Ухвала суду № 135820266, 17.04.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/8354/17

1-кп/295/220/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за № 12017060020002812 від 31.05.2017 року про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу кримінальна справа розподілена судді ОСОБА_1 08.01.2026 р.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що в невстановлений слідством час в грудні 2016 року. ОСОБА_4 перебував за своїм місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де він проживає разом з своєю бабусею ОСОБА_6 .

У вказаний день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений па таємне викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив, пересвідчившись, втому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та вони залишаються таємними, зайшов до кімнати бабусі, звідки викрав праску «Тефаль» FV-3910, вартістю 1099 гривень 00 копійки.

Після цього, ОСОБА_4 утримуючи викрадене майно при собі, з місця злочину зник та в подальшому розпорядився вищевказаним викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 1099 гривень 00 копійки.

Своїми умисними діями, що виразились таємному викраденні чужого майна (крадіжка), ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.

Крім того, 23.04.2017 року близько 09:00 год. ОСОБА_4 перебував за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , де він проживає разом з своєю бабусею ОСОБА_6 .

У вказаний день, час. місці та за вказаних обставин, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив, пересвідчившись, в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та вони залишаються таємними, зайшов до кімнати бабусі, звідки викрав золоту обручку 583 проби вагою 4,73 грама загальною вартістю 5157 гривень 64 копійки.

Після цього, ОСОБА_4 утримуючи викрадену золоту обручку при собі, з місця злочину зник та розпорядився нею на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 5157 гривень 64 копійки.

Своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2. ст. 185 КК України.

Захисник заявила клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника.

Прокурор не заперечувала щодо задоволення клопотання захисника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового провадження, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Частиною 1 ст. 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

09.08.2024 року набув чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пунктом 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Зі змісту обвинувального акта вбачається, що дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, були вчинені у грудні 2016 року.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік» станом на 01.01.2016 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1378 грн.

Ураховуючи зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, розмір збитків, необхідний для притягнення до кримінальної відповідальності за крадіжку, вчинену у 2016 році, становить 1378 грн.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що своїми неправомірними діями ОСОБА_4 заподіяла матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_6 , на суму в розмірі 1099 грн.

Оскільки, вартість майна, яке таємно викрав ОСОБА_4 є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, то вчинене останнім кримінальне правопорушення на даний час не підпадає під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України.

Пунктом 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Враховуючи, що відповідно до положень Закону України № 3886-ІХ законодавець змінив розміри шкоди для визначення діянь, при вчиненні яких настає кримінальна відповідальність за вчинення крадіжки чужого майна, суд вважає, що у даному випадку наявні правові підстави для закриття кримінального провадження за п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Крім цього, органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 , кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Виходячи з фактичних обставин, так як вони викладені в обвинувальному акті, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, було вчинене 23.04.2017 року, відтак строк притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 185 КК України сплинув 23.04.2022 р., провадження у справі до 23.04.2022 р. не зупинялось, відомості щодо вчинення ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень - відсутні, у зв`язку з чим суд, за наявності згоди обвинуваченого ОСОБА_4 на закриття кримінального провадження та думки прокурора, вважає необхідним звільнити ОСОБА_4 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 185 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закрити кримінального провадження.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України, а саме лист ПТ " ОСОБА_7 і компанія щодо надання інформації, визнаний речовим доказом постановою слідчого від 01.07.2017 р. слід залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст. 284, 285, 371, 479-2 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника задовольнити частково.

Кримінальне провадження № 12017060020002812 від 31.05.2017 року в частині обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 185 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Звільнити ОСОБА_4 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження № 12017060020002812 від 31.05.2017 року в цій частині закрити.

Речовий доказ - лист ПТ "Ломбард Партнер" Вівенко і компанія - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_1