Рішення № 135826164, 04.03.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/11200/25

Провадження №2/711/433/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Заочне

04 березня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Позарецької С.М.,

при секретарі Буйновській А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Виконавчий комітет Черкаської міської ради як орган опіки та піклування м. Черкаси, Департамент «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини без письмової згоди батька, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Виконавчий комітет Черкаської міської ради як орган опіки та піклування м. Черкаси, Департамент «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини без письмової згоди батька. Свої позовні вимоги мотивує тим, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.08.2019.

Від шлюбу сторони мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На виконанні в органах ДВС знаходиться виконавчий лист №711/3092/25, що виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси 11.04.2025 про стягнення із відповідача на користь позивача на утримання їхніх дітей дочки та сина аліментів. Відповідач не сплачує аліменти і станом на 01.10.2025 наявна заборгованість у розмірі 25505грн. 44коп.

Крім того, позивач вказує, що після розірвання шлюбу поведінка відповідача стала агресивною та некерованою. Він переслідує позивача та безпричинно вчиняє конфлікти, психологічно тисне на неї, маніпулюючи спільними дітьми, усно та через смс-повідомлення висловлює погрози застосувати насильство та спричинити шкоду здоров`ю, втручається в її особисте життя та тероризує. Внаслідок його протиправних дій вона не може вийти з квартири, оскільки колишній чоловік переслідує її та кривдить. З цього приводу вона неодноразово зверталась із відповідними заявами до правоохоронних органів та вимушена постійно змінювати свій мобільний номер телефону, щоб уникнути погроз та тиску. Позивач неодноразово зверталася із відповідними заявами до правоохоронних органів. За наслідками однієї із таких заяв відносно відповідача працівниками поліції 21.01.2025 видавався терміновий заборонний припис строком на три доби.

Стосовно вище вказаної ситуації в Придніпровському районному суді м. Черкаси перебувала справа №711/2325/25 за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 . Рішенням суду від 25.03.2025 видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 . Було встановлено захід тимчасового обмеження прав відповідача та покладено на нього терміном на шість місяців певні обов`язки.

Також у позовній заяві зазначено, що діти проживають разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 за зареєстрованим місцем проживання матері. Квартира за вказаною адресою належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 18.03.2021. Житлово -побутові умови проживання задовільні. Діти мають окремі кімнати, для них створені усі умови для розвитку та відпочинку. Діти забезпечені всім необхідним, отримують належне виховання. Мати займається їхнім матеріальним забезпеченням, здійснює фізичний та медичний догляд. Позивач у фінансовому плані є стабільно забезпеченою особою.

Зазначено, що 28.10.2025 ОСОБА_1 звернулася до державного реєстратора щодо реєстрації місця проживання малолітньої дитини, проте державним реєстратором у реєстрації місця проживання малолітньої дитини, а саме ОСОБА_4 за зареєстрованим місцем проживання. Між тим, позивачу відмовлено на підставі п. 3 п. 87, п. 32 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (постанова КМУ від 07.02.2022 № 265) через відсутність згоди батька дитини. При цьому, відповідач у добровільному порядку згоди на реєстрацію дитини за місцем проживання матері не надає. Відсутність такої реєстрації суперечить інтересам дитини та суттєво обмежує реалізацію її прав, гарантованих Конституцією та Законами України, зокрема права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, права на освіту, охорону здоров`я та соціальний захист. Позивач має намір зареєструвати місце проживання ОСОБА_4 разом з собою, тим самим, захистивши інтереси сина та забезпечивши для дитини право на реєстрацію місця проживання. Отже, зазначено, що позбавлена можливості зареєструвати місце проживання малолітнього сина за вказаною адресою.

Крім того, у позовній заяві зазначено орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу, який складає 20000грн. 00коп.

Таким чином, позивач просить суд, - надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), дозвіл на реєстрацію місця проживання її малолітньої дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , без письмової згоди батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ); стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.

Ухвалою суду від 05.12.2025 прийнято та відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.01.20216 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Дон В.О. не з`явились, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи. Надано заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, просили позовні вимоги задовольнити, не заперечували проти заочного розгляду справи. Крім того, вказано, що позивач судові витрати у вигляді сплаченого при подачі позову судового збору, залишає за собою. Також просили стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу адвоката, але докази таких витрат будуть надані протягом 5 днів.

