Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 202/5767/25
Провадження № 2/202/632/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2026 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:
головуючого судді Недобитюк Н.В.
за участю секретаря судового засідання Іващенко І.В.,
за відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося з позовом, в якому зазначає, що 01.11.2020 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» і ОСОБА_1 був укладений договір № 168222-КВ1-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
01.11.2020 року було направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти Договір № 168222-КВ1-001 про надання кредиту, яку відповідач того ж дня прийняв (акцепт).
ТОВ «Бізнес Позика» направило відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на номер телефону, який було вказано у анкеті/особистому кабінеті, котрий позичальником було введено/відправлено.
За умовами укладеного договору відповідач отримав від позичальника ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» грошові кошти у розмірі 8 000 грн, зобов`язавшись повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит (разом - Договір).
Сторонами визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,53977185 процентів за кожен день користування кредитом.
Товариство свої зобов`язання за договором кредиту виконало, надавши позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на банківську картку позичальника, вказану позичальником при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті.
Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань станом на 14.05.2025 року утворилася заборгованість у розмірі 21 919,34 грн, яка складається з заборгованості за кредитом 8 000,00 грн, заборгованості за процентами 13 919,34 грн.
Отже, посилаючись на те, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання за укладеним договором, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 168222-КВ1-001 про надання кредиту від 01.11.2020 в розмірі 21 919,34 грн, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 13.06.2025 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, натомість у позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи у відсутність представника.
Відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про застосування строків позовної давності, в якій просив відмовити в позові у зв`язку зі спливом трирічного строку звернення до суду. Зазначив, що кінцевою датою виконання зобов`язань згідно з Договором є 21.02.2021 року, а отже, на його думку, строк позовної давності сплив 21.02.2024 року, тоді як провадження відкрито лише у червні 2025 року.
Представник позивача Виноградов Ю.Е. подав додаткові пояснення, в яких заперечував проти застосування наслідків спливу позовної давності, вказуючи на те, що перебіг строків позовної давності був продовжений та зупинений у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.11.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» і ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір № 168222-КВ1-001 про надання кредиту строком на 16 тижнів (до 21.02.2021 року).
На підтвердження укладення кредитного договору та отримання кредиту позивач надав суду візуальну форму послідовності дій клієнта, анкету клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи), інформаційну довідку технологічного оператора про проведення транзакції та інші відомості.
Згідно з розрахунком заборгованості станом на 14.05.2025 заборгованість відповідача складає 21 919,34 грн, з яких: 8 000,00 грн основна сума боргу, 13 919,34 грн заборгованість за відсотками.
Вирішуючи заяву відповідача про застосування строків позовної давності, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. За умовами Кредитного договору строк виконання зобов`язання було визначено до 21.02.2021 р. Відповідно, перебіг трирічного строку позовної давності розпочався 22.02.2021 року і за звичайних обставин мав би закінчитися 22.02.2024 року.
Разом з тим, Указом Президента України №64/2022 в Україні було запроваджено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, тобто до спливу строку позовної давності у цій справі. Законом України № 2120-ІХ від 15.03.2022 Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного стану строки, визначені статтями 257-259 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Надалі, Законом України № 3450-ІХ від 08.11.2023, який набрав чинності 30.01.2024 року, до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України були внесені зміни, якими передбачено, що у період дії воєнного стану перебіг позовної давності зупиняється на строк дії такого стану.
Оскільки сплив строку позовної давності припав на період дії воєнного стану в Україні, цей строк в силу вищезазначених норм ЦК України був законом спочатку продовжений, а згодом зупинений. З огляду на це, позивач, звернувшись до суду в червні 2025 року, не пропустив строк звернення за захистом свого порушеного права. Заява відповідача про відмову в позові через пропуск позовної давності задоволенню не підлягає.
При вирішенні спору по суті суд виходить із того, що відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу (які сторонами вчиняються усно та виконуються повністю у момент їх вчинення).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 3 Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 цього Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону (ч. 6 ст. 11 Закону).
За змістом ч. 11 ст. 11 Закону покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.
В силу ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Суд вважає доведеним, що відповідач, уклавши договір споживчого кредиту в електронній формі на погоджених умовах, свої зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати процентів та комісії, передбаченої договором, не виконав, що підтверджується наявною заборгованістю. Доказів на спростування існуючої заборгованості або її конкретного розміру відповідач суду не надав, умови договору не оспорював.
Ураховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» необхідно задовольнити, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 168222-КВ1-001 від 01.11.2020 року у вищевказаному розмірі.
Згідно з частиною 1 статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. 258-259, 263-265, 268, 273, 281-282 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 168222-КВ1-001 про надання кредиту від 01.11.2020 року в розмірі 21 919 грн 34 коп (двадцять одна тисяча дев`ятсот дев`ятнадцять грн 34 коп).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» сплачений судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України або в підсистемі «Електронний суд».
Повне судове рішення складене 20 квітня 2026 року.
ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, Україна, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411.
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Н. В. Недобитюк
Судове рішення № 135818922, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 20.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 202/5767/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: