Ухвала суду № 135825056, 10.04.2026, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

10 квітня 2026 року

Справа № 626/884/26

Провадження № 2-а/626/13/2026

УХВАЛА

Іменем України

10 квітня 2026 року м. Берестин

Суддя Берестинського районного суду Харківської області Дудченко В.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Ільїчова Сергія Дмитровича звернувся до Берестинського районного суду Харківської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Берестинського районного суду Харківської області від 23.03.2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушеннязалишено без руху.

Підставою залишення адміністративного позову без руху було те, що представником позивача не доведено поважність причин пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом, тобто вказані ним у заяві причини пропуску строку визнані судом неповажними та позивачу необхідно надати суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин пропуску такого строку. Крім того, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З матеріалів позову вбачається, що оскаржувані постанови №470 та № 471 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП ухвалена 04.09.2025 року та за ч. 3 ст. 210 КУпАП ухвалена 04.09.2025 року.

В позовній заяві позивач просить поновити строк на звернення до суду за захистом своїх прав, зазначаючи, що копії постанов №470 та №471 від 04.09.2025 позивачу вручені не були і про їх існування від дізнався коли державним виконавцем в рамках примусового виконання було арештовано його рахунки.

30.01.2026 між позивачем та адвокатом Ільїчовим С.Д. було укладено договір про надання правничої допомоги, після чого представником позивача було направлено до державного виконавця Чорноморського ВДВС в Одеському районі Одеської області ОМУ МЮУ заяву в інтересах ОСОБА_1 про визначення рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Райффайзен Банк» на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 поточним рахунком у виконавчому провадженні №80120412, №80120514, з метою зняття накладеного виконавцем арешту.

Також, з метою ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження в тому числі і з копіями оскаржуваних постанов №470 та №471 представником позивача було направлено адвокатський запит до Чорноморського ВДВС в Одеському районі Одеської області ОМУ МЮУ.

Копії матеріалів виконавчого провадження №80120412, №80120514 були надані представнику після 05.02.2026. До вказаного моменту позивач перебував в умовах об`єктивної необізнаності щодо змісту оскаржуваних постанов №470 та №471, що унеможливлювало формування будь-яких заперечень.

Подальший процес підготовки позовної заяви був суттєво ускладнений сукупністю поважних причин, що мали характер непереборних перешкод. Зокрема, у період з 11.02.2026 року по 16.02.2026 року представник позивача перебував на лікарняному у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, що позбавляло фізичної можливості виконувати професійні обов`язки.

Крім того, значний обсяг інформації, що містився у матеріалах двох виконавчих проваджень, потребував тривалого часу для системного аналізу та їх опрацювання з метою формування належної позиції захисту.

В зв`язку з чим просить також врахувати, що підготовка проєкту позовної заяви та додатків до неї відбувалася в умовах систематичних та тривалих вимкнень електроенергії на території м. Одеси, що суттєво вплинуло на стабільність роботи представника.

Просив суд прийняти до уваги зазначені причини пропуску строку оскарження вищевказаних постанов, визнати їх поважними та поновити пропущений строк для оскарження постанов.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови) (ч. 2ст. 286 КАС України).

Оскільки предметом оскарження є постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, застосуванню підлягає десятиденний строк звернення до суду з позовом з дня ухвалення відповідної постанови.

Як слідує із поданих позивачем матеріалів, оскаржувані постанови винесено 04.09.2025 року, а з адміністративним позовом звернувся до суду 19.03.2026 року, тобто поза встановленого чинним законодавством строку для оскарження даного виду рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Втім, за правилами ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, на виконання вказаної норми, представник позивача в прохальній частині адміністративного позову просить поновити строк на звернення до суду за захистом прав позивача, в якій зазначає причиною пропуску строку звернення до суду для оскарження винесених відносно позивача постанов від 04.09.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та ч.3 ст. 210-1 КУпАП саме те, що позивач не був присутній при ухваленні вказаних постанов та представник позивача отримав її лише після 05.02.2026 року.

Крім того, як вбачається із змісту долученої представником позивача копії оскаржуваної постанови № 470 від 04.09.2025 року, 28.08.2025 року о 07:49 у ІНФОРМАЦІЯ_3 під час перевірки відомостей (персональних та службових даних), узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, було встановлено факт порушення вимог законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов`язаним ОСОБА_1 , який у зазначений час перебував у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 .

При цьому у матеріалах відсутні відомості про те, що позивач вживав розумних заходів для з`ясування результатів розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього в період з 28.08.2025 року до дня, коли він отримав чи стало йому відомо про наявність даних постанов.

Навпаки з матеріалів доданих до позовної заяви вбачається, що позивач почав цікавитись результатів розгляду справи про адміністративне правопорушення лише після відкриття виконавчого провадження 29.01.2026 року.

Крім того, з 30.01.2026 року, моменту укладення договору про надання правничої допомоги між позивачем та адвокатом Ільїчовим С.Д., до часу звернення до суду з позовом, а саме 19.03.2026 року пройшло майже два місці.

Представник позивача посилався на те, що у період з 11.02.2026 року по 16.02.2026 року перебував на лікарняному у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, що позбавляло фізичної можливості виконувати професійні обов`язки.

