Постанова № 135829521, 16.04.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2429/24

Провадження № 3/163/353/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Павлусь О.С.

з участю представника Волинської митниці Кунєвої З.Ю.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом № 0310/20500/24 про притягнення до відповідальності за ст.485 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , директора ТОВ «ХАРВЕСТ ТРЕЙД ГРУП» (код ЄДРПОУ 44555435), РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , як директор ТОВ «ХАРВЕСТ ТРЕЙД ГРУП» (код ЄДРПОУ 44555435), під час митного оформлення товарів: «Напівпричіп-цистерна для хімпродуктів б/у марки «SCHRADER» модель «D/NRW/0081», шасі № НОМЕР_2 , рік виготовлення 1999», «Сідельний тягач б/у марки «DAF» модель «XF 105.510», шасі № НОМЕР_3 , рік виготовлення 2010» за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ №23UA205140033566U0 від 28.04.2023, №23UA205140033489U0 від 28.04.2023 вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 130 721,37 грн шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару EUR.1 №PL/MF/AR0621930 від 05.04.2023, №PL/MF/AR 0621929 від 05.04.2023, які не були видані та легалізовані зазначеним у них Митно-податковим управлінням у м. Катовіце (Митниця у відділенні Славкув) Республіки Польща, та стали підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого у зазначених митних деклараціях типу ІМ40ДЕ, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

ОСОБА_1 на розгляд справи в суд не з`явився, електронною поштою надіслав клопотання про відкладення розгляду справи. У клопотанні зазначив, що доступ до електронної справи був відкритий нещодавно, а обсяг наданих документів є досить значним, тому він об`єктивно позбавлена можливості опрацювати усі матеріали у стислі терміни. Для підготовки аргументованих пояснень по суті справи йому необхідний додатковий час.

Таке клопотання задоволенню не підлягає, оскільки суд його оцінює критично з огляду на попередньо подані ОСОБА_1 клопотання та рух справи в цілому.

З матеріалів справи встановлено, що призначений на 05.03.2026 судовий розгляд справи був відкладений за клопотанням ОСОБА_1 , у якому він зазначив про неможливість участі в судовому засіданні, у зв`язку із вимушеним від`їздом за сімейними обставинами.

У призначене на 26.03.2026 судове засідання ОСОБА_1 надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки має потребу в ознайомленні з матеріалами справи, сканкопію якої просив надіслати на його електронну адресу. Також зазначив, що перебуває у пошуку адвоката.

На цю заяву 26.03.2026 суд надав відповідь про можливість реалізації процесуального права на ознайомлення з матеріалами справи через систему «Електронний суд», зареєструвавшись у цій системі, або безпосередньо у приміщенні суду. Відповідь суду ОСОБА_1 отримав 26.03.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

У призначений на 16.04.2026 судовий розгляд справи ОСОБА_1 не прибув, свого захисника не направив і не надав доказів про укладення договору про надання правової допомоги, лише обмежився черговим клопотанням про відкладення розгляду справи.

Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не є об`ємними і складаються лише з одного тому у складі 155 аркушів, при цьому із фактичною доказовою базою ОСОБА_1 уже попередньо ознайомлений, про що свідчить його апеляційна скарга на ухвалене у цій справі судове рішення, яке 05.11.2026 було скасовано судом апеляційної інстанції.

Така бездієва процесуальна поведінка особи, щодо якої складено протокол про порушення митних правил, не свідчить і не підтверджує її дійсних намірів, про які вона заявляла у неодноразово поданих суду клопотаннях.

