Рішення № 135818780, 15.04.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1145/26

2/212/2627/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 року місто Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Пустовіт О.Г., при секретарі судового засідання Мєхтієвій А.Е., за участі представника позивача Толстих А.Б., представника відповідача Заклецького В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю чоловіка, внаслідок професійного захворювання, -

встановив:

У січні 2026 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Толстих А.Б., звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (далі ПрАТ «Суха Балка») моральної шкоди, завданої смертю чоловіка від отриманого професійного захворювання. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що чоловік ОСОБА_1 (далі Позивачка), ОСОБА_2 , з яким вони перебували у шлюбі з 1980 року, працював на ПрАТ «СУХА БАЛКА» (далі - Відповідач, ПРАТ «СУХА БАЛКА», підприємство, яке є правонаступником: рудника «СУХА БАЛКА», ВАТ «СУХА БАЛКА», після приведення діяльності у відповідність до ЗУ «Про акціонерні товариства» - ПАТ «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА»/ПРАТ ЄВРАЗ СУХА БАЛКА») з 11.07.1978 по 10.07.2002 на посадах електрослюсаря, бурильщика, прохідника з правом ведення вибухових робіт. Був звільнений у зв`язку з виходом на пенсію.

27.06.2001р. щодо ОСОБА_2 було складено Акт розслідування професійного захворювання №20 (далі Акт), відповідно до якого він, виконуючи роботу в шкідливих умовах праці (належать до ІІІ класу 2-го ступеня) за вказаними посадами піддавався впливу шкідливих факторів і через тривалий строк роботи в умовах підвищеної вібрації та пилу набув професійне захворювання:

- вібраційна хвороба першої-другої ст., синдром вегетативно сенсорної полінейропатії у вигляді плечолопаткового периартрозу і ліктьового артрозу НФС 0-1 ст.;

- пиловий бронхіт 1 ст. з бронхоспастичним синдромом. Емфізема легень 1 ст. ДН 1-2 ст.

Згідно з довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги серія ДНА-02 №05795 від 21.11.2005р. ОСОБА_2 було безстроково встановлено втрату працездатності 40 % (25% - вібраційна хвороба та 15% - ХОЗЛ).

Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серія 12 ААА №122299 від 13.10.2022р. втрата професійної працездатності ОСОБА_2 зросла до 90% (85%-ХОЗЛ, 5%- вібраційна хвороба). Та була встановлена в такому значенні безстроково, надано потерпілому 1Б групу інвалідності.

Отже, внаслідок професійного захворювання, яке прогресувало, чоловік Позивачки мав втрату працездатності в обсязі 90% станом на 2022 рік. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер у віці 66 років внаслідок професійного захворювання Хронічного обструктивного захворювання легень, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 14.08.2024 та довідкою про причини смерті від 13.08.2024р.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №125/26/10/Р від 06.01.2026р., викладеним у витягу №125/26/10/В, встановлено причинний зв`язок смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з професійним захворюванням, трудовим каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я за основним діагнозом: J68.4 Хронічні респіраторні стани, спричинені дією хімічних речовин, газів, димів і парів, супутні діагнози: атеросклероз артерій кінцівок, неуточнений; гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця без (застійної) серцевої недостатності; вплив вібрації.

Таким чином, працюючи на підприємстві Відповідача, чоловік Позивачки набув ряд захворювань (зокрема ХОЗЛ), які з моменту встановлення у 2001 році до моменту смерті в 2024 році впливали на його працездатність та якість його життя, він став інвалідом, не мав змоги вести звичне життя, тому що змушений був постійно перебувати на обліку у ЛПЗ, приймати ліки, бо без них його стан погіршувався. Внаслідок професійного захворювання чоловік Позивачки помер, що завдає їй моральних страждань. Зазначає, що у зв`язку із втратою чоловіка позивач зазнає душевного болю й відчуває сильний емоційний стрес, чим їй завдано моральну шкоду, яку просить стягнути з ПрАТ «Суха Балка» в розмірі 1 037 640,00 грн.

06 лютого 2026 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження порядку загального позовного провадження , призначено підготовче судове засідання.

