Ухвала суду № 135828780, 20.04.2026, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/45126/25

Провадження № 2/947/1071/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2026 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Скриль Ю.А., розглянувши заяву відповідачки ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Скриль Ю.А. у цивільній справі № 947/45126/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БПР ПРОПЕРТІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Заява відповідачки ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Скриль Ю.А. у цивільній справі № 947/45126/25 надійшла до суду через підсистему «Електронний суд» 18.04.2026, зареєстрована у канцелярії суду 20.04.2026 та того ж дня передана головуючому у справі судді Скриль Ю.А.

У заяві відповідачка зазначає, що існують обставини, які викликають сумнів у безсторонності або неупередженості судді, та які задокументовані у протоколі судового засідання № 6214564 від 07.04.2026 у справі №947/45126/25 та підтверджені записами технічної фіксації відеоконференції. Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЦПК заяву про відвід подано в межах строку, оскільки підставою є нова обставина ухвала судді Цирфи К.А. від 14.04.2026 у провадженні №2-ві/947/4/26, отримана Відповідачем-1 через ЄСІТС 16.04.2026.

В обґрунтування своєї заяви про відвід ОСОБА_1 зазначає, що суддя не розглянула клопотання про витребування доказів, що є порушенням процесуального обов`язку, а не дискрецією. Відзив Відповідача-1 від 04.04.2026 містив Розділ IX клопотання про витребування доказів від ТОВ «БІІР ПРОПЕРТІ», зокрема: платіжних документів щодо виплати гонорару ОСОБА_3 ; договору про правову допомогу із зазначенням дати його укладення (до чи після 05.12.2025 дати отримання повідомлення про зарахування); будь-яких претензій щодо боргу до дня подачі позову. Відповідно до ст. 84 ЦПК України суд зобов`язаний розглянути кожне клопотання про витребування доказів і постановити окрему мотивовану ухвалу. Це клопотання є самостійним процесуальним зверненням, незалежним від долі відзиву. Протокол засідання від 07.04.2026 не містить жодної згадки про розгляд цього клопотання ні у вигляді ухвали, ні у вигляді відмови. Таким чином, суддя проігнорувала самостійне процесуальне звернення Відповідача-1, що є порушенням ст. 84 ЦПК та додатково свідчить про упереджений підхід до справи. Особливо важливо, що серед витребуваних документів договір про правничу допомогу з датою укладення: встановлення цього факту дозволило б з`ясувати, чи був позов підготований заздалегідь до отримання заяви про зарахування від 05.12.2025.

Також відповідачка зазначає, що суддя провела засідання виключно шляхом усного опитування представника позивача, відкинувши усі письмові матеріали та процесуальні документи відповідачів. Відповідно до протоколу, засідання проходило у форматі відеоконференції. Єдиним учасником з боку сторін був представник Позивача Сердюков Б.Л. Відповідачі відсутні. Таким чином, засідання 07.04.2026 фактично було нарадою судді з представником однієї зі сторін за відсутності іншої сторони, що є грубим порушенням принципів змагальності (ст. 12 ЦПК) та рівності сторін (ст. 7 ЦПК).

Суддя ознайомилась зі змістом відзиву Відповідача-1 та відмовила у його врахуванні без мотивованої ухвали. Жодної мотивованої письмової ухвали із зазначенням правової підстави не постановлено, що є порушенням ст. 263, 372 ЦПК України.

Також відповідачка вказує на те, що суддя відмовила у клопотаннях відповідачів виключно за наявності позиції позивача.

Суддя задовольнила вимогу позивача про визнання явки відповідачів у судове засідання обов`язковою без правових підстав (п. 7576 протоколу: Сердюков просить визнати явку відповідачів обов`язковою > суддя негайно задовольняє (без перерви, без аналізу підстав). Ст. 131-2 ЦПК допускає обов`язкову явку лише якщо без особи справа не може бути вирішена. Справа про визнання договору недійсним вирішується на підставі документальних матеріалів справи. Особиста присутність відповідачів не є необхідною. Правових підстав для застосування ст. 131-2 ЦПК не існує проте суддя задовольнила клопотання миттєво.

Відповідачка вважає, що дії судді Скриль Ю.А. порушують принцип рівності сторін (ст. 7 ЦПК); принцип змагальності (ст. 12 ЦПК); обов`язок мотивувати судові рішення (ст. 263, 372 ЦПК); право на справедливий судовий розгляд (ст. 6 ЄКПЛ).

Щодо обставин справи, пов`язаними із наведеними відповідачем у заяві про відвід судді аргументами

10.12.2025 до Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БПР ПРОПЕРТІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги, в якій позивач просить суд:

- визнати недійсним договір про відступлення права вимоги, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо права грошової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «БПР ПРОПЕРТІ» у розмірі 803 383,98 гривень;

- стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «БПР ПРОПЕРТІ» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422,40 гривень, та витрати на правничу допомогу у сумі 50 000 гривень.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Скриль Ю.А.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 12.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначене підготовче засідання на 29.01.2026.

18.12.2025 до суду через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він заперечував проти задоволення позовних вимог, у позові просив відмовити. До відзиву долучив клопотання про долучення доказів разом з письмовими доказами. Відзив, клопотання про долучення доказів та докази долучені до матеріалів справи.

30.12.2025 до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погоджується з позицією відповідача, просить позовні вимоги задовольнити.

31.12.2025 до суду через систему «Електронний суд» від ОСОБА_2 надійшли заперечення на відповідь на відзив, до якого також долучені письмові докази, які разом із запереченнями долучені до матеріалів справи.

Підготовче засідання 29.01.2026 не відбулось через відсутність постачання електроенергії у приміщенні суду. Підготовче засідання відкладене на 02.03.2026.

У підготовче засідання сторони та/або їх представники не з`явились, заяви та клопотання до суду від них не надійшли. Підготовче засідання відкладене на 11.03.2026.

У підготовче засідання 11.03.2026 відповідачі не з`явились, про дату,час і місце його проведення повідомлялись належним чином. Причини неявки суду не повідомили, заяви та клопотання від них не надходили.

Вислухавши думку представника позивача, суд на місці ухвалив проводити підготовче засідання за відсутності належним чином повідомлених відповідачів про розгляд справи. Підстави для оголошення перерви у підготовчому засіданні та його відкладення судом не встановлені.

У підготовчому засіданні 11.03.2026 розглянуто клопотання про долучення доказів та додаткових пояснень, подане відповідачем ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» 26.01.2026.

Суд, ураховуючи, що відповідач ОСОБА_2 подав клопотання про долучення доказів після спливу строку, визначеного ст. 83 ЦПК України, а відповідну заяву про його поновлення не подав, у клопотанні не зазначив, залишив вказане клопотання без розгляду.

При цьому суд зазначив, що клопотання про долучення доказів та надання додаткових пояснень, подане відповідачем 26.01.2026, долучається до матеріалів справи, однак в частині долучення доказів залишається без розгляду: долучені до нього докази не враховуватимуться під час ухвалення судом рішення.

Вказане клопотання суд враховує в частині додаткових письмових пояснень відповідача ОСОБА_2 .

У підготовчому засіданні від 11.03.2026 суд, вислухавши думку представника позивача, який брав участь у засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, ураховуючи відсутність інших заяв та клопотань від сторін у справі, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні 07.04.2026, про що постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження у справі.

16.03.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання відповідача ОСОБА_2 про повернення до стадії підготовчого провадження, поновлення пропущеного процесуального строку та долучення доказів у справі, зокрема відповідач просить долучити до справи копію Заперечень на заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поданих ТОВ «БІІР ПРОПЕРТІ» у справі № 522/17975/23, яка перебуває у провадженні Приморського районного суду м. Одеси за позовом ТОВ «БІІР ПРОПЕРТІ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики і договором поруки.

06.04.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача від 16.03.2026 про повернення до стадії підготовчого провадження, поновлення пропущеного процесуального строку та долучення доказів у справі.

