Вирок № 135820055, 20.04.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/2993/23

Провадження № 1-кп/206/25/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" квітня 2026 р. в залі суду в м. Дніпрі Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.06.2023 року під №12023043010000126 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дніпропетровськ, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, без дітей на утриманні, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , 06.06.2023 приблизно о 23 год. 30 хв., спільно з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, що належить структурному підрозділу «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця», проникли через огорожу до структурного підрозділу «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця», розташованого у Самарському районі міста Дніпра, де на 20 колії із західної сторони біля секції №5, через вікно проникли до електровозу ВЛ8-964, та побачили кабель ППСРВМ 660В 1х120 мм2, який ОСОБА_3 та ОСОБА_5 визначили як об`єкт свого злочинного посягання.

Надалі, перебуваючи у тому ж місці, в нічний час з 06.06.2023 по 07.06.2023, в період часу з 23 год. 30 хв. по 01 год. 10 хв., ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою, проникнувши до сховища в умовах воєнного стану, із корисливих мотивів, усвідомлюючи, що їх дії є непомітними для будь-яких інших осіб, заздалегідь підготовленим знаряддям, а саме бокорізами, від`єднали 5 елементів кабелю ППСРВМ 660В 1х120 мм2 загальною довжиною 11,87 метрів, вартістю 3034,80 гривень, який знаходиться на балансі структурного підрозділу «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця», після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_5 скрутили дані відрізки кабелю для подальшого розпорядження ними на власний розсуд.

В той же час злочинні дії ОСОБА_3 викрили працівники регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця», а саме ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які були задіяні для охорони депо та одразу ж припинили їх протиправні дії, тим самим, не давши вчинити усіх дій, які ОСОБА_3 вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

Також, ОСОБА_3 на час вчинення вказаного злочину було відомо, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який офіційно оприлюднено у встановленому законом порядку, на всій території України введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 року строком на 30 діб.

Крім того, ОСОБА_3 на час вчинення вказаного злочину було відомо, що Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 №254/2023 які офіційно оприлюднені у встановленому законом порядку, продовжено строк дії воєнного стану в Україні, у тому числі такий воєнний стан діяв і у день вчинення вказаного кримінального правопорушення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав у повному обсязі, щиро каявся у скоєному правопорушенні.

Представник потерпілого АТ «Українська залізниця» в особі структурного підрозділу «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» в судові засідання не з`явився, представник потерпілого ОСОБА_10 згідно заяви просив здійснювати підготовче засідання та судовий розгляд справи без участі потерпілої сторони. Цивільний позов по даній справі заявляти не бажає, майно повернуто. Покарання просив визначити на розсуд суду. Не заперечував проводити судовий розгляд в порядку ч. 3 ст. 349 КК України (а.с. 21).

Вислухавши показання обвинуваченого, які відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, за відсутності заперечень учасників судового провадження, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.

Учасникам кримінального провадження роз`яснено, що вони позбавлені права оспорювати обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується письмовими доказами, які досліджені під час судового розгляду.

Згідно із висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-23/21411-ТВ від 26.06.2023 року ринкова вартість проводу мідного транспортного ППСРВМ 660В 1х120 мм2, 2003 року випуску, загальною довжиною 11,87 метра, бувшого у використанні, за ціною брухту міді, станом на 07.06.2023, може складати 3034 грн. 80 коп. (том 1 а.п.4 40-43).

Суд, з дотриманням вимог ст. 94 КПК України оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженню всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом дав оцінку кожному доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 доведеною і кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у сховище в умовах воєнного стану.

Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначаючи покарання, повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

В той же час, у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.09 року (заява № 10249/03) ЄСПЛ зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування суспільством від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке суд вважає пропорційним тяжкості порушених суспільних інтересів, їх наслідкам з урахуванням всіх встановлених судом обставин конкретного провадження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 (із змінами) «Про практику застосування судами кримінального покарання», суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст. 66 КК України - визнання вини та щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст. 67 КК України - відсутні.

Суд враховує, що ОСОБА_3 в КП «ДКПЛ» ДОР» не знаходиться і раніше за архівною документацією не знаходився, в реєстрі осіб з наркологічними захворюваннями не значиться (том 1 а.п. 119, 121), не судимий (том 1 а.п. 117), за місцем мешкання характеризується з позитивного боку (т. 1 а. п. 122).

Обвинуваченому ОСОБА_3 суд вважає необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення нових злочинів призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

Крім того, згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь експерта документально підтверджені витрати на залучення експерта. Отже, з урахуванням ч. 1 ст. 119 КПК України, суд вважає необхідним зменшити розмір витрат на залучення експерта, а саме з обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають стягненню за проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-23/21411-ТВ від 26.06.2023 року - 956,00 грн., оскільки кримінальне правопорушення було вчинено двома особами (т. 1 а.п. 39).

21.06.2024 року представником потерпілого АТ «Українська залізниця» в особі структурного підрозділу «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» ОСОБА_11 подано цивільний позов у кримінальному провадженні (у порядку ст. 128 КПК України) ( т.2 а.с. 103, 104).

Згідно ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

В той час, відповідно до ухвали Самарського районного суду міста Дніпра від 05 липня 2023 року, обвинувальний акт по даному кримінальному провадженню було призначено до судового розгляду (т.2 а.с. 22).

Таким чином, оскільки представником потерпілого цивільний позов у кримінальному провадженні подано в порушення вимог ч. 1 ст. 128 КПК України, тобто після початку судового розгляду, тому вказаний цивільний позов необхідно залишити без розгляду.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не обирався.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 369, 371-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати, пов`язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-23/21411-ТВ від 26.06.2023 року на користь Дніпропетровського НДЕКЦ МВС (тупик Будівельний. 1, м.Дніпро, код ЄДРПОУ 25575055) 956 (дев`ятсот п`ятдесят шість) гривень 00 копійок.

Речові докази:

- п?ять відрізків силових кабелів ППСРВМ 660В 1х120 мм2, загальною довжиною 11,87 метрів, передані на відповідальне зберігання відповідальній особі структурного підрозділу «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол» РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця», повернути за належністю власнику структурному підрозділу «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол» РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця».

- бокорізи, які зберігаються згідно квитанції №206 від 08.06.2023 р. в Дніпровському районному управлінні поліції ГУНП в Дніпропетровській області. - знищити.

Цивільний позов АТ «Українська залізниця» в особі структурного підрозділу «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» - залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпра шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1