Рішення № 135825928, 20.04.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа№ 583/1831/26

2-а/583/21/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Ярошенко Т.О.

з участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка за правилами спрощеного позовного провадження (письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

13.04.2026 представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 06.04.2026 року працівником Охтирського РВП Головного управління Національної поліції в Сумській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6980128, за якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн за ч.1 ст.126 КУпАП за те, що ОСОБА_1 06.04.2026 року в м.Охтирка, по вул.Незалежності,29 керував транспортним засобом без полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п.п. «ґ» 2.1 ПДР України. Вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки при розгляді справи за місцем вчинення адміністративного правопорушення інспектором поліції було порушено порядок розгляду справи, працівником поліції не були роз`яснені права позивачу, не оголошено постанову та не роз`яснено строки її оскарження, також не було зазначено щодо надання водієві можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. Матеріали справи не містять доказів проведення розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за належною процедурою. Тому просить скасувати постанову серії ЕНА № 6980128 від 06.04.2026 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Процесуальні дії в справі та аргументи сторін.

14.04.2026 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, про що сторони повідомлено. Відповідачу направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі та встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву та пояснень не пізніше 20.04.2026. Зазначені документи з урахуванням особливостей провадження у вказаній категорії справ відповідно до положень ст. 286 КАС України (десять днів строк розгляду) вручені відповідачу в установленому законом порядку, про що в матеріалах справи мається підтвердження (а.с.20).

Від Головного управління Національної поліції в Сумській області відзиву в установлений законом строк не надійшло.

17.04.2026 року від представника відповідача через «Електронний суд» надійшло клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву, посилаючись на обмежений строк, однак, жодних поважних причин для цього не зазначено, враховуючи, що строк розгляду вказаної категорії справ визначений десятиденний, відповідачу завчасно вручено копії відповідних документів, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання з огляду на слідуюче.

Ухвалою суду відповідачу було визначено достатній строк для надання відзиву, копію ухвали про відкриття провадження відповідач отримав своєчасно. Із поданого клопотання не вбачається об`єктивних, непереборних чи не залежних від волі відповідача обставин, які унеможливлювали подання відзиву в установлений строк. Крім того, суд враховує, що вказана категорія справ підлягає розгляду в скорочені строки, безпідставне продовження строків суперечитиме принципам оперативності та ефективності адміністративного судочинства. Таким чином, з огляду на відсутність належного обґрунтування поважності причин пропуску строку для надання відзиву, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його продовження.

За таких обставин суд розглядає справу на підставі наявних у справі матеріалів.

Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше.

Оскільки, суд не вбачає підстав для розгляду даної справи з повідомленням (викликом) сторін, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, сторони не подали клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідач не заперечував проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а тому у відповідності до положень ст.ст. 4, 257, 260, 262 КАС України розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних матеріалів справи.

Згідно із ст. 10 КАС України розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито, крім випадків, визначених цим Кодексом, в розумінні ст. 4, ст. 262 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. У такому випадку судове засідання не проводиться, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 251 КАС України.

З огляду на те, що згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини і не може автоматично вважатися порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. В розумінні ст. 262 КАС України суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами.

Фактичні обставини справи та мотиви суду.

Суд проаналізував матеріали справи, дослідив письмові докази, дійшов наступного висновку.

Установлено, що 06.04.2026 року інспектором Охтирського РВП ГУНП в Сумській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6980128 за якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн за ч.1 ст.126 КУпАП.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови 06.04.2026 року о 19 год 05 хв по вул. Незалежності,29, в м. Охтирка Сумської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом ROVER RANGE SPORT НОМЕР_1 без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1 (ґ) Правил дорожнього руху, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

В п. 1.3. Правил дорожнього руху України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 1.9. Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.

За приписами ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з вимогами пп. (ґ) п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, окрім іншого, перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів i технічних засобів, що мають функції фото- i кінозйомки, відеозапису, засобів фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.

Згідно вимог п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

За приписами ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскаржуючи дану постанову, позивач стверджує, що інспектором не дотримано порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення визначені ст. 33 КУпАП, за приписами якої воно накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (ч. 5, ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 (далі Інструкція), постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5, ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно зі ст. 248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

За приписами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно ст. 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Згідно зі ст. 279 КУпАП, посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

Відповідно до п. 9 розділу ІІІ Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

У відповідності до ч. 2 ст. 271 КУпАП, інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Таким чином, недотримання особою, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення порядку її розгляду, є самостійною підставою для визнання протиправною відповідної постанови та скасування її у судовому порядку.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 18.02.2020 по справі №524/9827/16-а, від 15.04.2020 по справі №524/3644/17, від 26.05.2020 по справі №640/16220/16-а, яка в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

П. 21.2 ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, в тому числі відповідним підрозділом Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів, в тому числі страхового полісу є неправомірними.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 15.03.2019 по справі № 686/11314/17 та від 22.10.2019 по справі № 161/7068/16-а.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що зупинка позивача відбулась на підставі п.2.1 «ґ» ПДР України, тобто керування водієм без чинного полісу (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв`язку з чим його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Однак, в матеріалах справи, окрім спірної постанови, відсутні протоколи щодо порушень правил дорожнього руху та оформлення матеріалів дорожнього-транспортних пригод.

Таким чином, оскільки відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України, що є підставою для здійснення контролю за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь водія, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити.

Відтак, за вказаних обставин у інспектора поліції не було підстав для перевірки наявності у позивача полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення пункту 2.1 «ґ» ПДР України.

Відповідно до ч. 3ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Беручи до уваги, що відповідно до ч. 2ст. 77 КАС України обов`язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд дійшов висновку, що саме відповідачем не надано будь-яких доказів, які підтверджують наявність у діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 126 КУпАП за обставин, викладених у постанові.

Таким чином, у ході судового розгляду справи відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним рішення, з огляду на що позовні вимоги є обґрунтованими.

Висновок суду.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що встановлена відсутність підтвердження належними та допустимими доказами факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Щодо судових витрат.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позову, відповідно до положень ст. 139 КАС України, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 247, 251, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2,4, 6, 9, 72-77, 90,139, 229, 242-246, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері за безпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6980128 від 06.04.2026 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн, а провадження по справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 665,60 грн в рахунок відшкодування судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 20.04.2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління національної поліції у Сумській області, (Україна, м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 23, код ЄДРПОУ 40108777).

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Т.О. Ярошенко