Рішення № 135819751, 16.04.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/313/26

2/0187/365/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2026 р. Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Соловйова І.М.,

за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П.,

представника позивача адвоката Машошиної А.О.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши в селищі Петриківка у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_2

до Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

20.02.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 (далі позивач) до Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (далі відповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини терміном на два місяці з дати набрання рішенням суду законної сили.

У своїй заяві позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 . Вона є єдиним спадкоємцем за законом першої черги, проте пропустила встановлений статтею 1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин. Оскільки з 25.11.2022 вона перебувала за межами України на території Республіки Польща. Через запровадження в Україні воєнного стану, обмеження пересування та виконання трудових обов`язків за кордоном вона не мала об`єктивної можливості своєчасно звернутися до нотаріуса. Лише 02.08.2025 вона повернулася в Україну та уповноважила представника на ведення спадкової справи. 29.12.2025 представник звернувся до Петриківської державної нотаріальної контори, однак йому було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії через пропуск встановленого строку.

Позовна заява подана через підсистему «Електронний суд» представником адвокатом Машошиною Альоною Олегівною (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3358 від 22.05.2017), яка діє на підставі Ордера серія АЕ № 1474493 від 18.02.2026.

Ухвалою суду від 23.02.2026 року позовну заяву було залишено без руху для усунення недоліків, 26.02.2026 позивач виконав.

Ухвалою суду від 02.03.2026 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 23.03.2026. Цією ж ухвалою судом було витребувано копію спадкової справи № 98/2025 у державного нотаріуса.

18.03.2026 від представниці відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона заперечує проти задоволення позовних вимог. Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилається на невідповідність фактичного місця проживання спадкодавиці, зазначеного в позовній заяві, відомостям погосподарської книги за 20162020 роки. Крім того, за твердженням відповідача, позивач не зазначив у позові про наявність житлового будинку, що входить до складу спадкового майна.

23.03.2026 позивач подав відповідь на відзив, у якій заперечив доводи відповідача щодо адреси проживання спадкодавиці. Позивач зазначив, що факт реєстрації та проживання померлої у будинку АДРЕСА_1 підтверджується довідкою селищної ради № 604 від 25.08.2025 та даними паспорта спадкодавиці, у якому відповідний запис про місце проживання здійснено у 1979 році. При цьому позивач наголосив, що відомості погосподарської книги, на які посилається відповідач, не відображали актуального стану на момент відкриття спадщини у 2023 році.

За результатами підготовчого провадження, ухвалою суду від 02.04.2026 підготовче засідання закрито, а справу призначено до розгляду по суті на 16.04.2026.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Свою позицію обґрунтувала тим, що позивач є єдиною спадкоємицею після смерті матері, а правовідносини між сторонами фактично мають безспірний характер. Також представник зазначила, що відмова у задоволенні позову призведе до безповоротної втрати позивачем права на спадкове майно.

Представник відповідача акцентувала увагу на наявності технічних розбіжностей у поданих документах, водночас зазначивши, що загальна позиція відповідача полягає у необґрунтованості позовних вимог та відсутності підстав для їх задоволення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд виходить з такого.

Позивач є донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане 25.01.2023 Царичанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану (актовий запис № 72).

Після смерті спадкодавиці відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема на земельну ділянку площею 2.2216 га та житловий будинок у с. Лобойківка, Петриківська ОТГ, Дніпровського району, Дніпропетровської області.

25.08.2025 позивач особисто звернулася до старости Лобойківського старостинського округу Петриківської селищної ради для засвідчення справжності підпису на заяві про прийняття спадщини. Вказана заява була направлена до нотаріальної контори та 03.09.2025 отримана державним нотаріусом Петриківської державної нотаріальної контори Могильною Л. Г. (зареєстрована за вх. № 453), що стало підставою для заведення спадкової справи № 98/2025.

Згідно матеріалів спадкової справи позивачка є спадкоємцем першої черги за законом, та єдиним спадкоємцем, яка звернулася за оформленням спадкових прав.

У подальшому представник позивача ОСОБА_4 , діючи на підставі довіреності від 24.12.2025, звернулася 29.12.2025 до того ж державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину.

