Ухвала суду № 135823735, 20.04.2026, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/362/26

провадження №2/624/287/26

УХВАЛА

іменем України

селище Кегичівка 20 квітня 2026 року Суддя Кегичівського районного суду Харківської області Куст Н.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2026 року до Кегичівського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №633633590 від 04 лютого 2022 року у розмірі 32599,05 грн та понесені судові витрати.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає необхідним передати справу за підсудністю до іншого суду з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом

Відповідно до абз.2 ч.1 ст. 187 ЦПК України якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Відповідно до ч.6 ст.187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Відповідно до ч.8 ст.187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

17 квітня 2026 року судом отримано відповідь № 2617797 з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, як вбачається з відповіді щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери № 26177806 від 17 квітня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 .

Верховний Суд у постанові від 29 липня 2019 року у справі № 409/2636/17 виснував, що «згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції мав виконати вимоги частини першої статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та з`ясувати, чи включено відповідачів до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, оскільки запроваджені законодавцем заходи спрямовані на те, щоб повідомити усіх учасників розгляду справи про перебування спору на вирішенні суду з метою забезпечення їх участі у відправленні правосуддя».

У Постанові Верховного Суду від 14 серпня 2024 року у справі №607/5535/22 вказано, що особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Згідно з частиною 1 статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Виходячи з вказаних вище висновків щодо застосування норм права Верховного Суду, місце проживання певної особи, за адресою якого вона зареєстрована (взята на облік) як внутрішньо переміщена особа, в розумінні положень цивільного процесуального законодавства є зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування вказаної особи, виходячи з якого визначається підсудність відповідної справи.

Відповідно до ч.9 ст.187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Відповідно до вимог ст. 378 ЦПК України прийняте судом рішення з порушенням правил територіальної підсудності є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

За таких обставин, відповідно до ст. 31 ЦПК України, дана справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Київського районного суду м. Полтави за місцем фактичного проживання/перебування відповідача як внутрішньо-переміщеної особи.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.19,23,27,31,32,187,258,260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати на розгляд (за підсудністю) до Київського районного суду м. Полтава.

Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.

Справу передати до Київського районного суду м. Полтави не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання (складення) суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.М. Куст