В судове засідання не з`явився відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. При цьому, ухвалу про відкриття провадження у справі, судову повістку про виклик у підготовче засідання та пам`ятку учасника справи ним було отримано 27.12.2025. При цьому, ще 08.12.2025 через відділення Укрпошти відповідачем подано відзив на позов, який датований 05.12.2025, за яким просить визнати, що відповідач не заперечує проти реєстрації місця проживання малолітнього сина ОСОБА_4 разом із матір`ю за адресою реєстрації; вважає, що відсутній між сторонами спір, а також звертає увагу органу опіки на факт перешкод у спілкуванні та самовільному вивозі дітей за кордон. При цьому, суд звертає увагу на те, що відзив на позовну заяву, яка прийнята до розгляду ухвалою суду від 05.12.2025 і, яка була отримана відповідачем 27.12.2025, останнім подано не було.

В судове засідання не з`явився представник третьої особи Виконавчого комітету Черкаської міської ради як органу опіки та піклування, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи. Представником подано заяву про розгляд справи за його відсутності, при вирішенні спору покладається на розсуд суду в найкращих інтересах дитини.

В судове засідання не з`явився представник третьої особи Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Про поважність причин неявки не повідомлено, письмові пояснення не подані.

Тому, з огляду на викладені обставини, суд ухвалив про заочний розгляд справи, відповідно до ст.ст. 280-284 ЦПК України.

Враховуючи думку учасників справи, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення за таких підстав:

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який розірваний за рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.08.2019 (справа №711/3256/19).

Сторони по справі мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 від 27.04.2-022 (повторне), актовий запис №1419) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_4 (повторне), актовий запис №1341).

Відповідно до даних витягу з реєстру територіальної громади від 29.10.2025, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира належить на праві власності позивачу на підставі договору купівлі-продажу квартири, що посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Степаненко А.М., реєстр №1317 від 18.03.2021, враховуючі дані витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.03.2021.

28.10.2025 ОСОБА_1 звернулася до відділу ведення реєстру територіальної громади, реєстрації місця проживання управління електронних публічних послуг департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради із заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , 2020р. народження за адресою: АДРЕСА_1 , на що їй було відмовлено у задоволенні заяви на підставі п. 3 п. 87, п. 32 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (постанова КМУ від 07.02.2022 №265), тобто через відсутність згоди батька дитини.

Як визначено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

У пунктах 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У статті 18 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 передбачено, що держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки зобов`язані передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток. Права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюються законом (стаття 176 СК України).

Згідно із статтею 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

За приписами частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Статтею 242 ЦК України встановлено, що батьки є законними представниками своїх малолітніх та/чи неповнолітніх дітей.

Відповідно до п. 12 ч. 2 ст. 1 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

Як передбачено ст. 3 цього Закону, декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою: 1) створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом; 2) ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою; 3) використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках.

Відповідно до ч. 6 ст. 5 згаданого Закону, реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.

Відповідно до ст. 7 згаданого Закону, повнолітня особа декларує місце свого проживання самостійно. Дитина віком від 14 до 18 років самостійно декларує місце свого проживання за місцем проживання її батьків або інших законних представників чи одного з них без надання згоди такими особами. Дитина віком від 14 до 18 років самостійно декларує місце свого проживання за адресою іншого житла, ніж зареєстроване або задеклароване місце проживання її батьків або інших законних представників, за згодою батьків або інших законних представників чи одного з них, крім випадку, встановленого статтею 15 цього Закону. Декларування місця проживання дитини віком до 14 років здійснюється одним із її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини. Згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг", або засвідчується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису нотаріуса. У разі якщо місце проживання батьків або інших законних представників дитини зареєстровано/задекларовано за однією адресою, згода іншого з батьків або законних представників не надається. За бажанням батьків чи одного з них відомості для декларування місця проживання новонародженої дитини можуть бути подані до органу державної реєстрації актів цивільного стану під час проведення державної реєстрації народження дитини. Органи державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, направляють такі відомості до органів реєстрації для внесення інформації до реєстру територіальної громади.

