Ухвала суду № 135814204, 20.04.2026, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 квітня 2026 року м. ДніпроСправа № 240/8410/26

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2026 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач), в інтересах якого звернувся адвокат Гашинський Михайло Артурович (далі представник позивача), до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач-1, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач-2, ВЧ НОМЕР_1 ), в якій представник позивача просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо невиконання вимог частини третьої статті 14 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» та неповернення стягнених з щомісячного грошового забезпечення позивачу коштів у розмірі 16069,17 грн, за період проходження нею військової служби з 18 червня 2022 року по 04 січня 2023 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виплатити позивачу на рахунок НОМЕР_2 в Житомирському обласному управлінні AT «Ощадбанк», МФО 311647, код отримувача 2610007743, утриманні з її щомісячного грошового забезпечення кошти у розмірі 16069,17 грн, та 20018,51 грн штрафних санкцій, 5703,82 грн інфляційних втрат, 1690,56 грн 3 % річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України, а всього 43482,06 грн;

- визнати протиправною бездіяльність в ВЧ НОМЕР_1 щодо невиконання вимог частини третьої статті 14 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» та неповернення стягнених з щомісячного грошового забезпечення позивачу коштів у розмірі 26857,82 грн, за період проходження нею військової служби з 03 січня 2023 року по 08 жовтня 2025 року;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 виплатити позивачу на рахунок НОМЕР_2 в Житомирському обласному управлінні AT «Ощадбанк», МФО 311647, код отримувача 2610007743, утриманні з її щомісячного грошового забезпечення кошти у розмірі 26857,82 грн, та 29585,72 грн штрафних санкцій, 7766,59 грн інфляційних втрат, 2654,13 грн 3 % річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України, а всього 68864,26 грн.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року передано адміністративну справу № 240/8410/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ВЧ НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії на розгляд Луганському окружному адміністративному суду.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 240/8410/26 визначено головуючого суддю Кисіля С. В.

Пунктами 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху на таких підставах.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною шостою статті 161 КАС України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Отже, військова служба є різновидом публічної служби.

При цьому, як слідує з аналізу наведених вище положень статті 122 КАС України, шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами, водночас, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

З позовної заяви вбачається, що позивач вважає бездіяльність відповідачів щодо невиконання вимог частини третьої статті 14 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» та неповернення стягнених з щомісячного грошового забезпечення позивачу коштів у розмірі 16069,17 грн за період проходження нею військової служби з 18 червня 2022 року по 04 січня 2023 року і коштів у розмірі 26857,82 грн за період проходження нею військової служби з 03 січня 2023 року по 08 жовтня 2025 року протиправною.

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі № 240/17100/23, яке набрало законної сили 09 квітня 2024 року, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 та визнано протиправними і скасовано пункт 2 та пункт 7 витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (з адміністративно-господарської діяльності) № 24 від 12 червня 2022 року «Про підсумки проведення службового розслідування» щодо притягнення до повної матеріальної відповідальності ОСОБА_1 у розмірі 42926,99 грн та утримання грошового нарахування за пунктом 2 цього наказу з ОСОБА_1 в розмірі 20 відсотків її місячного грошового забезпечення згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» та занесення суми нестачі до Книги обліку нестач ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 42926,99 грн.

Означеним рішення не було врегульовано питання щодо повернення грошових коштів позивачу, хоча станом на день подачі позовної заяви до суду (червень 2023 року) з позивача вже утримувались грошові кошти на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 12 червня 2022 року № 24 «Про підсумки проведення службового розслідування».

До суду з цим позовом позивач звернувся 05 березня 2026 року, тобто з пропуском місячного строку, визначеного частиною п`ятою статті 122 КАС України. Для його поновлення як умову для відкриття провадження у справі, заявник має пояснити, обґрунтувати причини його пропуску.

Позивачем до позовної заяви не додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина перша статті 123 КАС України).

Отже, згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення пропущеного строку.

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру фізична особа має сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Разом з цим, відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Системний аналіз частини першої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою немайнового характеру (такий правовий висновок про застосування норм Закону № 3674-VI при визначенні розміру судового збору за подання позовної заяви, в якій об`єднано декілька вимог, був зроблений Верховним Судом у постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18, від 05 червня 2020 року у справі № 280/5161/19, від 02 вересня 2022 року у справі № 804/2339/17 та Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 9901/67/20).

Представником позивача у позовній заяві, яка подана в електронній формі, заявлено дві вимога немайнового характеру (до двох відповідачів).

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У позовній заяві визначено відповідачами: ІНФОРМАЦІЯ_2 і ВЧ НОМЕР_1 .

Також у прохальній частині заяви зазначені різні вимоги до кожного з двох відповідачів. При цьому заявлені вимоги не є тотожними або похідними та в разі задоволення вимог потребують окремого виконання кожним відповідачем.

Отже, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн (1331,20 грн х 2 позовні вимоги немайнового характеру).

Позивачем судовий збір за подання до суду адміністративного позову з позовними вимогами немайнового характеру у розмірі 2129,92 грн (2422,40 грн х 0,8) не сплачено.

Клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем не надано.

У позовній заяві представником позивача зазначено, що відповідно до пункту 1 та пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, в тому рахунку, як учасник бойових дій, що підтверджується відповідною довідкою та посвідченням.

Законом № 3674-VI передбачено вичерпний перелік осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору.

Згідно з пунктами 1 та 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Статус, права, пільги учасників бойових дій та Героїв України встановлені, відповідно, Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Законом України від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, визначені статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зокрема, за змістом пункту 18 статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і пункту 2 статті 9 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» такі особи мають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Отже, наявність статусу учасника бойових дій або Героя України не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору, а в цій частині зроблена відсилка до іншого законодавства.

Разом з тим, частиною другою статті 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Зі змістом вказаної норми кореспондуються положення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Правовий аналіз змісту статті 5 Закону № 3674-VI свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються або особи, зазначені в пунктах 7, 8, 9, 10, яким така пільга безумовно надається у зв`язку з наявністю певного статусу незалежно від категорії справи (особи з інвалідністю, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), або особи у справах визначеної в пунктах 1-6, 12-16 категорій.

Такий висновок підтверджується диспозицією пункту 16 частини першої статті 5 названого закону, згідно з яким згадану пільгу мають позивачі за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій.

Конструкція пункту 13, в якому йдеться про «справи, пов`язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.

Вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов`язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.

Зазначена правова позиція знайшла своє відображення у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 18 грудня 2019 року у справі № ЗП/9901/4/19 і від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17.

Правовий висновок щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI виключно у контексті статей 12 та 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, є конкретним та однозначним - таким, що позбавляє можливості застосувати пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI у справі, що розглядається.

Станом на сьогодні у визначеному процесуальними кодексами порядку не має відступу Великої Палати Верховного Суду від правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, залишеного без відступу від нього її постановою від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, у інших постановах Верховного Суду (наприклад, від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17, від 04 травня 2020 року у справі № 314/3549/17, від 20 травня 2020 року у справі № 727/9199/16-ц, від 24 листопада 2021року у справі № 761/1004/20, від 22 грудня 2021 року у справі № 521/17186/20, від 04 травня 2022 року у справі № 373/86/21 тощо), який обмежує застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI виключно статтями 12 та 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У цьому спорі при зверненні до суду позивач, який є учасником бойових дій, просить визнати бездіяльність відповідачів щодо невиконання вимог частини третьої статті 14 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» та неповернення стягнених з щомісячного грошового забезпечення позивачу коштів у розмірі 16069,17 грн за період проходження нею військової служби з 18 червня 2022 року по 04 січня 2023 року та коштів у розмірі 26857,82 грн за період проходження нею військової служби з 03 січня 2023 року по 08 жовтня 2025 року.

Означений спір не пов`язаний з наявністю та відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій та в спірних правовідносинах відсутнє порушення права позивача, пов`язане саме зі статусом позивача як учасника бойових дій.

Позивач у спірних правовідносинах також не звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, оскільки утримані з позивача грошові кошти не належить до структури заробітної плати (грошового забезпечення), а отже, позивачем має бути сплачений судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою у розмірі 2129,92 грн.

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2129,92 грн за такими реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у Луг. обл./МТГ м. Сєвєр/22030101, код отримувача 37991110, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA288999980313101206084012499, відомча ознака «84» Окружні адміністративні суди, призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), або клопотання про звільнення від сплати судового збору із доказами та зазначенням підстав для такого звільнення.

Крім того, відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Предмет позову це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, в яких встановлюється спосіб ліквідації правопорушення, вчиненого суб`єктом владних повноважень та іншими особами, в передбачених законом випадках, а підстава позову це ті обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутись до суду з вимогами до іншої особи.

Згідно з пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

У позовній заяві позивач просить зобов`язати відповідачів виплатити позивачу, зокрема, штрафні санкції.

Проте позивачем не конкретизовано та не наведено належного правового обґрунтування підстав виплати штрафних санкцій, не зазначені, які договірні відношення були між позивачем та відповідачами на підстав ЦК України, тощо.

Отже, позивачем не наведено належного обґрунтування порушення відповідачами його прав та обґрунтування підстав вирішення цього спору в порядку адміністративного судочинства.

У зв`язку з чим у цій частині позовні вимоги підлягають уточненню.

Згідно з частиною четвертою статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

До матеріалів позовної заяви доданий ордер від 05 березня 2026 року серії ВВ № 057160, відповідно до якого ОСОБА_1 уповноважила адвоката Гашинського М. А. на представництво своїх інтересів в Житомирському окружному адміністративному суді.

Разом з тим, наразі справа перебуває на розгляді в Луганському окружному адміністративному суді. Повноваження адвоката Гашинського М. А. на представництво інтересів ОСОБА_1 саме в Луганському окружному адміністративному суді не підтверджені. Таким чином, представнику позивача необхідно надати суду оригінал чи належним чином засвідчену копію ордеру на представництво інтересів ОСОБА_1 в Луганському окружному адміністративному суді.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтею 160, 161, 169, 256 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Запропонувати позивачу (представнику позивача) протягом десяти днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника):

- заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим адміністративним позовом;

- документа про сплату судового збору у розмірі 2129,92 грн;

- позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з доказами направлення відповідачам;

- оригіналу чи належним чином засвідченої копії ордеру на представництво ОСОБА_1 в Луганському окружному адміністративному суді.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяС.В. Кисіль