06.04.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву з проханням про поновлення строку для його подання, в обґрунтування якого зазначила, що підставою для поважності пропущеного строку є те, що вона є фізичною особою без юридичної освіти, яка самостійно захищає свої права. Поважність причин пропуску строку (12.12.202504.04.2026) обумовлена сукупністю обставин: вона самостійно веде захист у паралельних провадженнях №947/45489/25 (Одеський апеляційний суд), №916/3046/25 (Південно-західний апеляційний господарський суд, де 17.03.2026 відкрито касаційне провадження у Верховному Суді), №522/23971/25-Е, №522/17975/23, №947/39974/23, №521/23332/23 (засідання 26.02.2026, рішення 11.03.2026, нове засідання призначено після 15.03.2026), №947/42302/25, №947/32070/24. Матеріали даної справи є значними за обсягом і потребували ретельного аналізу; підготовче засідання 11.03.2026 відбулося за її відсутності. Відзив подається невідкладно після отримання судової повістки про призначення справи до розгляду на 07.04.2026.

У розділі ІХ Відзиву відповідачка заявила клопотання про витребування доказів у позивача.

06.04.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли заперечення на клопотання відповідачки ОСОБА_1 про поновлення строку і витребування доказів у позивача.

06.04.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача також надійшло клопотання про визнання обов`язковою явкою відповідачів для надання особистих пояснень щодо мети та обставин укладання оскаржуваного договору відступлення прав вимоги.

07.04.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідачки ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення щодо заперечень представника позивача на її відзив.

У судовому засіданні 07.04.2026 розглянуті:

- клопотання відповідача ОСОБА_2 про повернення до стадії підготовчого провадження, поновлення пропущеного процесуального строку та долучення доказів у справі;

- питання щодо прийняття відзиву відповідачки ОСОБА_1 та поновлення пропущеного строку для його подання;

- клопотання відповідачки ОСОБА_1 про витребування доказів, яке міститься у розділі ІХ Відзиву від 06.04.2026;

- клопотання представника позивача про визнання обов`язковою явкою відповідачів у судове засідання.

За наслідками їх розгляду, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про повернення до стадії підготовчого провадження, поновлення пропущеного процесуального строку та долучення доказів у справі, оскільки по-перше, норми ЦПК України не передбачають такої процесуальної дії як повернення на стадію підготовчого провадження.

Питання долучення доказів також може бути вирішено й до початку розгляду справи по суті за наявності відповідних підстав, передбачених ЦПК України, у тому числі наявності виключних обставин, які б унеможливлювали подання таких доказів у строки, передбачені ЦПК України, та недолучення відповідних доказів може утруднити розгляд справи та перешкодити встановлення обставин справи, що може призвести до об`єктивного, законного та справедливого рішення.

Водночас, відповідач просив долучити копію Заперечень на заяву про визнання виконавчого документа таким, що не відповідає виконанню, поданих ТОВ «БІІР ПРОПЕРТІ» у справі № 522/17975/23, яка перебуває у провадженні Приморського районного суду м. Одеси за позовом ТОВ «БІІР ПРОПЕРТІ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики і договором поруки.

Вказаний документ є заявою по суті іншої справи, та не відповідає критеріям доказів, визначених статтями 76-80 ЦПК України.

Також суд розглянув питання щодо прийняття відзиву відповідачки ОСОБА_1 та поновлення пропущеного строку для його подання та відмовив у прийнятті відзиву на позов, визнавши причини пропуску строку для його подання неповажними.

У задоволенні клопотання про витребування доказів, заявленого відповідачкою ОСОБА_1 у розділі ІХ Відзиву на позов від 06.04.2026 суд також відмовив, оскільки воно не відповідає вимогам ст. 84 ЦПК України, відповідно до якої у клопотанні зазначаються такі відомості, як обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Однак відповідачкою вказані обставини не зазначаються, відомостей про вжиті заходи для самостійного отримання вказаних доказів клопотання не містить, доказів не долучено.