Відповілно до п.п. 3, 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), що затверджений постановою КМУ № 265 від 07.02.2022, декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради. Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Відповідно до п.п. 13-19 згаданого Порядку № 265, повнолітні особи декларують місце свого проживання самостійно. Дитина віком від 14 років самостійно декларує місце свого проживання за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання батьків або інших законних представників чи одного з них без їх згоди. Дитина віком від 14 років самостійно декларує місце свого проживання за адресою іншого житла, ніж задеклароване/зареєстроване місце проживання її батьків або інших законних представників, за згодою батьків або інших законних представників чи одного з них. У разі декларування місця проживання у гуртожитку на період здобуття освіти така згода не надається. Місце проживання дитини віком до 14 років може бути задекларовано за адресою місця проживання одного з батьків або інших законних представників, зокрема одночасно із зняттям з попереднього задекларованого/зареєстрованого місця проживання, за декларацією, поданою одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини. Згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. У разі ненадання одним із батьків згоди відповідно до вимог цього пункту реєстрація місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, здійснюється відповідно до пункту 33 цього Порядку. У разі коли місце проживання батьків або інших законних представників дитини задекларовано/зареєстровано за однією адресою, згода іншого з батьків або законних представників не надається. У разі декларування місця проживання, у тому числі з одночасним зняттям з попереднього задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), батьками або одним з них разом з дитиною (дітьми) віком до 14 років на кожного з них формуються окремі декларації протягом 24 годин, які надсилаються до органу реєстрації.

Як передбачено п. 28 Порядку № 265, у разі коли особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація місця проживання (перебування) може бути здійснена за зверненням законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку (далі - представник).

Як передбачено у п.п. 32-33 Порядку № 265, у разі подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особою, яка не досягла 18-річного віку, реєстрація місця проживання (перебування) здійснюється за згодою батьків або інших законних представників такої особи. Згода не надається у разі коли особа є здобувачем освіти та здійснює реєстрацію свого місця проживання (перебування) в гуртожитку, що належить до сфери управління закладу освіти. Подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування). Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 35 Порядку № 265, для реєстрації місця проживання (перебування) особа або її законний представник (представник), уповноважена особа житла або уповноважена особа спеціалізованої соціальної установи, закладу для бездомних осіб, іншого надавача соціальних послуг з проживанням подає, серед визначених документів, й документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, зокрема свідоцтво про право власності, ордер, договір оренди (найму, піднайму), договір найму житла у гуртожитку (для студентів), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші підтверджуючі документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, наймача та членів його сім`ї, уповноваженої особи житла (зазначені документи та згода не вимагаються під час реєстрації місця проживання (перебування) малолітніх та неповнолітніх дітей за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або законних представників (представників), або одного з них тощо.

Як передбачено п. 46 згаданого Порядку, посадова особа органу реєстрації в день звернення особи або її законного представника (представника) чи в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг або представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту або даних від органу соціального захисту населення , зокрема приймає рішення про реєстрацію місця проживання (перебування) або про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) особи.

Відповідно до п.п. 3 п. 87 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), що затверджений постановою КМУ № 265 від 07.02.2022, орган реєстрації відмовляє в декларуванні/реєстрації місця проживання (перебування), знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі, коли особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості.

Таким чином, за результатами розгляду справи встановлено, що позивач, яка є матір`ю дитини ОСОБА_4 , 2020 року народження, має у приватній власності нерухоме майно (житло), у якому зареєстроване й її місце проживання, - має намір реєструвати у такому житлі місце проживання свого сина. При цьому, батько дитини (колишній чоловік позивача) на надав дозвіл (письмову згоду) на здійснення реєстрації місця проживання їхньої дитини за місцем проживання матері: АДРЕСА_1 . Про такі обставини свідчить рішення посадової особи відділу ведення реєстру територіальної громади, реєстрації місця проживання управління електронних публічних послуг департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради ОСОБА_5 , яке прийняте ним за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.10.2025, про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , 2020р. народження за адресою: АДРЕСА_1 , - на підставі п.п. 3 п. 87, п. 32 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (постанова КМУ від 07.02.2022 № 265), тобто через відсутність згоди батька дитини.

Будь-яких належних, допустимих та переконливих доказів на спростування доводів позивача, відповідачем до суду подано не було. Отже, на думку суду, позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на те, що вони є обгрунтованими, підтвердженими дослідженими під час розгляду справи доказами, а також з огляду на найкраще забезпечення прав та інтересів дитини. Суд погоджується із доводами позивача про те, що невизначеність реєстрації місця проживання дитини за фактичним місцем її проживання, суперечить її інтересам та обмежує її права, що гарантовані Конституцією та законами України.

Судові витрати (сплачений при подачі позову судовий збір) слід залишити за позивачем, враховуючи подану стороною позивача заяву від 04.03.2026.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-83, 141, 259, 268, 280 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Надати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 без письмової згоди батька ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 01.04.2026.

Головуючий суддя С.М. Позарецька