Ухвала суду № 135823419, 07.04.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/17869/25

У Х В А Л А

07 квітня 2026 року місто Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді - Галінської В.В.

секретар судового засідання - Музичук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського міського суду Рівненської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Р. Олексюка про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Рівненської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про скасування рішення про приватизацію земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В :

До Рівненського міського суду Рівненської області надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Р. Олексюка про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Рівненської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про скасування рішення про приватизацію земельної ділянки, в якій він просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування понесених судових витрат в розмірі 40000 грн.

В обґрунтування заяви представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Р. Олексюк вказує, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 25.02.2026 у праві №569/17869/25 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Рівненської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про скасування рішення про приватизацію земельної ділянкивідмовлено. Повний текст рішення відповідач ОСОБА_1 отримала при отриманні апеляційної скарги позивача 30.03.2026.

В задоволенні позовних вимог відмовлено, представник відповідача Кощеєвої Н.М. Р.Олексюк зазначив, що витрати з надання правничої допомоги, понесені відповідачем, мають бути стягнуті з позивача. Представник вказав, що між відповідачем ОСОБА_1 та адвокатом Р.Р. Олексюк було укладено Договір про надання правничої допомоги №113. Відповідно до п 2.1. за надання правничої допомоги згідно цього Договору Клієнт сплачує Адвокату гонорар. П 2.2. Розмір гонорару за правничу допомогу, передбачену цим Договором, визначається за домовленістю Сторін. Між ОСОБА_1 та адвокатом Р.Р. Олексюк було укладено Додаткову угоду до Договору про надання правничої допомоги №113 від 13 жовтня 2025 року 31 грудня 2025 року, також було укладено Акт приймання-передачі від 09.03.2026 наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги №113 від 13.10.2025, на виконання Договору про надання правничої допомоги №113 від 13.10.2025 Сторони підверджують факт надання правничої допомоги та наступні розміри гонорару за фактично надані види професійної правничої допомоги: розмір яких складає 40000 грн.

07.04.2026 року до суду надійшли заперечення представника позивача ОСОБА_2 адвоката Кхатера Фаді Еліаса, в яких він просить залишити без розгляду заяву представника відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу, у якій вказав, що заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню насамперед з огляду на недотримання спеціального процесуального порядку, прямо встановленого частиною восьмою статті 141 та статтею 246 Цивільного процесуального кодексу України. Відповідно до частини восьмої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у в`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих доказів, при цьому такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, але лише за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву; у разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду. Стаття 246 Цивільного процесуального кодексу України також передбачає, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази розміру судових витрат до закінчення судових дебатів, вона повинна подати відповідну заяву саме до закінчення судових дебатів, і лише за такої умови суд може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті. Із самої заяви відповідача вбачається, що рішення у справі ухвалене 25.02.2026, повний текст рішення, за твердженням заявника, отримано лише 30.03.2026, а в самій заяві представник відповідача прямо просить поновити строк на її подання. Тобто сам відповідач фактично визнає, що звернувся із заявою поза межами спеціального процесуального строку, передбаченого частиною восьмою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України. При цьому наведене у заяві посилання на дату отримання повного тексту рішення не змінює правової природи цього строку, оскільки процесуальний закон пов`язує п`ятиденний строк саме з днем ухвалення рішення, а не з днем отримання його копії стороною. Більше того, з картки руху документа в підсистемі «Електронний суд» убачається, що вступна та резолютивна частини рішення були доставлені до електронного кабінету представника відповідача ще 28.02.2026, тобто результат розгляду справи був відомий стороні значно раніше, ніж дата, на яку вона тепер посилається як на момент отримання повного тексту. За таких обставин звернення із заявою 02.04.2026 року не відповідає спеціальному механізму, встановленому процесуальним законом для вирішення питання про витрати на правничу допомогу. Поданий відповідачем договір про надання правничої допомоги №113 від 13.10.2025 не підтверджує належним чином той розмір витрат на професійну правничу допомогу, який заявлено до стягнення у сумі 40000 грн. Із змісту цього договору вбачається, що сторони загально погодили факт надання правничої допомоги у справі №569/17869/25, однак у договорі не визначено ані конкретного розміру гонорару, ані погодинної ставки, ані фіксованої суми, ані формули або іншого чіткого порядку обчислення винагороди адвоката. Умови договору фактично зводяться до загального положення про те, що клієнт сплачує адвокату гонорар, що розмір гонорару погоджується сторонами, може бути збільшений у разі збільшення обсягу допомоги, а в окремих випадках порядок його обчислення, зміна розміру та порядок оплати можуть визначитися за домовленістю сторін. Додаткова угода від 31.12.2025, долучена до заяви, лише продовжує строк дії договору до 31.03.2026 і так само не встановлює ні конкретного розміру гонорару, ні способу його обчислення. За таких обставин із самого договору неможливо встановити, у який саме спосіб сторони погодили суму 40000 грн та яким чином ця сума була сформована. Долучені відповідачем документи не підтверджують належним чином ані фактичної сплати ОСОБА_1 грошових коштів адвокату в сумі 40000 грн., ані існування чітко визначеного та безумовного обов`язку сплатити саме таку суму. Із поданих матеріалів убачається, що відповідач долучив договір про надання правничої допомоги №113 від 13.10.2025, додаткову угоду від 31.12.2025, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 09.03.2026 та ордер. Водночас до заяви не додано жодного платіжного документа, який би підтверджував фактичне перерахування коштів адвокату, зокрема квитанції, платіжної інструкції, прибуткового касового ордера, чека або іншого документа, який би підтверджував оплату саме 40000 грн. Сам акт від 09.03.2026 лише фіксує погодження сторонами певного переліку робіт і сум, але сам по собі не посвідчує здійснення оплати. Просить заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду. У разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для розгляду зазначеної заяви по суті, у її задоволенні відмовити повністю. У разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 1000 грн як такий, що відповідає критеріям розумності, співмірності та пропорційності.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Р.Р. Олексюк в судовму засіданні підтримав заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, просив її задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Кхатер Фаді Еліас в судовому засіданні підтримав свої заперечення надані на заяву та просив заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.

Дослідивши заяву про стягнення витрат на правничу допомогу та надані представником відповідача і долучені до матеріалів справи письмові докази в її обґрунтування, а також заперечення сторони позивача щодо вказаної заяви, суд приходить до такого висновку.

Пунктом 3 частини першої статті 270ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями статті 133ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 134ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені положення застосовуються і до розгляду справ в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи, де судові дебати відсутні (п. 53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19)).

За статтею 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Отже, для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що судове рішення ухвалене Рівненським міським судом Рівненської області 25.02.2026 року.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Р.Р. Олексюк до ухвалення судом рішення по справі доказів понесення відповідачем ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу не надала, з відповідною заявою про надання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду до суду не зверталася.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (стаття 126, частина перша статті 127 ЦПК України).

Отже, нормами ЦПК України визначений порядок звернення до суду із відповідною заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, який передбачає умову подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а також відповідних доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу. Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 270 ЦПК України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

З урахуванням наведеного, заява представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Р.Р. Олексюка про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статями 141 ч. 8, 260, 261, 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Олексюка Романа Руслановича про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду в 5 денний строк з дня винесення ухвали.

Суддя -