Рішення № 135815828, 20.04.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 квітня 2026 року м. Рівне№826/16814/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Дошкільного навчального закладу (ясла садок) №706 Дарницького району м. Києва про застосування заходів реагування.

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі Позивач) до Дошкільного навчального закладу (ясла садок) №706 Дарницького району м. Києва (далі Відповідач), в якому Позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень дошкільного навчального закладу (ясла садок) №706 Дарницького району м. Києва, а саме приміщення горища ДНЗ №706 за адресою (вул. Російська, 21 в Дарницькому районі міста Києва до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

Стислий виклад позиції Позивача та заперечень Відповідача.

Позивач зазначає, що за результатами перевірки суб`єкта господарювання контролюючим органом складений Акт №251, яким установлені факти порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту. Позивач вказує, що виявлені порушення становлять реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а тому наявні усі правові підстави для застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень дошкільного навчального закладу (ясла садок) №706 Дарницького району м. Києва, а саме приміщення горища ДНЗ №706 за адресою (вул. Російська, 21 в Дарницькому районі міста Києва до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач зазначає, що ДНЗ є неприбутковою організацією, тому не має можливості усунути усі виявлені порушення. Проте, Відповідач в міру можливості усуває виявлені порушення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 12.03.2018 призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 для розгляду справи №826/16814/17 визначено головуючого суддю Д.Є Махаринця.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2025 (Підстави проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи: Відстороненням від здійснення правосуддя), для розгляду адміністративної справи №826/16817/17 визначено головуючого суддю К.М.Недашківську.

Ухвалою суду від 18.09.2026 адміністративну справу №826/16814/17 за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Дошкільного навчального закладу (ясла садок) №706 Дарницького району м. Києва про застосування заходів реагування прийнято до провадження та вирішено продовжити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін зі стадії розгляду справи по суті.

Відповідно до частини другої статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з`ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Наказом керівника Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 22.09.2017 №509 постановлено скласти Головним управлінням ДСНС в областях та м. Києві до 28.09.2017 перелік дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів охорони здоров`я із стаціонарним лікуванням, будинків для людей похилого віку та інвалідів, закладів відпочинку та оздоровлення та розробити графіки їх перевірок (а.с. 16).

Наказом керівника Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві від 29.09.2017 №337 «Про проведення позапланових перевірок стану техногенної і пожежної безпеки» постановлено провести позапланові перевірки стану техногенної і пожежної безпеки у закладах відповідно до переліку (а.с. 17).

В переліку закладів міститься запис щодо, зокрема, Дошкільного навчального закладу (ясла садок) №706 Дарницького району м. Києва (а.с. 18).

На підставі Наказу №337 контролюючим органом оформлене Посвідчення на проведення перевірки №257 (а.с. 19).

За результатами перевірки контролюючим органом складений Акт №251, в якому міститься розділ «Опис виявлених порушень»:

з`єднання, відгалуження та окінцювання жил електропроводів у підвальних приміщеннях та на зовнішній стіні не виконані за допомогою зварювання, паяння, затискачів;

пожежні крани не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ними діаметра та стволами;

захист будівель та споруд навчального закладу не забезпечений установками від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

приміщення навчального закладу не в повному обсязі обладнані автоматичною системою пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостерігання;

будівлю не обладнано покажчиком місця розташування найближчого пожежного гідранту;

приміщення навчального закладу не забезпечені нормативною кількістю первинних засобів пожежогасіння (вогнегасниками);

евакуаційні виходи не позначені світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного освітлення;

не наданий акт перевірки стану вогнезахисного покриву;

переносні вогнегасники не навішені на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижчого торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;

на перепадах висот шляхів евакуації більше ніж 0,05 м не виконані пандуси з нахилом 1:6;

у навчальному закладі створену добровільну пожежну дружину, та її членів не застраховано від нещасних випадків в страховій компанії;

приміщення не в повному обсязі забезпечені відповідними знаками безпеки;

система автоматичної пожежної сигналізації знаходиться в не працездатному стані;

приміщення горища захаращені горючими (сторонніми) матеріалами (далі Акт перевірки №251) (а.с. 20).