Крім цього, відповідачка просить витребувати докази щодо виконання умов договору № 30/01-1ОС, який не належить до предмета спору у цій справі.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про витребування доказів суд керувався ст. 84 ЦПК України та ч. 4 ст. 77 ЦПК України.

За наслідками розгляду в судовому засіданні 07.04.2026 клопотання представника позивача про визнання обов`язковою явкою у судове засідання відповідачів, суд, виходячи з аргументів та доводів, на яких ґрунтуються позовні вимоги відповідача, з метою встановлення обставин укладання оскаржуваного договору, які відомі безпосередньо відповідачам у справі, задовольнив вказане клопотання та визнав явку відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у судове засідання обов`язковою. Судове засідання відкладене на 11.05.2026.

Оцінка заявлених заявником аргументів щодо наявності підстав для відводу головуючого судді

Нормами ч.ч. 1-3 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно з ч. 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Частиною 8 ст. 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Підстави які можуть перешкоджати розгляду заяви про відвід без повідомлення учасників справи не встановлені. Враховуючи наведене, судом вирішено за доцільне розглянути заяву без повідомлення учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали заяви про відвід та ознайомившись з матеріалами справи, дійшов висновку про необгрунтованість заяви, виходячи з наступного.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 36 ЦПК України.

Стаття 36 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді, відповідно до яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до статті 37 ЦПК України, яка регулює недопустимість повторної участі судді в розгляді справи, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Як вбачається із заяви про відвід, підставою для відводу судді є сумніви в об`єктивності і неупередженості судді, які за своїм змістом полягають у відсутності окремо постановленої ухвали про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів, при цьому відповідачка, посилаючись на протокол судового засідання, вказує на те, що суд взагалі не розглянув її клопотання.

З цього приводу, суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 84 ЦПК України, суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази у разі задоволення клопотання про витребування доказів. Водночас нормами ст. 84 ЦПК України прямо не передбачено складання письмової заяви у разі залишення такого клопотання без задоволення.

Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Отже жодна із сторін не позбавлена можливості подати заперечення на ті ухвали, з постановленням яких вони не згодні, та які не підлягають окремому оскарженню, до суду апеляційної інстанції, у разі оскарження рішення суду.

Крім того, постановляючи ухвалу про залишення без задоволення клопотання про витребування доказів без оформлення окремого документа, яка зазначена у протоколі судового засідання, діяла у межах норм, передбачених ЦПК України, зокрема ч. 5 ст. 259 ЦПК України (Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання).

Факт розгляду вказаного клопотання підтверджується технічним записом судового засідання, проведеного в режимі відео конференції, про що свідчить запис в протоколі судового засідання (п. 73 протоколу).

Окрім цього, посилання відповідачки у заяві про відвід про те, що у клопотанні про витребування доказів містився документ договір про правничу допомогу, після отримання якого надало змогу стороні відповідача «... з`ясувати, чи був позов підготований заздалегідь до отримання заяви про зарахування від 05.12.2025.» з`явилось лише у заяві про відвід, та не зазначалось у розділі Відзиву «Клопотання про витребування доказів». Вказаний розділ взагалі не містив виклад обставин, які може підтвердити той чи інший доказ, про витребування якого заявляє сторона відповідача.

ОСОБА_1 у заяві про відвід також зазначає про відсутність письмової ухвали за результатами розгляду питання щодо прийняття відзиву.

Суд, розглядаючи вказане питання, також виніс ухвалу, яку занесену до протоколу судового засідання, при цьому при оголошенні свого рішення суд навів аргументи та підстави, з яких він виходив, приймаючи відповідне рішення.

Можливість постановлення ухвал без оформлення окремого документа, із зазначенням їх у протоколі судового засідання, передбачена нормами ч. 5 ст. 259 ЦПК України.

Окрім цього суд звертає увагу на те, що положення частин 4, 5 ст. 259 та ч. 1 ст. 353 ЦПК України не ставлять можливість реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження певного кола ухвал місцевого суду в залежність від їх поділу на протокольні та такі, що оформлені окремим документом, як і не містять заборони оскарження в апеляційному порядку протокольних ухвал (постанова Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 756/12128/15-ц ).

