відеоконференції, підтримала і висловила вищенаведені доводи щодо закриття провадження в справі.

Представник Волинської митниці під час розгляду справи заявила, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просила накласти стягнення в межах санкції ст.485 МК України.

Дослідженням доказів по справі встановлено таке.

Факт ввезення на митну територію України в адресу ТОВ «Вест Делюкс Трейд» (код ЄДРПОУ 45280540) товарів «транспортні засоби …» в кількості 25 штук і випуск їх у вільний обіг підтверджується доданими до протоколу копіями вище вказаних митних декларацій.

Товари заявлені у митному режимі імпорт, їх продавцем і відправником зазначена словацька компанія «GLOBAL TARGET TRADE s. r. o.».

Декларування товарів здійснював ОСОБА_1 , який на дату декларування та складання протоколу про порушення митних правил одночасно був керівником фірми отримувача товару ТОВ «Вест Делюкс Трейд», що підтверджується обліковою карткою суб`єкта ЗЕД та витягом з програмного комплексу ІКС «Податковий блок».

У графі 36 митної декларації заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).

Преференція заявлена на підставі сертифікатів з перевезення товару EUR. №№ PL/MF/AV 00070124 від 30.04.2024, PL/MА/AV 00070122 від 30.04.2024, PL/MF/AV 00070123 від 30.04.2024, PL/MF/AV 00070125 від 03.05.2024, PL/MF/AV 00070127 від 03.05.2024, PL/MF/AV 00070126 від 25.04.2024, PL/MF/AV 00070130 від 07.05.2024, PL/MF/AV 00070128 від 07.05.2024, PL/MF/AV 00070129 від 07.05.2024, PL/MF/AV 00070135 від 07.05.2024, PL/MF/AV 00070136 від 07.05.2024, PL/MF/AV 00070134 від 02.05.2024, PL/MF/AV 00070137 від 09.05.2024, PL/MF/AV 00070133 від 02.05.2024, PL/MF/AV 00070138 від 10.05.2024, PL/MF/AV 00070140 від 08.05.2024, PL/MF/AV 00070141 від 10.05.2024, PL/MF/AV 00070139 від 10.05.2024, PL/MF/AV 00070142 від 10.05.2024, PL/MF/AV 00070146 від 09.05.2024, PL/MF/AV 00070145 від 10.05.2024, PL/MF/AV 00070147 від 10.05.2024, PL/MF/AV 00070148 від 08.05.2024, PL/MF/AV 00070149 від 08.05.2024, PL/MF/AV 00070150 від 08.05.2024, у яких органом їх видачі зазначено митницю Бяла Подляска Люблінського митного управління Республіки Польща.

На вчинений Держмитслужбою запит Регіональне управління податкової служби у м.Люблін Республіки Польща листом від 04.09.2025 № 0601-IGC.4331.27.2025.MG повідомило, що сертифікати з перевезення EUR.1, в тому числі вище вказані, не є автентичними та не були видані Митницею у м. Люблін. Ці сертифікати були підроблені. У зв`язку з цим, товари, на які поширюються зазначені сертифікати з перевезення EUR.1, не мають преференційного походження в ЄС відповідно до Додатку I «Визначення поняття «походження товарів» та методи адміністративного співробітництва до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

З огляду на таку інформацію начальник УК та АМП Волинської митниці у доповідній записці №15/15-03/11132 від 07.10.2025 констатувала, що указані сертифікати з перевезення товару EUR.1 не відповідають вимогам ст.16 Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, а товари, що в них зазначені, не мають преференційного походження. У додатку до доповідної записки визначено митні платежі, які підлягають доплаті до Державного бюджету за аналізованими в цій справі митними деклараціями типу ІМ40ДЕ, в загальній сумі 1 201 606, 69 грн, з яких: мито 1 001 338, 91 грн, ПДВ 200 267, 78 грн.

