Рішення № 135818878, 20.04.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 212/13626/25

Номер провадження 2/213/928/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Алексєєва О.В., за участі секретаря судового засідання Довгої А.В., розглянув заочно в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу № 212/13626/25 за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою. Як на підставу позову посилається на те, що 22.03.2024 відповідач, керуючи автомобілем «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Кривий Ріг порушив Правила дорожнього руху та здійснив зіткнення з автомобілем «ЗАЗ 110307», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який отримав механічні пошкодження. Зазначена обставина підтверджується постановою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.04.2024 по справі №213/1562/24. Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП не була застрахована. Потерпіла сторона з метою отримання відшкодування звернулася із відповідною заявою до позивача. Відповідно до звіту оцінювача розмір матеріального збитку, завданого потерпілому, становить 4 391,32 грн, який відповідачем добровільно не відшкодовано. МТСБУ сплатило потерпілому страхове відшкодування в розмірі 4 391,32 грн. Крім того, позивач поніс витрати на встановлення розміру збитків та збір документів у сумі 1 150,00 грн. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь в порядку регресу суму виплаченого відшкодування у загальному розмірі 5 541,32 грн, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 3 028,00 гривень

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.12.2025 справа за даним позовом передана до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за територіальною підсудністю.

17.02.2026 вищевказана цивільна справа надійшла до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

18.02.2026 позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.

Заяви, клопотання.

В судове засідання сторони не викликались. Представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи. Відповідач відзив не надав.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

У відповідності до вимог ст. ст. 280 - 281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін - не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Відповідно до постанови Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.04.2024 по справі 213/1562/24, яка набрала законної сили 23.04.2024, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.

Як видно із постанови, 22.03.2024 о 06:45 год в м. Кривий Ріг, Інгулецький район, Південний ГЗК КП №2 Е/О №428, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати транспортний засіб та безпечно керувати ним, під час виникнення небезпеки для руху, яку водій об`єктивно спроможний виявити, не вжив заходів для змешнення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркование авто ЗАЗ 110307, днз НОМЕР_2 , водієм якого є ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, що призвело до матеріальних збитків.

Згідно із зазначеною постановою відповідач під час ДТП керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження повного медичного огляду у медичному закладі останній відмовився.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 власником транспортного засобу «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ОСОБА_2 .

Транспортний засіб «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахований АТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРАЇНА», поліс №АР/6507148 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Цивільна-правова відповідальність власника автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП не була застрахована.

ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ з повідомленням про ДТП, що сталася 22.03.2024 о 06.45 год. в м. Кривий Ріг, Інгулецький район, Південний ГЗК КП №2 Е/О №428 та з заявою про виплату відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП.

Як видно зі звіту про оцінку майна № 030/МЗ-24, який було складено 24.04.2024 ФОП ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників автомобіля «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 4 391,32 грн, без урахування ПДВ.

Платіжним дорученням № 887027 від 13.05.2024 МТСБУ перерахувало суму 1 150 грн суб`єкту оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_3 за надані ним послуги експерта.

На підставі наказу №3.1/18551 від 10.06.2025, МТСБУ відповідним платіжним дорученнями № 19002 від 10.06.2025 перерахувало суму 4 391,32 грн. на рахунок потерпілого ОСОБА_2 , тобто здійснило страхове відшкодування страхувальнику.

Разом сума витрачених позивачем коштів становить 5 541,32 грн.

Зазначена сума відповідачем не відшкодована.

Зміст спірних правовідносин.

Встановленим обставинам відповідають правовідносини, які виникають з права особи, якою сплачено страхові виплати за завдану шкоду, звернутися до особи, яка визнана винною у заподіянні такої шкоди, з позовом про відшкодування збитків.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.

Згідно з ч.1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частинами 1, 2 ст.1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року, чинного на момент виникнення правовідносин, обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст.6 цього Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст.9 цього Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування.

Згідно з п.21.4. ст.21 Закону, у разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, особа несе відповідальність, встановлену законом.

Статтею 29 зазначеного Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п.41.1. ст. 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно з приписами п.38.2.1, 38.2.5 п. 38.2 ст.38 вищезазначеного Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону; до особи, визначеної у пункті 13.1 статті 13 цього Закону, яка причетна до дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також якщо вона відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та/або вжила алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), та/або вона керувала транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії, та/або самовільно залишила місце пригоди.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як роз`яснено у пунктах 26, 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил ст. 993 ЦК України.

В пункті 4 вище зазначеної постанови пленуму вказано, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються суду сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з положеннями ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 6 цієї статті, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Висновок суду.

Обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 22.03.2024, внаслідок якої було заподіяно збитків власнику автомобіля «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 , а також наявність вини у скоєнні цієї пригоди відповідача ОСОБА_1 встановлені постановою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.04.2024, тому відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України вони не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що позивач відшкодував завдану відповідачем внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду в розмірі 4 391,32 грн., а тому в силу закону у нього виникло право зворотної вимоги до відповідача.

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного сп`яніння та визнаний винуватим у настанні дорожньо-транспортної пригоди, суд вважає, що останній зобов`язаний сплатити позивачу на відшкодування понесених витрат з виплати страхового відшкодування у загальному розмірі 5 541,32 грн.

Відповідач відзив на позов та будь-яких доказів на спростування доводів позивача не надав, обставини, на які посилається позивач як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження при розгляді справи.

Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 263-265, 274, 274, 280-282, 352-354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України у порядку регресу витрати, пов`язані з регламентною виплатою, у розмірі 5 541 (п`ять тисяч п`ятсот сорок одна) грн 32 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, адреса місцезнаходження: Русанівський бульвар, буд. 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 21647131.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Дата складення повного тексту судового рішення 20.04.2026.

Суддя О.В. Алексєєв