В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" Суд зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З огляду на викладене суд не вбачає достатніх і обґрунтованих підстав для чергового відкладення судового процесу і вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Незважаючи на неподання ОСОБА_1 письмових заперечень на протокол про порушення митних правил, його позиція щодо суті висунутого йому звинувачення прослідковується з наявної у матеріалах справи апеляційної скарги. ОСОБА_1 вважає, що зазначене в протоколі твердження його винуватості є лише припущеннями, оскільки експортер із питань видачі сертифіката не був допитаний; оригінали сертифікатів уповноваженому митному органу Республіки Польща не скеровувались, тим самим не отримано остаточної відповіді щодо підтвердження або не підтвердження автентичності сертифікатів; відсутні докази того, що експортери не підтвердили продаж транспортних засобів та не видавали відповідні сертифікати. Крім цього, митний орган не надав доказів підробки сертифікатів або того, що вони містили неправдиві відомості. Іноземний компетентний орган також не надав доказів фальсифікації або недійсності сертифікатів. Лист Республіки Польща від 18.10.2024 не є процесуальним документом, у ньому відсутня експертиза або рішення компетентного органу про анулювання, скасування або визнання сертифіката недійсним, а також не посвідчений апостилем, тому не має доказової сили. Сертифікат видається на письмову заяву експортера та відповідальність за достовірність зазначеної у ньому інформації несе саме експортер, а не отримувач товару. Сертифікати були прийняті українськими митними органами без зауважень та товар випущений у вільний обіг. Крім цього, розшифровка ідентифікаційних номерів транспортних засобів вказує на їх походження із країн Європейського Союзу (у даному випадку ФРН та Нідерландів). Крім цього вказав, що відповідальність за подання неправдивих відомостей несе декларант, а не керівник компанії отримувача. З наведених мотивів вважає, що в його діях відсутній склад порушення митних правил.

Представник Волинської митниці під час розгляду справи заявила, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просила накласти стягнення в межах санкції ст.485 МК України.

Дослідженням доказів по справі встановлено таке.

Факт ввезення на митну територію України в адресу ТОВ «ХАРВЕСТ ТРЕЙД ГРУП» (код ЄДРПОУ 44555435) товарів «Напівпричіп-цистерна для хімпродуктів б/у марки «SCHRADER» модель «D/NRW/0081», шасі № НОМЕР_2 , рік виготовлення 1999», «Сідельний тягач б/у марки «DAF» модель «XF 105.510», шасі № НОМЕР_3 , рік виготовлення 2010» і випуск їх у вільний обіг підтверджується доданими до протоколу копіями митних декларацій типу ІМ40ДЕ №23UA205140033566U0 від 28.04.2023, №23UA205140033489U0 від 28.04.2023.

Товари заявлені у митному режимі імпорт, його продавцями і відправниками зазначені німецькі компанії «RВ-Truck» та «КFZ Zentrum Otto Leider».

Керівником фірми отримувача товару ТОВ «ХАРВЕСТ ТРЕЙД ГРУП» на дату декларування товару та складання протоколу про порушення митних правил був ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з програмного комплексу ІКС «Податковий блок» та обліковою карткою суб`єкта ЗЕД.

Декларування товару здійснювала уповноважена особа від ТОВ «Бінго Брок» ОСОБА_2 .

У графі 36 митних декларацій заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).

Преференція заявлена на підставі сертифікатів з перевезення товару EUR. №PL/MF/AR0621930 від 05.04.2023, №PL/MF/AR 0621929 від 05.04.2023, у яких органом їх видачі зазначено митницю в Катовіце Республіки Польща.

На вчинений Держмитслужбою запит Регіональне управління податкової адміністрації у м.Катовіце Республіки Польща листом від 18.04.2024 № 2401-IOA.4331.92.2023KK повідомило, що указані сертифікати не були видані та легалізовані Польською податковою адміністрацією Митно-податковою інспекцією в Катовіце (Митне відділення Славкув). У зв`язку із цим, товари, на які поширюється дія вищезазначених сертифікатів з перевезення EUR.1, не підпадають під преференційний режим відповідно до положень (правил) Додатка I «Визначення поняття походження продукції та методи адміністративного співробітництва» до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження продукції.

З огляду на таку інформацію начальник УК та АМП Волинської митниці у доповідній записці №.15/15-03/5956 від 13.06.2024 констатувала, що зазначені у сертифікатах з перевезення товару EUR.1 товари не мають преференційного походження відповідно до положень Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження. Для здійснення контрольно-перевірочних заходів щодо платника податків ТОВ «ХАРВЕСТ ТРЕЙД ГРУП» у відповідності до положень статей 345-354 МК України запропоновано скерувати відповідні матеріали до відділу проведення митного аудиту Дніпровської митниці (місцем реєстрації товариства).

