Рішення № 135824991, 20.04.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Справа № 641/101/26

Провадження № 2/641/1153//2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Кожихової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Кузьменко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

08.01.2026 директор ТОВ «ФК «ЕЙС» О.Поляков через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 7732783 від 29.03.2024 в розмірі 23 940,00 грн, що складається із: 7 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 16 940,00 грн заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, 6 230,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи), сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

На обґрунтування вимог позивач зазначив, що 29.03.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 7732783, відповідно до якого відповідачу надану кредит у сумі 7 000,00 грн. 23.10.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 23.10/24-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах. Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 23.10.2024 до Договору факторингу № 23.10/24-Ф ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 7732783. 16.05.2025 між ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» укладено Договір факторингу № 16/05/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступає ТОВ «ФК «Ейс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах. Відповідно до Реєстру прав вимоги № б/н від 16.05.2025 до Договору факторингу № 16/05/25-Е ТОВ «ФК «Ейс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 7732783. Відповідач своїх зобов`язань за договором позики належним чином не виконала. У зв`язку з чим заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 7732783 від 29.03.2024 становить 30 170,00 грн., що складається із: 7 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 16 940,00 грн заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, 6 230,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Виклад позиції відповідача

Відповідачка правом на подачу відзиву не скористався.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 12.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ КБ «ПриватБанк».

26.01.2026 на адресу суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшло повідомлення з додаткоми згідно ухвали суду від 12.01.2026.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, в позовній заяві зазначає про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилася. Про дату, час і місце судових засідань повідомлялася своєчасно та належним чином. Поштові відправлення повернулись до суду з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою", що згідно зі ст. 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Відповідачка не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні та не з`явилася у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у її відсутності до суду не надходило.

Відповідно до протокольної ухвали суду від 13.04.2026, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлялася про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

29.03.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 7732783 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п. 1.2. Договору).

Пунктами 1.3., 1.4. Договору визначено суму кредиту 7 000,00 грн., строк кредиту 360 днів.

Пунктом 1.5. Договору передбачено тип процентної ставки фіксована.

Згідно п. 1.5.1. Договору стандартна процента ставка складає 2,20% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.4 цього Договору.

Пунктом 1.5.2. Договору визначено знижену процентну ставку 1,65% в день, яка застосовується відповідно до наступних умов.

Якщо споживач до 18.04.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою, до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, що є Додатком № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 7732783, визначено дату видачі кредиту 29.03.2024, дату платежу 29.03.2024, суму кредиту 7 000,00 грн., проценти за користування кредитом 55 440,00 грн., загальну вартість кредиту 62 440,00 грн..

З листа ТОВ «Пейтек» вих. № 20241113-1/1 від 13.11.2024 вбачається, що 29.03.2024 о 01:21:08 було здійснено платіж на суму 7 000,00 грн., призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .

Згідно п. 2.1. Договору № 7732783 номер картки НОМЕР_1 зазначений споживачем як рахунок для зарахування коштів.

23.10.2024 між ТОВ «Авентус України» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» (Фактор) укладено Договір факторингу № 23.10/24-Ф, відповідно до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Факторові Права Вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах Права вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.2 договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора Прав вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників.

Згідно акту прийому-передачі Реєстру боржників від 23.10.2024 до Договору факторингу № 23.10/24-Ф Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 6400 осіб.

Згідно витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 23.10/24-Ф від 23.10.2024 під номером 5134 зазначено боржника ОСОБА_1 , номер договору 7732783 від 29.03.2024, загальна сума заборгованості 30 170,00 грн., з яких 7 000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 16 940,00 грн. заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, 6 230,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

16.05.2025 між ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» (Фактор) та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» (Клієнт) укладено Договір факторингу № 16/05/25-Е, відповідно до умов якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Пунктом 1.2. Договору факторингу № 16/05/25-Е передбачено, що перехід від Клієнта до Фактора Прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні Права вимоги.

З Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 16/05/25-Е від 16 травня 2025 року вбачається, що Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників в кількості 7 349 осіб.

Згідно витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 16/05/25-Е під номером 6165 зазначено боржника ОСОБА_1 , номер договору 7732783 від 29.03.2024, загальна сума заборгованості 30 170,00 грн., з яких 7 000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 16 940,00 грн. заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, 6 230,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Наявність заборгованості за кредитним договором зумовила звернення ТОВ «ФК «ЕЙС» до суду за захистом своїх прав, спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом ст. 626, ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Механізм укладення електронного договору, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законами України «Про електронну комерцію» та «;Про електронний цифровий підпис».

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3, ч. 4, ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»)

З умов кредитного договору вбачається, що даний договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував 29.03.2024 шляхом ініціювання через банк провайдер грошові кошти у сумі 7000,00 грн на банківську карту відповідача, що підтверджується наданою інформацією АТ КБ "ПРИВАТБАНК", відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку, а також випискою по рахунку (а.с. 91-93).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що кредитний договір між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладений сторонами правочину в електронній формі шляхом підписання його умов кредитодавцем електронним підписом та позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

У вказаному договорі чітко обумовлені сума наданого кредиту, строк кредитування, розмір відсотків за користування кредитом. Жодних суперечностей або неузгодженостей в умовах кредитного договору суд не встановив. До суду надані докази перерахування грошових коштів на рахунок відповідача.

В матеріалах справи відсутні докази спростування факту укладення вказаного договору і отримання на підставі вказаного договору кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, позичальник свої зобов`язання за кредитним договором у погоджені сторонами строки не виконала, суму кредиту та відсотки за користування ним не сплатила.

