Ухвала суду № 135813326, 20.04.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

20 квітня 2026 року Справа № 280/3415/26 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної гвардії України (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 9-А, ЄДРПОУ 08803498) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами системи «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Національної гвардії України (далі відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Національної гвардії України, щодо відмови у зарахування до вислуги років час мого навчання у Дзержинському гірничому технікумі за період з 26.06.1990 по 30.06.1994, у розрахунку 1 рік навчання - за 6 місяців служби, внести зміни до відповідних документів щодо призначення пенсії та зобов`язати провести перерахунок вислугу років відповідно внесеним змінам;

зобов`язати Головне управління Національної гвардії України зарахувати до вислуги років час мого навчання у Дзержинському гірничому технікумі за період з 26.06.1990 по 30.06.1994, у розрахунку 1 рік навчання - за 6 місяців служби, внести зміни до відповідних документів щодо призначення пенсії та зобов`язати провести перерахунок вислугу років відповідно внесеним змінам.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, позивачем не надано до суду докази сплати судового збору із посиланням на п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Водночас, суд зазначає, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Статус, права, пільги учасників бойових дій встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до частини другої статті 22 вказаного закону ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Аналіз п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору в усіх спорах.

Аналогічні висновки щодо застосування вказаних норм права висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17, постанові Верховного Суду від 19.10.2020 у справі № 240/934/20, від 18.04.2022 у справі № 910/6441/21 та від 18.07.2022 у справі № 161/18983/20.

Разом з тим, в ухвалі від 11.09.2024 у справі № 567/79/23 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що із часу прийняття нею 09.10.2019 постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості. Отже, Велика Палата Верховного Суду не встановила об`єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту.

З огляду на викладене, Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Вказана позиція підтримана Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 20.01.2025 по справі №990/205/24.

З матеріалів позову судом встановлено, що предмет спору не стосується пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття позивачем статусу учасника бойових дій.

Таким чином, спір у даній справі не пов`язаний із соціальним захистом позивача як учасника бойових дій або Героя України, а тому позивач не звільнений від сплати судового збору на підставі положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Отже, судовий збір мав бути сплачений позивачем на загальних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються, зокрема, у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено на 2026 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в місячному розмірі з 01.01.2026 3 328,00 грн.

Тобто, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову з однією вимогою немайнового характеру становить 1 331,20 грн.

Водночас, згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд зазначає, що при тлумаченні поняття «вимога» має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Відтак, навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватися окремо.

Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 18.09.2023 у справі № 758/5118/21.

Отже, враховуючи предмет, підстави позову, суть заявлених вимог, а також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів) за даним позовом, суд зазначає, що позивачем заявлено 1 основну вимогу немайнового характеру.

З огляду на викладене, належна до сплати сума судового збору за подання даного позову в електронній формі становить 1 331,20х0,8 = 1 064,96 грн.

Відтак, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору на суму 1 064,96 грн.

Також, частиною 4 ст. 161 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У позовній заяві позивачем зазначено адресу місця проживання « АДРЕСА_1 ».

Проте до позовної заяви не надано копії відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання, що позбавляє суд можливості визначити підсудність справи.

Суд зазначає, що у відповідності до частини п`ятої статті 246 КАС України в резолютивній частині рішення мають бути зазначені, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (пункт 4).

Тобто, відсутність відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання позивача позбавляє суд можливості виконати вимоги частини п`ятої статті 246 КАС України при постановленні рішення.

Також, матеріали справи не містять доказів навчання позивача у Дзержинському гірничому технікумі за період з 26.06.1990 по 30.06.1994.

Наведені обставини свідчать про невідповідність поданої позовної заяви вимогам, встановленим ст. 161 КАС України, та перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.

Згідно частини третьої статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної гвардії України (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 9-А, ЄДРПОУ 08803498) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду: доказів сплати судного збору на суму 1 064,96 грн., відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання, або інші належні докази на підтвердження зареєстрованого місця проживання позивача (актуальні на дату подання позовної заяви), доказів навчання у Дзержинському гірничому технікумі за період з 26.06.1990 по 30.06.1994.

Зазначені документи надіслати до суду супровідним листом з посиланням на номер справи.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала виготовлена та підписана 20 квітня 2026 року.

Суддя О.О. Артоуз