Рішення № 135819054, 20.04.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6966/25

Провадження № 2-о/202/27/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:

головуючої судді Бєсєди Г.В.

за участю секретаря Міщенко М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпра звернулась ОСОБА_1 , заінтересована особа: Четверта Дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Обґрунтовуючи свою заяву ОСОБА_1 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким вона проживала однією сім`єю з 2002 року без реєстрації шлюбу. Вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, разом їздили на відпочинок та підтримували фактичні шлюбні відносини з 20.22.2002 року до смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Більшу частину спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (та зокрема останні п`ять років) мешкали у квартирі, що належить ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Факт спільного проживання ОСОБА_4 та померлого ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловіка та жінки без шлюбу підтверджується доказами, які долучені до матеріалів справи, зокрема фото, відмітки у паспорті щодо виїзду разом за кордон, актом про сумісне проживання, свідками тощо. Після початку повномасштабної агресії російської федерації в Україні вона разом із померлим ОСОБА_3 як сім`я, разом виїжджали з міста Дніпра та разом отримували довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. Довідки отримані 22 квітня 2022 року, в обох довідках зазначено однакову адресу фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .

???Після смерті, ОСОБА_3 саме вона займалася похованням останнього. 30.04. 2025 року заявницею було отримано довідку про причину смерті для здійснення поховання; 30.04.2025 року зроблено замовлення ритуальних послуг та товарів для померлого ОСОБА_3 ; 05.05.2025 року після проведення кремації ОСОБА_3 , ОСОБА_4 отримано довідку про отримання та підпоховання праху; 08.05.2025

року ОСОБА_4 отримано довідку, про те, що вона здійснила організацію поховання ОСОБА_3 ; 13.05. 2025 року ОСОБА_4 отримано від КП

«Міська ритуальна служба» Дніпровської міської ради свідоцтво про поховання

ОСОБА_3 .

Оскільки після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, а ОСОБА_1 в силу вимог ст. 1264 ЦК України є спадкоємцем четвертої черги, то від встановлення факту проживання залежить здійснення нею особистих майнових прав та набуття статусу спадкоємця четвертої черги після смерті ОСОБА_3 , а також вона матиме можливість визнати майно, що вона придбала під час спільного проживання з ОСОБА_3 спільним сумісним майном подружжя.

Просить в?становити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП:

НОМЕР_1 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 у період з 20.11.2002 року до 30.04. 2025 року.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені в заяві та просив заяву задовольнити.

Представник Четвертої Дніпровської державної нотаріальної контори, а також ОСОБА_2 в судові засідання не з`являлись, причини неявки не повідомляли.

Ухвалою Індустріального раойнного суду м. Дніпра від 17 вересня 2025 року витребувано в Четвертій дніпровській державній нотаріальній конторі належним чином завірену копію спадкової справи № 74296372 після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Індустріального раойнного суду м. Дніпра від 09 жовтня 2025 року залучено до участі у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Четверта Дніпровська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу в якості заінтересованої особи ОСОБА_2 .

Суд, заслухавши представника заявника, допитавши свідків, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК.

Відповідно до ч. 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Частиною 2 статті 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом . Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також ЦПК зазначає, що докази повинні бути достовірними та достатніми.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 80 ЦПК України).

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. З Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Ознаками сім`ї є спільне проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків, які визначені ч. 2 ст. 3 СК України.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю. Факт спільного проживання, сам по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю. Подібні висновки містяться у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2020 року у справі № 180/2536/18 (провадження № 61 -18579св19), від 09 червня 2021 року у справі № 346/5702/18 (провадження № 61- 17111св20).

Про проживання однією сім`єю можуть свідчити, у сукупності, наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 21 березня 2019 року у справі № 461/4689/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі № 520/8495/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 712/1294/17, від 31 березня 2022 року у справі № 461/4532/20, від 12 січня 2023 року у справі № 754/6012/21, від 20 лютого 2023 року у справі № 520/11160/18, від 08 серпня 2023 року у справі № 752/13615/20-ц.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги також можуть братися показання свідків про спільне проживання та ведення спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання), фото/відео матеріали, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 11 грудня 2019 року в справі № 712/14547/16-ц, від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц, від 08 грудня 2021 року у справі № 531/295/19.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіює свідоцтва про смерть, виданого Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 01 травня 2025 року.

ОСОБА_3 з 01.01.2012 по 16.09.2019 року працював у комунальному некомерційному товаристві «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на посаді лікаря з медицини невідкладних станів виїзної бригади екстреної медичної допомоги.

Згідно листа комунального некомерційного товариства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 13.01.2026 вих. № 07/137 ОСОБА_5 у кадрових документах вказував фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 . У копії автобіографії ОСОБА_3 , останній зазначав як дружину ОСОБА_1 , 1953 року народження.

Згідно копії особової картки ОСОБА_3 від 11.01.2016 р., місце фактичного проживання вказана - квартира АДРЕСА_3 .

Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 була заведена державним нотаріусом четвертої Дніпровської нотаріальної контори 04.07.2025 року за заявою ОСОБА_1 . Будь-які інші особи із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до нотаріуса не звертались.

Згідно матеріалів справи, поховання ОСОБА_3 здійснювала ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про поховання серії НОМЕР_3 , яке видане комунальним підприємством «Міська ритуальна служба» 13.05.2025, довідкою виданою фізичною особою підприємцем від 08.05.2025 про те, що ОСОБА_1 здійснила організацію поховання за власні кошти ОСОБА_3 , довідкою від 05.05.2025, виданою комунальним підприємством «Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування Одеський крематорій» про одержавння та підпоховання праху ОСОБА_3 .

Окрім цього, підтвердженням факту проживання однією сім`єю заявником надані довідки про взяття на облік внутрішньо переміщену особу від 22 квітня 2022 року № 522-7000935610 та 22 квітня 2022 року № 522-7000935443 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , відповідно до яких місцем фактичної реєстрації останніх є АДРЕСА_2 , копії закордонних паспортів про здійснені подорожі у 2013 році; акт про проживаня в період з січня 2001 року по квітень 2025 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , складений та підписаний мешканцями буд. АДРЕСА_4 , спільні фото.

У судовому засідання як свідки були допитані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які підтвердили факт проживання однією сім`єю заявника ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 2002 року по день смерті ОСОБА_3 .

Зазначені докази суд оцінює як належні та допустимі, які підтверджуєть факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у зазначеному у заяві періоді.

Повний текст рішення складений відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, тобто датою ухвалення судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 12.03.2026, є дата складення повного судового рішення 20.04.2026.

Керуючись ст.ст. 49, 77-81, 263-265, 268, 315, 354-355 суд, -

УХВАЛИВ:

Заву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у період з 2002 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Повний текст складено 20.04.2026.

Суддя: Г.В. Бєсєда