Актом документальної невиїзної перевірки, проведеної Дніпровською митницею, від 27.09.2024 № 0026/24/7.5-19/0044555435 встановлено порушення ТОВ «ХАРВЕСТ ТРЕЙД ГРУП» під час декларування товару за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ від 28.04.2023 №23UA205140033566U0, №23UA205140033489U0 вимог:

- пункту 1 статті 15 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження в частині відсутності підтвердження статусу преференційного походження товару, п.2 ч.3 ст.75 МК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 108934,47 грн;

- пункту 2 частини 3 статті 75 МК України, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 21786,90 грн.

Загальна сума недоплачених до Державного бюджету України митних платежів становить 130 721,37 грн.

Із листа Територіального управління БЕБ у Волинській області від 30.04.2025 № 2/23.2/3.1/17/2251-25 встановлено, що територіальним управлінням БЕБ у Волинській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42024030000000033 від 30.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.1 ст.212 КК України, яке стосується фактів ввезення товарів (транспортних засобів) з-за кордону, у тому числі, в адресу ТОВ «ХАРВЕСТ ТРЕЙД ГРУП».

Постановою Волинського апеляційного суду від 05.11.2025 матеріали цієї справи про порушення митних правил були надіслані територіальному управлінню БЕБ у Волинській області для приєднання до кримінального провадження №42024030000000033 від 30.05.2024 за ознаками ч.3 ст.358, ч.1 ст.212 КК України.

31 грудня 2025 року матеріали кримінального провадження №42024030000000033 приєднано до кримінального провадження № 72023020000000013 від 24.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212, ч.3 ст.358, ч.2 ст.2014, ч.5 ст.2051 КК України.

Постановою детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Волинській області від 02.02.2026 кримінальне провадження № 72023020000000013 від 24.02.2023 закрите в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з встановленою відсутністю складу кримінального правопорушення. Матеріали справи про порушення митних правил повернуто Любомльському районному суду Волинської області.

Листом № 2/23.2/3.1/14/1222-26 від 27.02.2026 ТУ БЕБ у Волинській області повідомило, що у кримінальному провадженні № 72023020000000013 від 24.02.2023 в частині за ознаками ч.1 ст.212 КК України (обставини вчинення якого раніше досліджувались у кримінальному провадженні №42024030000000033 від 30.05.2024) факти декларування товарів (транспортних засобів), про які йдеться у судовій справі №163/2429/24 за протоколом № 0310/20500/24, не є предметом досудового розслідування та не стосується даного кримінального провадження.

Згідно із ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Стаття 485 МК України встановлює відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Відповідно до ч.2 ст.36 МК України країною походження товару вважається країна, в якій:

1) товар був повністю отриманий;

2) товар був підданий останнім економічно обґрунтованим виробничим та технологічним операціям з переробки, що призвели до виробництва нового товару або є важливою стадією виробництва, за умови виконання в цій країні критеріїв достатньої переробки, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч.4 ст.4 МК України під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон, територія чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару (ч.1 ст.41 МК України).

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ч.3 ст.41 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.43 МК України перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Частиною 1 статті 281 МК України встановлено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

За змістом ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частина 8 статті 257 МК України передбачає, що митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі про країну походження товару.

Відповідно до ч.1 ст.16 Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі Угода про асоціацію), товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Отже, підставою для застосування спеціального преференційного митного режиму у відповідності до Угоди про асоціацію є, зокрема, сертифікат з перевезення товару EUR.1.

При цьому, цифровий та буквений набір ідентифікаційного номера транспортного засобу, який підтверджує його походження з країн Європейського Союзу, правового значення для застосування указаного преференційного режиму не має, оскільки у відповідності до вищенаведених норм МК України та Угоди про асоціацію підставою для застосування такої преференції є сертифікат з перевезення товару EUR.1.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 03.06.2005 року (зі змінами внесеними згідно з Постановою ВСУ № 8 від 30.05.2008 року) «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.