Також не заслуговують на увагу посилання представника позивача на значний обсяг інформації, що містився у матеріалах двох виконавчих проваджень, шо потребував тривалого часу для системного аналізу та їх опрацювання з метою формування належної позиції захисту, так як матеріали виконавчих проваджень, які надані до позовної заяви складають декілька аркушів.

Крім того, не заслуговують на увагу посилання представника позивача, що підготовка проєкту позовної заяви та додатків до неї відбувалася в умовах систематичних та тривалих вимкнень електроенергії на території м. Одеси, що суттєво вплинуло на стабільність роботи представника, так як адвокат повинен бути обізнаний щодо строків оскарження постанов про адміністративні правопорушення.

Відповідних доказів на підтвердження існування обставин, які об`єктивно унеможливили подання ним позовної заяви у визначений законом строк, суду також надано не було.

Частиною 1 ст. 123 КАС України зазначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Оскільки представник позивача звернувся до суду з позовною заявою із пропуском встановленого законом строку, підстави вказані представником позивача у заяві, з яких були пропущені строки звернення до суду з позовом визнані судом неповажними, в зв`язку з чим адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишено без руху.

Разом з цим, суд роз`ясним, що позивачу необхідно надати суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин пропуску такого строку.

На виконання ухвали суду про залишення позову без руху представник позивача Кириченка О.Л., Ільїчов С.Д., подав заяву про поновлення процесуального строку, в якій зазначив, що оскільки позивач не був присутній під час безпосереднього винесення постанов, а відповідачем не було виконано обов`язку щодо направлення копій рішень у порядку, визначеному ст. 285 КУпАП, позивач був позбавлений можливості дізнатися про наявність постанов про накладення на нього адміністративного стягнення. Вказана інформація стала доступною позивачу лише після того, як відомості про накладені штрафи відобразилися в застосунку «Дія», внаслідок відкриття виконавчого провадження. Також просить суд врахувати, що процес підготовки даного позову припав на період критичного навантаження на представника позивача, зумовленого не лише значною кількістю звернень громадян з аналогічних питань, а й необхідністю надання невідкладної правничої допомоги у справах, що потребували негайного втручання. Враховуючи обмежений доступ до стабільного енергопостачання, представник був змушений пріоритезувати завдання за ступенем їх терміновості. Таким чином, тривалість підготовки позову зумовлена об`єктивними факторами організації роботи адвоката в умовах надзвичайних ситуацій (відключення світла, повітряні тривоги, тощо) та необхідністю забезпечення права на захист іншим суб`єктам у термінових справах, що в сукупності з хворобою представника унеможливило подання позову в коротший термін.

Фактично в даній заяві про поновлення строку представником позивача зазначені ті ж самі причини, що були визнані судом неповажними в ухвалі про залишення адміністративного позову без руху.

Як зазначає представник позивача, що матеріали виконавчих проваджень ним було отримано 05.02.2026 року, але з адміністративним позовом він звернувся 19.03.2026 року.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 09 листопада 2020 року у справі №420/1813/19, до поважних причин пропуску процесуальних строків відносяться обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Згідно з правовим висновком п. 28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2024 року у справі № 990/270/23 поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.

При цьому суд звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.50) визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Обставини на які посилається представник позивача, надають суду всі підстави прийти до висновку що строк звернення до суду щодо оскарження постанов від 04.09.2025 року було пропущено без поважних причин, так як представником позивача не наведено вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об`єктивного і непереборного характеру, що створили суттєві перешкоди як позивачу, так і його представнику, у реалізації належного їм права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем та його представником такого права.

Як вбачається із позову, представник позивача, звернувшись до виконавчої служби, 05.02.2026 року отримав копії постанов № 470 та № 471 від 04.09.2025 року, з текстом якої був ознайомлений, зокрема у постанові зазначено, що вона може бути оскаржена відповідно до ст.ст.287-289 КУпАП у вищому органі або до відповідного суду протягом 10 днів з дня її винесення, проте маючи в наявності оскаржувані постанови, представник позивача своєчасно до суду не звертається.

Крім того, зазначаю, що представник позивача, як адвокат повинен бути обізнаний щодо строків оскарження постанов про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Матеріали справи не містять жодних перешкод на вчинення позивачем та його представником дій спрямованих на своєчасне звернення до суду з позовом про скасування спірних постанов.

Отже, за наслідком наданих представником позивача доказів по справі, встановлено пропуск строку звернення до суду, а причини поважності, заявлені представником позивача є необґрунтованими та безпідставними.

З таких підстав, суд вважає, що у клопотанні позивача про поновлення пропущеного строку необхідно відмовити повністю, причини пропуску строку звернення до суду визнати неповажними, тому існують достатні підстави для повернення позовної заяви відповідно до частини другої статті 123 КАС України.

ЄСПЛ зауважує, що, застосовуючи процедурні правила, варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи Волчлі проти Франції, ТОВ Фріда проти України).

Отже, забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об`єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 169, 243, 248 КАС України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Ільїчова Сергія Дмитровича, про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушенняповернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду

Суддя