На підставі висновків Акта перевірки №251 контролюючий орган звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), є Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі Закон №877-V).

За правилами статті 1 Закону №877-V (у редакції, чинній на момент винесення Акта перевірки №58) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 затверджено Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій (далі Положення №1052).

Відповідно до пункту 1 Положення №1052 (у редакції, чинній на момент винесення Акта перевірки №58), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

За правилами пункту 3 Положення №1052, основними завданнями ДСНС є:

1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб;

3) внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах;

4) реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності.

Відповідно до підпункту 39 пункту 4 Положення №1052, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань: організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання.

Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі КЦЗ України) регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до статті 4 КЦЗ України (у редакції, чинній на момент винесення Акта перевірки №58), цивільний захист - це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Пунктами 1, 3 та 4 частини першої статті 7 КЦЗ України передбачено, що цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

За приписами пункту 21 частини першої статті 20 КЦЗ України, до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до пункту 33 частини першої статті 2 КЦЗ України, пожежна безпека відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

За приписами пункту 26 частини першої статті 2 КЦЗ України, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

За правилами частини третьої статті 55 КЦЗ України, забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб`єкта господарювання.

За правилами частини першої статті 64 КЦЗ України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до статті 66 КЦЗ України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 67 КЦЗ України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною першою статті 68 КЦЗ України визначено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 70 КЦЗ України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

За приписами частини сьомої статті 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697) (далі Правила).

Ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу ІІ Правил, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

Як вбачається з матеріалів справи, звернення до суду з даним позовом обумовлене наявністю порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, описаних в Акті перевірки №251.

Приписи КЦЗ України та Закону №877-V не містять в собі визначення «конкретних обставин, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей», переліку відповідних «небезпечних чинників», «порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки», наявність яких створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 «Класифікатор надзвичайних ситуацій», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року №457 (далі Класифікатор), надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності.

За приписами пункту 4 частини першої статті 2 КЦЗ України, аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб`єкта господарювання загрозу життю або здоров`ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Відповідно до пункту 25 частини першої статті 2 КЦЗ України, небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Розділом 4 Класифікатора встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру - це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікації, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.

У розділі 6 Класифікатора зазначені коди надзвичайних ситуацій унаслідок пожеж та вибухів.

Згідно з положеннями ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять», небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до пункту 43 частини першої статті 2 КЦЗ України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

За правилами пункту 26 частини першої статті 2 КЦЗ України небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров`ю людей у сфері пожежної безпеки слід пов`язувати з обставинами і небезпечними чинниками, які безпосередньо можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній же повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення у сфері пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.

У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров`ю людей створюють такі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, які безпосередньо можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища.

Захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При обранні такого заходу реагування мають враховуватися принципи співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07.12.2020 у справі №340/1451/20.

Метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання для невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров`ю людей, але їх настання є вірогідною подією.

Нормами КЦЗ України установлена можливість застосування різних заходів реагування, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд чи окремих приміщень.

Загрозу життю та здоров`ю людей створюють такі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, які безпосередньо можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини першої статті 2 КЦЗ України).

Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Суд застосовує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 01.12.2021 у справі №1.380.2019.004026 (адміністративне провадження №К/9901/10718/20).

У цій постанові Верховний Суд виснував: «Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки відповідно до приписів Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки».

Так, відповідно до Акта №12 від 06.10.2023, який складений контролюючим органом, порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки не встановлено порушення відсутні.

Вказане свідчить про те, що виявлені відповідно до Акта перевірки №251 порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки станом на момент вирішення спору по суті усунуті.

Вказане свідчить про відсутність належних правових підстав для застосування до Відповідача крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі, а тому підстав для задоволення позову немає.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (вулиця Володимирська, 13, місто Київ, 01601; код ЄДРПОУ 38620155) до Дошкільного навчального закладу (ясла садок) №706 Дарницького району м. Києва (вулиця Ю. Литвинського, 21, місто Київ, 02096; код ЄДРПОУ 24379042) про застосування заходів реагування відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 20 квітня 2026 року

Суддя К.М. Недашківська