Рішення № 135822778, 20.04.2026, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/1033/25

Провадження № 2-о/529/2/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Чуб К.В.,

з участю секретаря - Єфременко В.І.,

заявниці ОСОБА_1 ,

представника заявниці ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні,

встановив:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту перебування на утриманні брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заяви вказала, що вона є рідною сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який з 20.06.2022 проходив військову службу за мобілізацією у відповідності до Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію». Військову службу ОСОБА_3 проходив у військовій частині НОМЕР_1 на посаді гранатометника 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти. ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Бердичі Покровського району Донецької області ОСОБА_3 загинув. За життя ОСОБА_3 власної сім`ї не створив, постійно мешкав з батьками. З початку 2019 року заявниця фактично припинила сімейні стосунки зі своїм чоловіком ОСОБА_4 , вони перестали вести спільні господарство та бюджет, почали проживати окремо. Останні п`ять років до загибелі ОСОБА_3 заявниця прожила з ним однією сім`єю по кровному спорідненню, та перебувала на його утриманні. ОСОБА_1 вказала, що працює на посаді молодшої медичної сестри KП «2-а міська клінічна лікарня Полтавської міської Ради», її дохід складається лише з заробітної плати. ОСОБА_3 працював у галузі будівництва, та отримував суми, еквівалентні 600-800 доларів США, а після його призову на військову службу мав стабільний заробіток від держави. ОСОБА_3 покривав всі побутові потреби сім`ї, оплачував комунальні послуги, фінансово забезпечував та утримував заявницю, включаючи потреби на харчування, одяг, санаторно-курортне та медикаментозне лікування, і інші потреби. Банківська карта брата ОСОБА_5 була в її розпорядженні, з неї вона витрачала його кошти на власні потреби. Інших родичів загиблий ОСОБА_3 не мав, саме вона отримала сповіщення про його загибель, отримала кошти та провела його поховання. З огляду на викладене, просить встановити факт, що вона перебувала на утриманні ОСОБА_3 для подальшої реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю військовослужбовця під час виконання ним обов`язків несення військової служби.

28.11.2025 відкрито провадження по справі та розгляд справи призначено до розгляду.

У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її представник адвокат Ключник С.В. вимоги заявниці підтримали та просили їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_4 в судове засідання не з`явився, надіслав пояснення, яким просив розглянути справу за його відсутності, та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 у зв`язку тим, що заявниця не підтвердила свого проживання разом із померлим військовослужбовцем, не надала жодних належних та достатніх доказів.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України в судове засідання також не з`явився, подав письмові пояснення щодо заяви, яким просив розгляд справи провести без участі представника Міноборони, та відмовити у задоволенні заяви з огляду на недоведеність того факту, що дохід загиблого був єдиним доходом заявниці. Вказав, що матеріали справи свідчать, що остання отримувала дохід, який перевищує мінімальний прожитковий мінімум працездатних осіб.

Допитана в судовому засідання в якості свідка заявниця ОСОБА_1 показала, що після смерті батьків, вона з чоловіком переїхали до с. Байрак, де до заміжжя проживала з батьками і братом, та який вона після смерті батьків успадкувала. Пізніше до них приїхала жити і мати чоловіка. Проте, з чоловіком сімейне життя не склалося, між ними виникали сварки, оскільки чоловік та вона хворіють, і у них постійно не вистачало грошей. ЇЇ будинок складається з двох окремих частин, і вона перейшла жити до частини будинку, де проживав брат, а чоловік зі своєю матір`ю живе в іншій частині будинку. Вона та чоловік фактично припинили сімейні стосунки приблизно з 2018-2019 р. Коли ОСОБА_3 вступив до лав ЗСУ, він передав їй свою банківську карту, на яку приходила його заробітна плата, та надав дозвіл витрачати на її потреби. Про загибель брата повідомляли її, всі виплати після смерті брата надходили їй. Після смерті ОСОБА_3 заявниця переїхала жити до подруги до м. Полтава, а наразі придбала квартиру, за кошти, які отримала від продажу земельної ділянки, що залишилася їй у спадок від батька. Її чоловік разом зі своєю матір`ю наразі проживають у її будинку, бо повернутися до власного будинку не мають можливості, оскільки він знаходиться в Сумській області. Також повідомила, що ОСОБА_3 був одружений, дружину брата вона ніколи не бачила, шлюб розірвано. Крім того ОСОБА_1 вказала, що вона за своїм станом здоров`я потребує лікування, гроші на яке їй надавав брат.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , яка є подругою та співробітницею заявниці вказала, що остання разом з чоловіком сім`єю не проживає приблизно з 2018-2019 року. ОСОБА_1 проживала разом зі своїм братом ОСОБА_3 та жила на його дохід, який був її основним доходом, хоча вона і працювала, проте отримувала мінімальну заробітну плату. ОСОБА_1 має не дуже задовільний стан здоров`я, і потребує коштів на лікування. Вказала, що їй відомо, що банківська карточка загиблого була у користуванні ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_7 , яка є односелицею заявниці показала, що остання після смерті матері приїхала доглядати за батьком, потім приїхав її чоловік та свекруха. Чоловік ОСОБА_8 почав вживати алкоголь, і у них були часті сварки. З братом ОСОБА_8 жила мирно. Загиблий розказував, що заявниця хворіє і потребує допомоги, тому він давав кошти на потреби ОСОБА_1 , зокрема на санаторно-курортне лікування. Також вказала, що банківська карта загиблого була у користуванні заявниці. Після смерті брата заявниця переїхала жити до м. Полтава.