Аналогічна сума недоборів митних платежів визначена у наданих службовою запискою начальника УК та АМП Волинської митниці від 02.02.2026 № 15/15-01/1280 довідках-розрахунках за кожною аналізованою по справі митною декларацією типу ІМ40ДЕ №№ 24UA205140031027U0 від 08.05.2024, 24UA205140031028U9 від 08.05.2024, 24UA205140031034U7 від 08.05.2024, 24UA205140031042U3 від 08.05.2024, 24UA205140031080U3 від 08.05.2024, 24UA205140031149U4 від 08.05.2024, 24UA205140031221U0 від 08.05.2024, 24UA205140031222U9 від 08.05.2024, 24UA205140031223U8 від 08.05.2024, 24UA205140031281U7 від 09.05.2024, 24UA205140031282U6 від 09.05.2024, 24UA205140031343U4 від 09.05.2024, 24UA205140031573U2 від 10.05.2024, 24UA205140031740U6 від 10.05.2024, 24UA205140031933U3 від 13.05.2024, 24UA205140031944U7 від 13.05.2024, 24UA205140031948U3 від 13.05.2024, 24UA205140031950U5 від 13.05.2024, 24UA205140031962U8 від 13.05.2024, 24UA205140032082U5 від 13.05.2024, 24UA205140032137U5 від 13.05.2024, 24UA205140032191U8 від 13.05.2024, 24UA205140032275U2 від 14.05.2024, 24UA205140032352U3 від 14.05.2024, 24UA205140032390U3 від 14.05.2024.

Згідно із ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно із ч.2 ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил … при вчиненні таких порушень підприємствами можуть бути посадові особи цих підприємств.

Пунктом 43 ст.4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Стаття 485 МК України встановлює відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Відповідно до ч.2 ст.36 МК України країною походження товару вважається країна, в якій:

1) товар був повністю отриманий;

2) товар був підданий останнім економічно обґрунтованим виробничим та технологічним операціям з переробки, що призвели до виробництва нового товару або є важливою стадією виробництва, за умови виконання в цій країні критеріїв достатньої переробки, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч.4 ст.4 МК України під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон, територія чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару (ч.1 ст.41 МК України).

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ч.3 ст.41 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.43 МК України перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Частиною 1 статті 281 МК України встановлено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

За змістом ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частина 8 статті 257 МК України передбачає, що митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі про країну походження товару.

Відповідно до ч.1 ст.16 Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі Угода про асоціацію), товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Отже, підставою для застосування спеціального преференційного митного режиму у відповідності до Угоди про асоціацію є, зокрема, сертифікат з перевезення товару EUR.1.

При цьому, цифровий та буквений набір ідентифікаційного номера транспортного засобу, який підтверджує його походження з країн Європейського Союзу, або інші перевірочні заходи щодо цієї обставини правового значення для застосування указаного преференційного режиму не має, оскільки у відповідності до вищенаведених норм МК України та Угоди про асоціацію підставою для застосування такої преференції є документ, у даному випадку, сертифікат з перевезення товару EUR.1.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 03.06.2005 року (зі змінами внесеними згідно з Постановою ВСУ № 8 від 30.05.2008 року) «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.

У Протоколі І Угода про асоціацію наведений зразок Сертифіката з перевезення товару, у якому: в пункті 11 зазначається «митний дозвіл» із наведенням митного підрозділу, країни або території видачі, що завіряється підписом уповноваженої посадової особи та засвідчується відтиском печатки; пункт 12 передбачає «декларацію від експортера», у якій особа, яка звернулась за видачею сертифіката заявляє, що описане в сертифікаті майно відповідає умовам, необхідним для його видачі, та таке запевнення засвідчує власноручним підписом.

У цій справі у сертифікатах з перевезення EUR.1 в пункті 11 митним органом, який їх видав, указано митницю Бяла Подляска, скріплено печаткою Люблінського митного управління Республіки Польща.

Проте, Регіональне управління податкової служби у м.Люблін Республіки Польща листом від 04.09.2025 № 0601-IGC.4331.27.2025.MG спростувало видачу указаних сертифікатів.

За змістом п.8 ст.336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів, зокрема, шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Відповідь митних органів Республіки Польща у цій справі здобута у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, який складений і видавався службовою особою від імені органів державної влади іноземної країни та посвідчує важливі факти, які мають правове значення, а тому є належним і допустимим доказом по справі в розумінні п.8 ст.336, п.5 ч.1 ст.352 МК України та у взаємозв`язку із положеннями ст.495 МК України, і цей доказ нічим не спростований.

Наведена у відповіді уповноваженого польського митного органу інформація є конкретною та однозначною, підтверджує юридично значимі факти та будь-яких посилань не необхідність проведення додаткових перевірочних заходів на підтвердження існування цих фактів не містить.

Переклад цієї відповіді на українську мову здійснено компетентним перекладачем ОСОБА_3 (а.с.34, 206), тому сумніву у його правильності не викликає.

Статтею 503 МК України передбачено, що перекладачем може бути особа, яка володіє мовою, знання якої необхідне для здійснення перекладу під час провадження у справі про порушення митних правил. Перекладач зобов`язаний точно і в повному обсязі здійснювати доручений йому переклад, у разі необхідності брати участь у проведенні процесуальних дій у справі про порушення митних правил. Як перекладач може виступати посадова особа митного органу.