За результатами розгляду вказаного звернення державний нотаріус 29.12.2025 винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Відмова мотивована тим, що заяву про прийняття спадщини було подано з порушенням встановленого законом шестимісячного строку, який сплив 15.07.2023.

Відповідно до ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Статтею 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини встановлені ст. 1272 ЦК України. Зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивачка обґрунтовує поважність причин пропущення строку для прийняття спадщини фактом свого перебування на території Республіки Польща у зв`язку з виконанням трудових обов`язків, а також запровадженням на території України воєнного стану.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, доходить висновку, що наведені позивачкою причини пропуску строку не є об`єктивно непереборними.

Згідно з відмітками про перетин державного кордону у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, позивач:

13.01.2021 виїхала до Республіки Польща;

09.10.2022 повернулася в Україну;

25.11.2022 виїхала з України до Республіки Польща;

02.08.2023 в`їхала в Україну;

20.11.2023 виїхала з України до Республіки Польща.

Спадкодавиця померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, менше ніж за сім місяців після смерті матері позивач прибула в Україну, де перебувала понад три місяці. Будь-яких об`єктивних причин, які б перешкоджали їй у цей період звернутися до нотаріуса або органу місцевого самоврядування із заявою про прийняття спадщини, позивачка не навела. Запровадження воєнного стану в Україні не стало перешкодою для її в`їзду та тривалого перебування на території країни. Крім того, на території Дніпровського району Дніпропетровської області активні бойові дії не велися і не ведуться.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач мала фактичну можливість особисто звернутися до старостату для засвідчення справжності підпису на заяві про прийняття спадщини та до нотаріуса для оформлення довіреності на представника. Проте такі дії були вчинені нею лише у 2025 році. Позивачка не надала доказів наявності перешкод для звернення до консульської установи України за кордоном або використання послуг поштового зв`язку для направлення відповідної заяви у встановлений законом строк.

Суд відхиляє посилання на воєнний стан як на автоматичну підставу для поновлення строку для прийняття спадщини. Дана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 25.01.2023 у справі № 676/47/21 та від 20.03.2024 у справі № 545/1231/23, згідно з якими закон не передбачає автоматичного зупинення строку для прийняття спадщини на час воєнного стану. Поважною причиною може бути визнано проживання в зоні активних бойових дій, однак позивачка перебувала на території Республіки Польща, де бойові дії не ведуться.

Щодо перебування за кордоном, Верховний Суд у постановах від 12.04.2021 у справі № 589/1863/13-ц та від 26.03.2025 у справі № 522/18483/21 зазначив, що факт проживання спадкоємця за межами України сам по собі не свідчить про наявність об`єктивних, непереборних перешкод, якщо спадкоємець мав можливість подати заяву через консульські установи або поштою.

Суд вважає, якщо спадкоємець не скористався своїм правом через пасивну поведінку, підстави для визначення додаткового строку відсутні.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та наданих доказів, позивачка була обізнана про смерть матері, проте виявила пасивну поведінку. Прибувши на територію України у серпні 2023 року, вона не вчинила необхідних дій для оформлення спадкових прав. Посилання позивачки на те, що можливість звернутися до компетентних органів з`явилася лише у 2025 році, спростовується матеріалами справи.

Враховуючи, що позивачкою не доведено наявності об`єктивних, непереборних та істотних труднощів, які б перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог. Перебування за кордоном та виконання трудових обов`язків є суб`єктивним вибором особи й не створювали непереборних перешкод для дистанційного звернення до нотаріальних органів через консульські установи, засобами поштового зв`язку або через представника.

За таких обставин, з огляду на пасивну поведінку позивачки та відсутність доказів існування об`єктивних перешкод, у задоволенні позову слід відмовити за його необґрунтованістю.

Щодо розподілу судових витрат.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1064,96 грн.

Оскільки в позові відмовлено, підстави для стягнення на користь позивача судових витрат відсутні.

Інших витрат сторонами не заявлялися.

Керуючись статтями 4, 12, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268 Цивільно процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач Петриківська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області, місцезнаходження Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище Петриківка, просп. П. Калнишевського,69, код ЄДРПОУ 04339698.

Повне судове рішення складено 20.04.2026.

Суддя І.М. Соловйов