Свідок ОСОБА_4 повідомив, що вони з заявницею не проживають разом однією сім`єю приблизно з 2018-2019 року, хоча офіційно шлюб не розірвано. Зазначив, що через фінансові проблеми у них виникали сварки. Будинок ОСОБА_1 має два окремі входи, він зі своєю матір`ю живе в одній частині будинку, а заявниця з братом жили в іншій. Заробітної плати дружини не вистачало, вона отримує невелику заробітну плату, і гроші їй давав брат. За кошти брата вона лікувалась. Загиблий ОСОБА_5 йому говорив, що банківська картка була у розпорядженні ОСОБА_1 . Після смерті брата заявниця поїхала жити до подруги у місто Полтава.

Суд, заслухавши заявницю ОСОБА_1 , її представника, свідків, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є рідними сестрою та братом, що підтверджується копіями свідоцтв про народження ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , свідоцтвом про одруження ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , відповідно до якого прізвище останньої змінено на « ОСОБА_10 » (а.с. 28, 29, 27).

Батько заявниці та загиблого - ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , мати - ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копіями свідоцтв про смерть (а.с. 22, 23).

20.06.2022 ОСОБА_3 був мобілізований та в подальшому згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20.06.2022 № 149 направлений до лав ЗСУ, що підтверджується довідкою від 23.12.2022, виданою ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 24).

Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 09.11.2022 № 529/798/22 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_13 розірвано.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 02.05.2024, виданим Полтавським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 26).

Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 532к/683дон ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , загинув під час бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10).

Відповідно до довідки про причину смерті до форми №106о№ 532к/683дон причиною смерті ОСОБА_3 є пошкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків (а.с. 11).

Листом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 сповіщено про смерть (загибель) її брата ОСОБА_3 (а.с. 25).

ОСОБА_1 ВЧ НОМЕР_3 видана довідка № 3485 від 27.08.2024, згідно якої загиблий старший солдат ОСОБА_3 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в с. Новоселівка Перша Покровського району Донецької області (а.с. 12).

Відповідно до витягу з протоколу № 3714 від 10.10.2024 засідання штатної військово-лікарської комісії травма та причина смерті солдата ОСОБА_3 пов`язані із захистом Батьківщини (а.с. 13).

З копії довідки, виданої Центром надання адміністративних послуг Диканської селищної ради, від 29.08.2024 № 09.7/16/197 вбачається, що на день смерті ОСОБА_3 останній був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним за цією адресою були зареєстровані: ОСОБА_1 , 1973 року народження, ОСОБА_4 , 1969 року народження, ОСОБА_14 , 1931 року народження (а.с.17).

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 30.05.2024 № 151 старшого солдата ОСОБА_3 , призваного на військову службу під час мобілізації, загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 17.03.2024 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, та зокрема, постановлено виплатити допомогу на поховання сестрі загиблого ОСОБА_1 (а.с. 18).

Частиною 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про перебування фізичної особи на утриманні.

Гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами (стаття 40 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Відповідно до пп. 1 п. 2 ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Згідно зі ст. 16-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції на момент виникнення права на отримання грошової допомоги в зв`язку з загибеллю військовослужбовця) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Як встановлено судом, батьки загиблого ОСОБА_3 померли, дітей загиблий не мав, на момент загибелі у шлюбі не перебував.

Частиною 4 ст. 30 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено перелік осіб, які вважаються непрацездатними членами сім`ї, до якого відносяться, зокрема:

діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків (п. «а»);

дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює (п. «д»).

Згідно ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Заявниця є повнолітньою, працездатною особою, вона не здійснює догляду за малолітніми дітьми чи онуками загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 .

З огляду на викладене, заявниця ОСОБА_1 не є членом сім`ї загиблого військовослужбовця, на яку поширюються гарантії законодавства про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази утримання загиблим ОСОБА_15 заявниці.

Так, покази заявниці в якості свідка та покази свідка ОСОБА_4 суд оцінює критично, оскільки ці свідки мають заінтересованість у розгляді справи. Покази свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 свідчать, що загиблий ОСОБА_3 матеріально допомагав своїй сестрі ОСОБА_4 , проте такі покази не можуть підтвердити факт повного утримання братом своєї сестри. Крім того, покази свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту перебування на повному утриманні загиблого.

Надана заявницею медична документація на її ім`я свідчить лише про її стан здоров`я, та те, що вона потребує лікування, зокрема санаторно-курортного, проте, жодного доказу того, що вона здійснювала своє лікування за рахунок коштів загиблого матеріали справи не містять. Крім того, більшість медичної документації, зокрема медичні обстеження та санаторно-курортні книжки, свідчать про здійснення нею таких після загибелі ОСОБА_3 .

Також в судовому засіданні встановлено, що заявниця працює, отримує заробітну плату (а.с. 14, 15, 16), мала у власності земельну ділянку (пай), яку відчужила після загибелі брата.

До того ж, заявниця ОСОБА_1 офіційно перебуває у шлюбі з ОСОБА_16 . Той факт, що вони фактично припинили сімейні стосунки, не звільняє їх від взаємних прав та обов`язків як подружжя відповідно до законодавства.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні померлого брата ОСОБА_3 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.89, 258-259, 263, 265, 319 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні відмовити.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне найменування сторін

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце знаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .

Заінтересована особа: Міністерство оборони України, місце знаходження: Київська область, м. Київ, Повітрофлотський пр-т, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022.

Суддя К.В. Чуб