Отже, нотаріально посвідченого перекладу відповіді іноземного митного органу в рамках здійсненого провадження справи митним органом закон не вимагає.

Крім цього, жодною нормою Митного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами України не передбачено необхідності легалізації та проставленні апостилю на отриманій від компетентних іноземних органів в порядку ст.43, п.8 ст.336, п.5 ч.1 ст.352 МК України інформації.

Відповідь уповноваженого митного органу Республіки Польща є належним та допустимим доказом, який жодним чином не спростований та обґрунтованому сумніву не піддається.

Таким чином, досліджені у справі докази у своїй сукупності достатньо підтверджують той факт, що переміщення в адресу ТОВ «Вест Делюкс Трейд» і випуск у вільний обіг товарів за аналізованими по справі митними деклараціями типу ІМ40ДЕ відбулося з використанням сертифікатів з перевезення товару EUR.1, видача яких за результатами проведеної перевірки компетентним органом Республіки Польща підтверджена не була, що свідчить про безпідставність заявлення в митній декларації преференції за кодом 410 і, як наслідок, неправомірного звільнення від сплати митних платежів в обсязі, передбаченому чинним законодавством України.

Для притягнення до відповідальності за ст.485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу, а також наявність в діях особи спеціальної мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.

Висловлена захисником позиція щодо відсутності у діях ОСОБА_4 складу правопорушення по своїй суті зводиться до непричетності останнього як директора ТОВ «Вест Делюкс Трейд» до виявленого правопорушення та фактичного перекладання усієї відповідальності на експортера товарів.

З досліджених по справі доказів і встановлених на їх підставі фактичних обставин наявні підстави вважати, що заінтересованою стороною з економічної точки зору у здійсненні поставки товару із використанням сертифіката з перевезення товару EUR.1 є саме очолюване ОСОБА_4 товариство ТОВ «Вест Делюкс Трейд».

Про такий висновок свідчить значна сума недоплачених митних платежів, які сплачуються саме покупцем товару - ТОВ «Вест Делюкс Трейд».

Жодної економічної чи іншої вигоди у використані указаного сертифіката для продавця товару словацької компанії «GLOBAL TARGET TRADE s. r. o.» по справі не вбачається і захисником в судовому засіданні не наведено.

За умовами укладеного між компанією «GLOBAL TARGET TRADE s. r. o.» /Продавець/ та ТОВ «Вест Делюкс Трейд» /Покупець/ контракту від 12 лютого 2024 року №12/02 продавець зобов`язується надати наступні супроводжуючі документи: рахунок фактура (п.2.3). Країнами відправлення товару, що поставляється згідно даного договору, являються країни Європейського Союзу, а також Швейцарія та Норвегія (п.2.4).

Отже, такі умови контракту не зобов`язують продавця надавати покупцю сертифікат з перевезення товару EUR.1, а країна відправлення товару сама по собі не підтверджує країну походження товару, оскільки «країна відправлення товару» та «країна походження товару» не є тотожними поняттями з огляду на визначення, яке міститься у ч.2 ст.36 МК України та у статті 2 розділу ІІ Протоколу І Угоди про асоціацію, згідно з яким з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу:

(a) товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу;

(b) товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Попри наведеному, від дня складання протоколу про порушення митних правил та по дату розгляду справи в суді жодних претензій продавцю товару з приводу не підтвердження компетентним іноземним органом сертифікатів з перевезення товару EUR.1 ОСОБА_1 не пред`являв, жодних заходів для цього не вчиняв, хоча для цього мав реальну можливість та достатньо часу.

Захисник Троцюка Н.С. заявила про не витребування Волинською митницею оригіналу сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1, відповідно, не вжиття заходів для проведення іноземним органом експертизи. Оригінал сертифікату перебуває у володінні власне самого ОСОБА_1 , однак він не забезпечив його надання Волинській митниці для проведення відповідних процесуальних дій, на виклики митниці жодного разу не прибув та будь-яких пояснень не надав. У зв`язку із цим доводи захисника щодо неповноти провадження у справі зі сторони митного органу є виключно формальними, оскільки не спрямовані на отримання реального результату.

Будь-якого логічного та розумного пояснення невжиття жодних заходів на доведення своєї непричетності до викладених в протоколі про порушення митних правил обставин, які призвели до безпідставного заявлення преференційного режиму при розмитнення товару, ОСОБА_1 та його захисники ні митному органу, ні суду не надали.