23.10.2024 між ТОВ «Авентус України» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» (Фактор) укладено Договір факторингу № 23.10/24-Ф, відповідно до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Факторові Права Вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах Права вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Згідно акту прийому-передачі Реєстру боржників від 23.10.2024 до Договору факторингу № 23.10/24-Ф Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 6400 осіб ( ОСОБА_1 значиться за номером 5134, загальна сума заборгованості 30170 грн)

16.05.2025 між ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» (Фактор) та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» (Клієнт) укладено Договір факторингу № 16/05/25-Е, відповідно до умов якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 16/05/25-Е під номером 6165 зазначено боржника ОСОБА_1 , номер договору № 7732783 від 29.03.2024, загальна сума заборгованості 30170,00 грн.

Згідно із ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Як передбачено ч. 1 ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст.514, ст.516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи фактичні обставини справи та зважаючи на те, що відповідач не здійснив погашення заборгованості за договором, суд дійшов висновку, що позивач має право вимоги до відповідача.

Визначаючи розмір заборгованості, право на стягнення якої має позивач, суд зазначає таке.

Дослідивши наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості вбачається, що первісним кредитором було нараховано штрафні санкції за прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 6230 грн.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 вказав, що з аналізу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст.1046,1049,1050,1054 ЦК України слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Зважаючи на наведене, законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦПК України, а також сплати неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, та такі нарахування підлягають списанню.

Суд уважає безпідставним застосування положення п. 6 розділу IV Закону України "Про споживче кредитування", відповідно до якого за договорами споживчого кредиту, укладеними після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності ЗУ № 3498-ІХ, тобто після 23.01.2024, нарахування пені не забороняється, та застосовує положення нормативного акта вищої юридичної сили - Цивільного кодексу України.

За встановленого, нарахована первісним кредитором неустойка (штраф) в сумі 6230 грн не підлягає стягненню з відповідача.

Щодо нарахування тіла кредиту та відсотків, суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Умовами укладеного між сторонами договору визначено, що денна процентна ставка складає 2,20 %, за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1,65 %.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнена частинами четвертою-п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 Закону денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t?100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Так, 22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023.

Указаним Законом внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема статтю 8 доповнено частиною п`ятою такого змісту «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %».

Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» (Розділ 4 Прикінцеві та перехідні положення, частина 17), тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2.5 %; протягом наступних 120 днів 1.5 %.

Також, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» частиною 2 розділу 2 Прикінцеві та перехідні положення встановлено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Вказане свідчить про те, що у випадку продовження дії кредитних договорів після набрання чинності Законом України № 3498-ІХ, умови щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються автоматично і не вимагають внесення змін до договору, так як характер цих правових норм є імперативним і не передбачає можливості відхилення від них при укладенні чи зміні договорів про надання споживчого кредиту.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %, тобто має бути застосовано поетапне зменшення розміру денної процентної ставки.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість за процентами в період з 29.03.2024 по 22.04.2024 (25 днів) нараховувалась за стандартною відсотковою ставкою 2,2 % (що не суперечить умовам договору) та становить 3850 грн.

Разом з тим, за період з 23.04.2024 по 17.07.2024 нарахування за відсотковою ставкою 2,2 % є таким, що суперечить пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень та ст. 8 Закону «Про споживче кредитування», оскільки з 23.04.2024 максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1,5 %, а тому за вказаний період слід здійснити перерахунок нарахованих відсотків за користування кредитом з 23.04.2024 по 17.07.2024 ( 86 днів) * 105 грн (1,5 % від 7000 грн), що дорівнює 9030 грн.

За таких обставин, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідачки повинен становити 19880 грн, що складається із 7000 грн розмір заборгованості за тілом кредиту та 12880 грн ( 3850 грн (за період з 29.03.2024 по 22.04.2024) + 9030 грн (за період з 23.04.2024 по 17.07.2024) заборгованості за відсотками.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем були порушені умови кредитного договору, а тому позовні вимоги ТзОВ «ФК «ЕЙС» є частково обґрунтованими, у зв`язку з чим із ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 19880 грн.

В задоволенні вимог позову в іншій частині належить відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частин 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено 2 662,40 грн судового збору (а.с. 5 звор. бік).

У зв`язку із частковим задоволенням позову відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у сумі 1754,25 грн ( пропорційно до задоволених вимог 65,89%).

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, то відповідно до частин 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано Договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, укладеним між директором ТОВ "ФК "ЕЙС" Поляковим О.В. та АБ "Соломко та партнери", Додаткову угоду № 25771172891 від 11.09.2025, протокол погодження вартості послуг та Акт прийому - передачі наданих послуг від 01.11.2025 до договору правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025.

При визначенні розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача суд ураховує правові висновки, висловлені Верховним Судом у постановах від 20.05.2020 у справі № 240/3888/19 та від 11.12.2019 у справі № 2040/6747/18 про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. Ураховуються такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо, які застосовуються за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів і обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Суд зазначає, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням ціни позову, а також те, що представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брав, зазначивши у позовній заяві про розгляд справи у його відсутність, тому заявлена сума у 7000 грн є завищеною.

Отже, суд вважає за необхідне, виходячи з засад розумності, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та обсягом фактично виконаних робіт, а також пропорційності стягнення судових витрат, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором № 7732783 від 29.03.2024у сумі 19880 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» сплачений судовий збір у сумі 1754 (одна тисяча сімсот п`ятдесят чотири) грн 25 (двадцять п`ять) коп та понесені витрати на правничу допомогу у сумі 2000 (дві тисячі) грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Копію заочного рішення надіслати сторонам протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.

Повний текст судового рішення складено та підписано 20.04.2026.

Найменування сторін

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місце знаходження за адресою: вул. Поправки Юрія, буд. 6, офіс 13, м. Київ, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Г.В.Кожихова