Відповідач скористався правом надання до суду відзиву та подав його до суду, у якому зазначив, що шкоду, завдану позивачеві, оскільки працівник ОСОБА_2 свідомо приймав запропоновані йому умови праці і усвідомлював можливість ушкодження здоров`я. Будь-яких порушень законодавства про працю відносно ОСОБА_2 , які б знаходились в причинному зв`язку із настанням професійного захворювання відповідач не вчиняв. Окрім цього вказує, що позивачем не обґрунтовано розмір моральної шкоди, а тому вважає позовні вимоги безпідставними та просить суд у їх задоволенні відмовити.

27 лютого 2026 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні з підстав, зазначених в відзиві на позов.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

16 серпня 1980 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , після реєстрації шлюбу прізвище дружні присвоєно « ОСОБА_4 ».

Актом № 20 розслідування хронічного професійного захворювання від 27 червня 2001 року проведено розслідування випадку хронічного професійного захворювання вібраційної хвороби першої-другої ст., синдром вегетативно сенсорної полінейропатії у вигляді плечолопаткового периартрозу і ліктьового артрозу НФС 0-1 ст.; пилового бронхіту 1 ст. з бронхоспастичним синдромом. Емфізема легень 1 ст. ДН 1-2 ст. Комісією встановлено, що вказані хронічні професійні захворювання виникли у ОСОБА_2 внаслідок його роботи у важких умовах праці за професією прохідника.

21.11.2005 року ОСОБА_2 довідкою МСЕК встановлено стійку втрату працездатності 40 %, з яких 25% по вібраційній хворобі, 15% за ХОЗЛ, безстроково.

13.10.2022 року ОСОБА_2 довідкою МСЕК встановлено стійку втрату працездатності 90 %, з яких 5% по вібраційній хворобі, 85% за ХОЗЛ, безстроково.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що підьтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 125/26/10/В від 06.01.2026, встановлено наявність причинного зв`язку між смертю ОСОБА_2 та отриманим ним за життя професійним захворюванням легень.

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку з між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно зі статтями 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи виникає у зв`язку з настанням певних подій: каліцтво, ушкодження здоров`я або смерть фізичної особи.

Позивач ставить питання про відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому смертю фізичної особи, тому право на відшкодування зазначеної шкоди виникло у позивача на підставі ч. 2ст. 1168 ЦК України, яка передбачає відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи членам її сім`ї.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 (справа про страхові виплати) визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України(для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Як вбачається з матеріалів справи, причина смерті чоловіка позивачки пов`язана із його хронічним професійним захворюванням.

Внаслідок його смерті позивачу спричинено моральну шкоду, пов`язану із втратою рідної людини, позбавлено моральної підтримки, що призвело до душевних страждань, порушення нормальних життєвих зв`язків.

Виходячи із наведених вище обставин, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і вона має право на її відшкодування.

Свої моральні страждання, пов`язані зі смертю чоловіка позивач оцінює в розмірі 1 037 640,00 гривень.

Разом з тим суд зважує на роз`яснення, які містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до яких розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача у недотриманні положень з охорони праці, які призвели до смерті ОСОБА_2 та інших обставин, виходячи із засад розумності та справедливості, беручи до уваги конкретні обставини по справі, а саме обставини загибелі сина позивача, беручи до уваги характер і тривалість моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, як втрату підтримку близької людини, наслідки, що наступили, та їх невідворотність, вважає, що справедливою компенсацією перенесених позивачем моральних страждань, пов`язаних із втратою близької людини та зміною звичного ритму життя, буде стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 400 000,00 грн. без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Щодо вимоги про стягнення 1 037 640,00 грн., то суд приходить висновку, що така сума належним чином не вмотивована, є завищеною і не відповідає тяжкості та характеру завданої позивачеві шкоди.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.2 ч.1ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», суд стягує з відповідача ПрАТ «Суха Балка» на користь держави судовий збір у розмірі 4000,00 гривень.

Керуючись ст.23,1167, 1168 ЦК України, ст.12,13,76-81,141,263-265,274,279 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю чоловіка, внаслідок професійного захворювання - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 за спричинену моральну шкоду у зв`язку зі смертю чоловіка - ОСОБА_2 внаслідок професійного захворювання, грошові кошти в розмірі 400 000 (чотириста тисяч) гривень 00 копійок, без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь держави судові витрати в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Суха Балка», код ЄДРПОУ 00191329, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 5.

Повний текст рішення виготовлено 20.04.2026 року.

Суддя: О. Г. Пустовіт