Така пасивна поведінка не притаманна добросовісному контрагенту у договірних комерційних правовідносинах, у тому числі й з огляду на обсяг і характер адміністративної відповідальності за таке діяння, а інколи кримінальної.

Зазначене у своїй сукупності та взаємозв`язку дає підстави для висновку про умисність дій ОСОБА_1 , спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом подання митному органу сертифіката з перевезення товару EUR.1, автентичність та видача якого не підтверджена.

Стаття ст.485 МК України передбачає наявність у діях особи спеціальної мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, а санкція цієї норми встановлює відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Відтак, за даною нормою підлягає встановленню розмір несплаченої суми митних платежів.

У доповідній записці начальника УК та АМП Волинської митниці №15/15-03/11132 від 07.10.2025 після зробленого висновку про невідповідність сертифікатів з перевезення (походження) товару EUR.1 вимогам ст.16 Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження висловлено пропозицію про здійснення контрольно-перевірочних заходів у відповідності до положень статей 345-354 МК України до платника податків ТОВ «Вест Делюкс Трейд».

Положення статей 345-354 МК України визначають проведення документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів

Доказів проведення таких контрольно-перевірочних заходів матеріали справи не містять.

Разом з тим, на підтвердження суми недоборів до Державного бюджету митних платежів за аналізованими по справі митними деклараціями типу ІМ40ДЕ надано доповідну та службову записки начальника УК та АМП Волинської митниці №15/15-03/11132 від 07.10.2025 та № 15/15-01/1280 від 02.02.2026.

При цьому, до службової записки № 15/15-01/1280 від 02.02.2026 додано довідки-розрахунки за кожною окремо митною декларацією, у яких наведено детальну інформацію про розрахунок сплачених митних платежів та які підлягали сплаті без врахування преференції із зазначенням їх складових (ввізне мито, акциз, ПДВ) та ставок при їх обрахунку, виходячи з коду товару згідно з УКТЗЕД, вартості товару, об`єму двигуна тощо.

Аналізом довідок-розрахунків встановлено їх відповідність митним деклараціям щодо вихідних даних, необхідних для розрахунку ввізного мита, акцизу, ПДВ, а також вимогам митного та податкового законодавства України.

Математичний розрахунок зазначених митних платежів не потребує спеціальних знань та є доступним і можливим не лише для посадових осіб митного органу, а й для фізичних осіб, у даному випадку для ОСОБА_5 , який здійснював декларування товару та робив розрахунок митних платежів.

Проте, контррозрахунку, який би спростовував суму визначених посадовою особою Волинської митниці недоплачених митних платежів або свідчив про її неправильність, суду не надано.

За змістом ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:

1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2) поясненнями свідків;

3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

4) висновком експерта, висновком правовласника про наявність або відсутність порушення прав інтелектуальної власності;

5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами, транспортними засобами комерційного призначення - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Службові та доповідні записки дійсно є службовими документами, однак у даному конкретному випадку містять у собі інформацію про обставини, які мають значення для справи, тому в розумінні до ст.495 МК України відносяться до категорії доказів «інші документи».

У зв`язку із цим при визначенні суми недоборів митних платежів суд керується приєднаними до справи службовими документами начальника УК та АМП Волинської митниці та вважає їх достатніми і належними доказами із цього питання.

У свою чергу, обрану і висловлену стороною захисту позицію щодо непричетності ОСОБА_1 до виявленого правопорушення, недоведеності його винуватості у вчиненні правопорушення, неналежності та недопустимості зібраних по справі доказів, суд розцінює не інакше як голослівною, формальною, не підтвердженою жодним прямим чи непрямим доказом та спрямованою виключно на уникнення юридичної відповідальності останнього.

Таким чином, оцінивши дослідженні по справі докази у їх сукупному та логічному взаємозв`язку, а також норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про повну доведеність поза будь-яким розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 як керівника ТОВ «Вест Делюкс Трейд» у вчиненні передбаченого ст.485 МК України порушення митних правил.

При визначенні обсягу відповідальності суд зважує на конкретні обставини справи, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність обставин, та вважає необхідним застосувати до порушника стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів.

З порушника відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 1 201 606 (один мільйон двісті одна тисяча шістсот шість) гривень 69 копійок.

Штраф у розмірі 1 201 606 (один мільйон двісті одна тисяча шістсот шість) гривень 69 копійок підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області О.С. Павлусь