Рішення № 135817675, 16.04.2026, Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/3107/25

провадження №2/165/175/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ференс-Піжук О.Р.

за участю секретаря судового засідання Король І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нововолинську в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивує тим, що 04.02.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №4495761, який підписано електронним підписом, згідно з умовами якого відповідач отримав 3880 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів. Наголошує, що підтвердженням добровільного укладення відповідачем вказаного договору є анкета-заява на кредит №4495761 позичальника від 04.02.2021. Вказує, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 20333,20 грн., з яких 3880 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 15293,20 грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 1160 грн. прострочена заборгованість за комісією.

14.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір про відступлення права вимоги № 68-МЛ, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором.

Оскільки, відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, кредитні кошти не повернула, у неї утворилася заборгованість перед позивачем за договором у загальному розмірі 20333,20 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» і понесені судові витрати по справі, а саме судовий збір в розмірі 2422,40 грн та 8000 гривень понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 28.08.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача Усенко М.І. подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати без участі представника. Позовні вимоги підтримує, просить їх задоволити (а.с.55).

Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення рекомендованого повідомлення, повістки з повідомленням про вручення на адресу реєстрації відповідача, про що свідчить поштове повідомлення, у судове засідання не з`явилася. Подала до суду заяву, в якй просила справу розглядати у її відсутності. Просила застосувати строк позовної давності, передбачений ст.ст. 256-267 Цивільного кодексу України, обґрунтовує тим, що кредитний договір був укладений орієнтовно у кінці 2020, а позов подано лише у 2025 році, тобто після спливу трирічного строку.

У своїй заяві від 14.11.2025 (а.с.60,61) представник позивача на заперечення застосування строків позовної давності зазначив таке. Вказує, що 02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з подальшими змінами, з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України встановлений карантин. Дію карантину неодноразово було продовжено на всій території України, востаннє постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 до 30 червня 2023 року. Крім того, п.19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Пункт 19 розділу виключено на підставі Закону «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 № 4434-IX, який набрав чинності 04.09.2025 року.

Вважає, що на момент подачі позовної заяви до суду через електронну базу ЄСІТС п.19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України був чинним і підлягає застосуванню для обчислення строку позовної давності щодо цієї конкретної справи. Тому з урахуванням вказаних «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, а також того факту, що станом на день розгляду вказаної справи термін дії воєнного стану продовжений, стверджує, що позивачем не пропущено строк для звернення з вказаним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 04.02.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит №4495761, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п.1.3. Договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п.1.2. Договору (далі кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 1.4 Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строк/терміни, що визначені цим Договором (а.с. 22-25).

Згідно з п.1.2 Договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 4000,00 грн.

Відповідно до умов п.1.3 Договору, кредит надається загальним строком на 15 днів з 04.02.2021 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів, термін повернення кредиту 19.02.2021.

Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 22.02.2021 (п.1.4 Договору).

Згідно з п.1.5.1 Договору, комісія за надання кредиту: 1160,00 грн., яка нараховується за ставкою 29,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Проценти за користування кредитом 1800 грн., які нараховуються за ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п.1.5.2 Договору). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.6).

За умовами п.2.1 Договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на картковий рахунок.

У Додатках № 1 та № 2 до Договору сторони погодили графік платежів за договором та паспорт споживчого кредиту.

Згідно з п. 6.1 Договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства.

Розміщені в Особистому кабінеті позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток, або у SMS повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS повідомлення для позичальника визначено у Правилах). Після укладення цей Кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником Товариству (п. 6.2 Договору).

Відповідно до п. 6.3 Договору, приймаючи пропозицію Товариства про укладання цього кредитного Договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком розрахунків) Договору в цілому та підтверджує зокрема, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил.

У розділі 10 договору «Реквізити сторін» у графі «Позичальник» містяться особисті дані ОСОБА_1 зокрема: РНОКПП, паспортні дані, адреса проживання, номер телефону.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, відповідач під час укладення кредитного договору використовував електронний підпис у формі одноразового ідентифікатора Z22029 і який був відправлений відповідачу на номер мобільного телефону, зазначений у договорі.

Аналогічні відомості містяться й у анкеті-заяві на кредит №4495761, яка містить крім іншого й хронологію вчинення дій щодо укладення кредитного договору у формі електронного правочину №4495761 від 04.02.2021 року.

За платіжним дорученням № 38944949 від 04.02.2021 ТОВ «Мілоан» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 4000 грн.

Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення анкети - заяви №4495761 про надання кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором Z22029, на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на яку, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 4000,00 грн.

З повідомленням АТ «Універсал Банк» від 04.12.2025, вбачається, що по рахунку НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 зараховано кошти на суму 3880 грн від 04.02.2021, що надано АТ «Універсал Банк» на ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 12.11.2025 про витребування доказів (а.с.58).

Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №4495761 від 04.02.2021 становить 20333,20 грн., з яких 3880 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 15293,20грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 1160 грн. прострочена заборгованість за комісією.

14.05.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та був укладений договір відступлення права вимоги №68-МЛ/Т, за умовами якого ТОВ "Мілоан" відступило позивачу права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до умов п.1.2 Договору відступлення прав вимоги №68-МЛ від 14.05.2021 року, внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим договором, Новий Кредитор заміняє Кредитора у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля заборгованості та відповідно вказаних у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових- вимог Кредитора за цими Кредитними Договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами.

Згідно з витягом з реєстру боржників, за договором відступлення прав вимог №68-МЛ від 14.05.2021 року ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» передане право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4495761 від 04.02.2021 року, на загальну суму 20333,20 грн., з яких 3880 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 15293,20 грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 1160 грн. прострочена заборгованість за комісією.

За п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до змісту ч. 1-5 ст. 11 Закону, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

За ч. 6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

На підставі ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону, електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

На підставі ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та процентів за користування ним, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку наразі остання повинна сплатити на користь позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором підтверджені належними та допустимими доказами, тому вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №4495761 від 04.02.2021 року у загальному розмірі 20333,20грн.

Суд критично оцінює твердження відповідача щодо строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Так, відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи є порушеним право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. Отже, відмова в задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності без встановлення порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача не відповідає вимогам закону.

Верховний Суд у постанові від 13 березня 2023 року у справі № 207/1892/18 констатував, що згідно з ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Разом з тим дії, що свідчать про переривання позовної давності повинні бути вчинені до спливу позовної давності. До подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01 червня 2022 року у справі № 686/23170/19.

Суд враховує, що пунктом 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який набрав чинності з 02 квітня 2020 року, визначено, що під час дії карантину, встановленого КМУ, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, який скасовано на всій території України з 01 липня 2023 року.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який триває і на час вирішення цього спору.

Законом України № 2120-ІХ від 15 березня 2022 року, який набрав чинності 17 березня 2022 року, розділ ЦК України «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено п. 19, відповідно до якого у період дії воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу продовжуються на строк його дії.

Зазначену обставину підтвердив Верховний суд у справі № 212/10834/21 від 06.12.2023. Відповідно до позиції касаційного суду, у пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності, і всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Так, за матеріалами справи підтверджено, що договір позики укладено 21.08.2020, строк позики складає 14 днів, термін платежу 03.09.2020. Позивач звернувся з цим позовом 02.05.2024, отже строк позовної давності не пропустив, оскільки у період з 02.04.2020 по 30.06.2023 (до моменту скасування карантину на території України), строк позовної давності законодавцем продовжено на час дії карантину, а з 17.03.2022 цей строк продовжено на строк дії воєнного стану, який наразі триває.

Так, за матеріалами справи підтверджено, що кредитний договір укладено 04.02.2021, термін повернення позики 19.02.2021. Позивач звернувся з цим позовом 27.08.2025, отже строк позовної давності не пропустив, оскільки у період з 19.02.2021 по 27.08.2025, строк позовної давності законодавцем продовжувався на час дії карантину з 02 квітня 2020 року, а з 17.03.2022 цей строк продовжено на строк дії воєнного стану, та який відновлено 04 вересня 2025 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач звернувся до суду з правом грошової вимоги до відповідача в межах строку позовної давності.

Таким чином, на переконання суду, встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи на підставі поданих доказів, які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, свідчать про наявність договірних відносин між сторонами, а також те, що відповідач не виконала належним чином своїх зобов`язань, передбачених умовами кредитного договору, по поверненню одержаних в якості кредиту грошових коштів та сплати процентів за користування кредитом, а тому з неї на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальній сумі 20333,20 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом 3880 грн.; простроченої заборгованості за нарахованими процентами 15293,20 грн, 1160 грн заборгованості за комісією.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 гривні та 8000 гривень на понесені витрати професійної правничої допомоги, що підтверджені документально.

Зокрема, у договорі про надання правової правничої допомоги №0107 від 01.07.2025 та акті №633 від 05.08.2025 вказано, що сума наданих послуг складає 8000 гривень, тому саме в такому розмірі підлягають стягненню понесені витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Частиною 5 передбачено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 19, 81, 141, 247, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст. ст.512, 514, 526, 530, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №4495761 від 04.02.2021 у загальному розмірі 20333 (двадцять тисяч триста тридцять три) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на оплату судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та 8000 (вісім тисяч) понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, м. Львів.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Датою рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).

Повний текст рішення суду виготовлений 16 квітня 2026 року.

Головуючий підпис О.Р. Ференс-Піжук