Ухвала суду № 135816510, 20.04.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 квітня 2026 р. справа №520/8745/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (м. Харків, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківської обласної прокуратури (вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 02910108), Запорізької обласної прокуратури (вул. Дмитра Апухтіна, буд. 29А, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 02909973) про стягнення матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської обласної прокуратури, Запорізької обласної прокуратури, в якому просить суд:

- стягнути з Держави Україна в особі Харківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої заробітної плати, передбаченої ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», що завдана окремими положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, які визнані неконституційними, у розмірі 3 715 246,52 грн. (три мільйони сімсот п`ятнадцять тисяч двісті сорок шість гривень 52 копійки) за період з 01.07.2015 по 13.12.2019 включно;

- стягнути з Держави Україна за рахунок бюджетних асигнувань Харківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 13.12.2019 по дату остаточного розрахунку виходячи з розрахунку середньої заробітної плати у місячному розмірі 114 850,42 грн. (сто чотирнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят гривень 42 копійок) та денному розмірі - 5 469,07 грн. (п`ять тисяч чотириста шістдесят дев`ять гривень 07 копійки) з відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів;

- на підставі ст. 371 КАС України звернути до негайного виконання рішення суду за рахунок бюджетних асигнувань Харківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 в частині стягнення середнього розміру недоотриманої заробітної плати за один місяць у розмірі 68 800,86 грн. (шістдесят вісім тисяч вісімсот гривень 86 копійок);

- стягнути з Держави Україна в особі Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої заробітної плати, передбаченої ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», що завдана окремими положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, які визнані неконституційними, у розмірі 1 127 360,97 грн. (один мільйон сто двадцять сім тисяч триста шістдесят гривень 97 копійок) за період з 16.12.2019 по 10.09.2020 включно;

- стягнути з Держави Україна за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 13.12.2019 по дату остаточного розрахунку виходячи з розрахунку середньої заробітної плати у місячному розмірі 184 654,81 грн. (сто вісімдесят чотири тисячі шістсот п`ятдесят чотири гривні 81 копійка) та денному розмірі - 8793,08 грн. (вісім тисяч сімсот дев`яносто три гривні 08 копійок) з відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів;

- на підставі ст. 371 КАС України звернути до негайного виконання рішення суду за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 в частині стягнення середнього розміру недоотриманої заробітної плати за один місяць у розмірі 112 736,09 грн. (сто дванадцять тисяч сімсот тридцять шість гривень 09 копійок).

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст. 171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За змістом пункту 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічною службою є, зокрема, діяльність прокурорів.

Як вбачається із позовної заяви позивач просить стягнути з відповідачів матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої частини заробітної плати, передбаченої ст. 81 Закону України "Про прокуратуру", завданої окремими положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та Перехідні положення» Бюджетного кодексу України, які визнані неконституційними, за період з 01.07.2015 по 13.12.2019 та з 16.12.2019 по 10.09.2020.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 14.11.2018 у справі №757/70264/17-ц, від 05.06.2019 у справі №686/23445/17 зробила висновок, що якщо спір виник навіть після звільнення публічного службовця з посади, однак пов`язаний з вирішенням питань, які стосуються його діяльності на публічній службі, то такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що спірні правовідносини фактично виникли після припинення публічної служби, а орган, в якому особа перебувала на цій службі, не здійснював щодо неї публічно-владні управлінські функції у спірних правовідносинах.

Отже, для звернення до суду з позовом, який стосуються стягнення шкоди з держави у зв`язку із прийняттям неконституційного акту, пов`язаний з проходженням позивачем публічної служби в органах прокуратури, встановлюється місячний строк, передбачений спеціальною нормою, а саме ч. 5 ст. 122 КАС України.

Суд зазначає, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Закону України "Про Конституційний Суд України" оприлюднення всіх актів Суду за результатами конституційного провадження, крім висновків Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою, здійснюється на офіційному веб-сайті Суду або в окремих випадках за ухвалою Суду - в Залі засідань Суду, але не пізніше наступного робочого дня після їх ухвалення.

Частиною другою цієї ж норми передбачено, що опублікування акта Суду разом з окремою думкою Судді здійснюється у "Віснику Конституційного Суду України" та інших офіційних друкованих виданнях України.

Відтак, саме із дати опублікування рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 у "Віснику Конституційного Суду України" розпочався перебіг місячного строку звернення до суду із даним позовом.

Як вбачається із офіційного веб-сайту Конституційного Суду України, рішення від 26.03.2020 №6-р/2020 опубліковане у "Віснику Конституційного Суду України" №3/2020 17.06.2020.

Позивач звернувся до суду із даним позовом 13.04.2026.

Беручи до уваги викладені норми, а також встановлені обставини, суд вважає, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З огляду на викладене, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду, проте не додано до позовну заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску, позовну заяву належить залишити без руху.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

В порушення вищевказаної вимог в позовній заяві позивачем не зазначено свого місця проживання чи перебування, поштового індексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів;

- позовну заяву, приведену у відповідність до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України щодо зазначення місця проживання чи перебування позивача, поштового індексу.

Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (м. Харків, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківської обласної прокуратури (вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 02910108), Запорізької обласної прокуратури (вул. Дмитра Апухтіна, буд. 29А, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 02909973) про стягнення матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - залишити без руху.

Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши вказані документи до Харківського окружного адміністративного суду.

Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Біленський О.О.