За змістом ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:

1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2) поясненнями свідків;

3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

4) висновком експерта, висновком правовласника про наявність або відсутність порушення прав інтелектуальної власності;

5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами, транспортними засобами комерційного призначення - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

У Протоколі І Угода про асоціацію наведений зразок Сертифіката з перевезення товару, у якому: в пункті 11 зазначається «митний дозвіл» із наведенням митного підрозділу, країни або території видачі, що завіряється підписом уповноваженої посадової особи та засвідчується відтиском печатки; пункт 12 передбачає «декларацію від експортера», у якій особа, яка звернулась за видачею сертифіката заявляє, що описане в сертифікаті майно відповідає умовам, необхідним для його видачі, та таке запевнення засвідчує власноручним підписом.

У цій справі у сертифікатах з перевезення EUR.1 в пункті 11 митним органом, який їх видав, указано митницю в Катовіце Республіки Польща, скріплено гербовою печаткою даного органу.

Проте, Регіональне управління податкової адміністрації у м.Катовіце Республіки Польща листом від 18.04.2024 № 2401-IOA.4331.92.2023KK спростувало видачу указаних сертифікатів.

За змістом п.8 ст.336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів, зокрема, шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Відповідь митних органів Республіки Польща у цій справі здобута у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, який складений і видавався службовою особою від імені органів державної влади іноземної країни та посвідчує важливі факти, які мають правове значення, а тому є належним і допустимим доказом по справі в розумінні п.8 ст.336, п.5 ч.1 ст.352 МК України та у взаємозв`язку із положеннями ст.495 МК України, і цей доказ нічим не спростований.

Наведена у відповіді уповноваженого польського митного органу інформація є конкретною та однозначною, підтверджує юридично значимі факти та будь-яких посилань не необхідність проведення додаткових перевірочних заходів на підтвердження існування цих фактів не містить.

Крім цього, жодною нормою Митного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами України не передбачено необхідності в легалізації та проставленні апостилю на отриманій від компетентних іноземних органів в порядку ст.43, п.8 ст.336, п.5 ч.1 ст.352 МК України інформації.

Відповідь уповноваженого митного органу Республіки Польща є належним та допустимим доказом, який жодним чином не спростований та обґрунтованому сумніву не піддається.

Таким чином, досліджені у справі докази у своїй сукупності достатньо підтверджують той факт, що переміщення в адресу ТОВ «ХАРВЕСТ ТРЕЙД ГРУП» і випуск у вільний обіг товару за аналізованими по справі митними деклараціями типу ІМ40ДЕ відбулося з використанням сертифікатів з перевезення товару EUR.1, видача яких за результатами проведеної перевірки компетентним органом Республіки Польща підтверджена не була, що свідчить про безпідставність заявлення в митних деклараціях преференції за кодом 410 і, як наслідок, неправомірного звільнення від сплати митних платежів в обсязі, передбаченому чинним законодавством України.

Для притягнення до відповідальності за ст.485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу, а також наявність в діях особи спеціальної мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.

Позиція ОСОБА_1 щодо відсутності у його діях складу правопорушення по своїй суті зводиться до його непричетності як директора ТОВ «ХАРВЕСТ ТРЕЙД ГРУП» до виявленого правопорушення та фактичного перекладання усієї відповідальності на експортера товарів або декларанта.

З досліджених по справі доказів і встановлених на їх підставі фактичних обставин наявні підстави вважати, що заінтересованою стороною з економічної точки зору у здійсненні поставки товарів із використанням сертифікатів з перевезення товару EUR.1 є саме очолюване ОСОБА_1 товариство ТОВ «ХАРВЕСТ ТРЕЙД ГРУП».

Про такий висновок свідчить значна сума недоплачених митних платежів, які сплачуються саме покупцем товару - ТОВ «ХАРВЕСТ ТРЕЙД ГРУП».

Жодної економічної чи іншої вигоди у використані указаних сертифікатів для продавців товару компаній «RВ-Truck» та «КFZ Zentrum Otto Leider» по справі не вбачається.