У випадках, передбачених ЦПК України, за яких ухвала не підлягає окремому оскарженню від рішення суду, заперечення на такі ухвали включаються до апеляційної скарги на рішення суду у разі його оскарження.

Також відповідачка зазначає про «миттєвий» розгляд клопотання представника позивача про визнання обов`язковою явку відповідачів у судове засідання для надання особистих пояснень.

Суд зазначає, що розгляд вказаного клопотання відбувався у судовому засіданні в режимі відео конференції, під час якого була вислухана позиція представника відповідача та після з`ясування необхідності визнання явки обов`язковою, суд задовольнив вказане клопотання (зокрема з тих підстав, що фактичні обставин укладання оскаржуваного договору безпосередньо відомі лише відповідачам у справі, а відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України з метою ухвалення обґрунтованого рішення, суд має повно і всебічно з`ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень).

Отже, суд під час розгляду заяв та клопотань сторін у справі керувався нормами ЦПК України та діяв в межах цивільного процесуального законодавства.

Також суд звертає увагу на твердження відповідачки, викладене у заяві про відвід, що рішення приймались з урахуванням висловленої позиції сторони позивача, за відсутності сторони відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 та відповідачка ОСОБА_1 мають особисті електронній документи у підсистемі «Електронний суд», повістки про виклик у судове засідання 07.04.2026 отримали завчасно, тобто були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Однак у судове засідання не прибули, причини неявки суду не повідомили, заяви та/або клопотання, у тому числі про неможливість проведення судового засідання за їх відсутності, до суду від них не надійшли. У попередні призначені засідання (29.01.2026, 02.03.2026, 101.03.2026) відповідачі також не з`являлись, заяви/клопотання про неможливість розгляду справи за їх відсутності жодного разу до суду не надходили.

За таких обставин суд постановив проводити судове засідання 07.04.2026 за відсутності належним чином повідомлених відповідачів про розгляд справи.

Отже, викладені у заяві аргументи та доводи щодо наявності безсторонності те неупередженості головуючого у справі судді, не знайшли свого підтвердження та за своїм змістом зводяться до незгоди з судовими рішеннями.

Згідно з частиною 4 статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З огляду на викладені обставини, суддя вважає, що діяла в межах повноважень, передбачених нормами ЦПК України без упередження та з дотриманням процесуальних прав сторін, з метою забезпечення реалізації принципу змагальності сторонами, з урахуванням ст. 6 Конвенції та практики ЄСПЛ.

Незгода з прийнятим судовим рішенням не може свідчити про упередженість судді та покладене в основу доказування наявності сумнівів у його неупередженості.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до статті 6 та 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суддя вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді при вирішенні справи.

Отже, доводи заявниці щодо упередженості та необ`єктивності головуючого судді при здійсненні процесуальних дій є необґрунтованими, оскільки об`єктивними даними не підтверджуються і по суті ґрунтуються на незгоді заявниці із судовими рішеннями судді.

Відповідно до положень ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Враховуючи, що заява про відвід судді надійшла до суду 20.04.2026, тобто раніше ніж за три робочих дні до судового засідання (судове засідання 07.04.2026 відкладене на 11.05.2026), головуючий у справі не вбачає обґрунтованих підстав для відводу судді, тому питання про відвід вирішується суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Зазначене узгоджується із рішення Европейського Суду з прав людини у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), 26.10.1984 року, серія A, № 86, с. 14, п. 26, за яким має бути встановлений об`єктивний критерій сумніву у неупередженості судді, а саме існування певних фактів, які можуть служити підставою для сумніву в безсторонності судді, тобто позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати заяву відповідачки ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Скриль Ю.А. у цивільній справі № 947/45126/25 необґрунтованою.

Для вирішення питання про відвід, передати заяву про відвід для автоматизованого розподілу іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарження не підлягає.

Суддя Ю. А. Скриль