Від дня складання протоколу про порушення митних правил (31.07.2024) та по дату розгляду справи в суді жодних претензій продавцям товару з приводу не підтвердження компетентним іноземним органом сертифікатів з перевезення товару EUR.1 ОСОБА_1 не пред`являв, жодних заходів для цього не вчиняв, хоча для цього мав реальну можливість та більш як достатньо часу.

Заявляючи про необхідність проведення експертизи сертифікатів, ОСОБА_1 як володілець оригіналів цих документів, митному органу їх не надав та на виклики Волинської митниці жодного разу не з`явився. У зв`язку із цим доводи ОСОБА_1 щодо фактичної неповноти провадження у справі зі сторони митного органу є виключно формальними, оскільки не спрямовані на отримання реального результату.

Будь-якого логічного та розумного пояснення невжиття жодних заходів на доведення своєї непричетності до викладених в протоколі про порушення митних правил обставин, які призвели до безпідставного заявлення преференційного режиму при розмитнення товарів, ОСОБА_1 ні митному органу, ні суду не надав.

Така пасивна поведінка не притаманна добросовісному контрагенту у договірних комерційних правовідносинах, у тому числі й з огляду на обсяг і характер адміністративної відповідальності за таке діяння, а інколи кримінальної.

Зазначене у своїй сукупності та взаємозв`язку дає підстави для висновку про умисність дій ОСОБА_1 , спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару EUR.1, автентичність та видача якого не підтверджена.

Згідно із ч.2 ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил … при вчиненні таких порушень підприємствами можуть бути посадові особи цих підприємств.

Пунктом 43 ст.4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Як встановлено вище, декларування товару здійснювала уповноважена особа ТОВ «Бінго Брок» ОСОБА_2 .

Відповідно до п.3 ч.1 ст.266 МК України декларант зобов`язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.

Декларант здійснює декларування товару на підставі отриманих від отримувача товару товаросупровідних документів.

Сам же ОСОБА_1 не висловив заперечень стосовно того, що сертифікатів з перевезення товару EUR.1 декларанту для використання при декларуванні і заявлені в митних деклараціях преференції за кодом 410 не надавав.

Крім цього, ОСОБА_1 , сплачуючи митні платежі, був достовірно обізнаний із застосуванням такої преференції, проте жодних претензій до декларанта не ініціював.

Заінтересованість декларанта у декларуванні товару за преференційною ставкою митних платежів, а не повною ставкою, та отримання сертифікатів від іншої особи, а ніж ОСОБА_1 , не має свого розумного і логічного пояснення, тому за обставинами цієї справи повністю виключається.

Відтак, в силу положень п.43 ст.4, ч.2 ст.459 МК України ОСОБА_1 , будучи на момент подання аналізованих по справі митних декларацій типу ІМ40ДЕ керівником ТОВ «ХАРВЕСТ ТРЕЙД ГРУП», є належним суб`єктом відповідальності за вчинення порушення митних правил.

Обрану ОСОБА_1 позицію щодо його непричетності до виявленого правопорушення, недоведеності його винуватості у вчиненні правопорушення, неналежності та недопустимості зібраних по справі доказів, суд розцінює не інакше як голослівною, формальною, не підтвердженою жодним прямим чи непрямим доказом та спрямованою виключно на уникнення юридичної відповідальності.

Таким чином, оцінивши дослідженні по справі докази у їх сукупному та логічному взаємозв`язку, а також норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про повну доведеність поза будь-яким розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 як керівника ТОВ «ХАРВЕСТ ТРЕЙД ГРУП» у вчиненні передбаченого ст.485 МК України порушення митних правил.

При визначенні обсягу відповідальності суд зважує на конкретні обставини справи, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність обставин, та вважає необхідним застосувати до порушника стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів.

З порушника відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 130 721 (сто тридцять тисяч сімсот двадцять одна) гривня 37 копійок.

Штраф у розмірі 130 721 (сто тридцять тисяч сімсот двадцять одна) гривня 37 копійок підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області О.С. Павлусь