Рішення № 135812335, 20.04.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 рокуСправа №160/9704/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 046850017305 від 28.01.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області переглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 21.01.2025, з урахуванням періодів роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 та трудовою книжкою НОМЕР_2 з 05.01.1983 до 24.03.1983.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 21.01.2025 позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 046850017305 від 28.01.2025 їй було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Періоди роботи позивача згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 та трудовою книжкою НОМЕР_2 з 05.01.1983 до 24.03.1983 не зараховано до її страхового стажу у зв`язку з недоліками записів у трудових книжках. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки працівник не може нести негативні наслідки порушення порядку заповнення його трудової книжки з вини адміністрації підприємства. Неналежний порядок заповнення трудової книжки не може бути підставою для позбавлення позивача її права на соціальний захист.

Ухвалою суду від 08.04.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

21.04.2025 надійшла подана у встановлений судом строк заява позивача про усунення недоліків з доданими до неї документами.

Ухвалою від 28.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

13.05.2025 надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що за результатами розгляду доданих до заяви про призначення пенсії документів страховий стаж заявниці становить 07 років 10 місяців 2 дні. До страхового стажу не зараховано періоди: згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці дата народження заявниці ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до паспортних даних - 28.11.1963, для зарахування періодів роботи згідно з трудовою книжкою необхідно внести зміни відповідно до пункту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58, або надати уточнюючі довідки про періоди роботи, видані підприємствами, на яких працювала заявниця, на підставі первинних документів за час виконання роботи, або підтвердити приналежність трудової книжки в судовому порядку; згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 з 05.01.1983 до 24.03.1983, оскільки на титульній сторінці не зазначено дату заповнення, для зарахування необхідно надати уточнюючу довідку про період роботи, видану підприємством, на якому працювала заявниця, на підставі первинних документів за час виконання роботи.

Станом на час розгляду справи інших заяв по суті справи до суду не надійшло. Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 21.01.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області прийнято рішення № 046850017305 від 28.01.2025 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу не менше 30 років. У рішенні зазначено, що страховий стаж заявниці становить 7 років 10 місяці 2 днів. До страхового стажу не зараховано періоди: згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці дата народження заявниці - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до паспортних даних - 28.11.1963, для зарахування періодів роботи згідно з трудовою книжкою необхідно внести зміни відповідно до пункту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58, або надати уточнюючі довідки про періоди роботи, видані підприємствами, на яких працювала заявниця, на підставі первинних документів за час виконання роботи, або підтвердити приналежність трудової книжки в судовому порядку; згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 з 05.01.1983 до 24.03.1983, оскільки на титульній сторінці не зазначено дату заповнення, для зарахування необхідно надати уточнюючу довідку про період роботи, видану підприємством, на якому працювала заявниця, на підставі первинних документів за час виконання роботи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законі України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законі України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Згідно із ст. 1 Закону № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 7 Закону № 1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною 1 статті 26 Закону № 1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок).

Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до п. 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

28.11.2023 позивач досягла віку 60 років, 21.01.2025 звернулася за призначенням пенсії.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно з частиною першою статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок № 637), встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для визначення страхового стажу.

У трудовій книжці серії НОМЕР_2 (без дати заповнення) містяться записи про прізвище, ім`я по батькові « ОСОБА_1 », дату народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , середню освіту, професію, спеціальність «лаборант хим. ан.» (так зазначено у трудовій книжці), записи про роботу:

запис № 1 05.01.1983 прийнята до Дніпропетровського лакофарбового заводу ім. М.В. Ломоносова у цех лаків на конденсаційних смолах лаборантом хімічного аналізу 2 розряду для проходження виробничої практики;

запис № 2 - 03.02.1983 переведена у цеху лаків на конденсаційних смолах лаборантом хімічного аналізу по 3 розряду;

запис № 3 24.03.1983 звільнена у зв`язку із закінченням тимчасових робіт.

Трудова книжка серії НОМЕР_1 , заповнена вперше 12.08.1983 російською мовою, містить записи про прізвище, ім`я по батькові « ОСОБА_1 », дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , освіту середньо-спеціальна, професію, спеціальність технік-хімік, період навчання у Дніпропетровському хіміко-механічному технікумі з 01.09.1979 до 04.05.1983, періоди роботи: 15.08.1983-22.07.1984, 06.12.1984-23.03.1992, 01.10.1993-23.01.1995.

Згідно з дипломом серії НОМЕР_3 від 04.05.1983 ОСОБА_1 у 1979 році вступила до Дніпропетровського хіміко-механічного технікуму, який закінчила у 1983 році за спеціальністю «Аналітична хімія». Рішенням Державної кваліфікаційної комісії від 28.04.1983 ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію техніка-хіміка.

У паспорті громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 , як і свідоцтві про народження серії НОМЕР_5 від 20.06.2023, зазначено дату народження позивача « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

На момент внесення записів про роботу позивача до трудової книжки серії НОМЕР_2 та дати заповнення трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.08.1983 діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162.

Відповідно до п. 1.2 вказаної Інструкції прийом на роботу без трудової книжки не допускається.

Згідно з пунктами 2.2, 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні - у день звільнення та повинні точно відповідати тексту наказу.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання за обліку, врегульовано постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 06.09.1973 № 656 «Про трудові книжки робітників та службовців» та даною Інструкцією.

За змістом пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 06.09.1973 № 656 «Про трудові книжки робітників та службовців», яку постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» визнано такою, що втратила чинність, було передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Згідно з пунктом 18 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС № 656 від 06.09.1973 «Про трудові книжки робітників та службовців», яка була чинною на час внесення записів про роботу позивача у трудовій книжці серії НОМЕР_2 та дати заповнення трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.08.1983, відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.

З 29.07.1993 порядок ведення трудових книжок регулюється Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58 від 29.07.1993), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.

За приписами пункту 1.1 Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Пунктом 1.2 Інструкції № 58 передбачено, що трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно з п. 2.6 Інструкції № 58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Пунктом 2.8 Інструкції № 58 передбачено, що якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м.Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Отже, обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.

Записів у трудовій книжці позивача НОМЕР_2 для підтвердження її страхового стажу достатньо, оскільки у трудовій книжці зазначено період роботи позивача, записи засвідчені підписом старшого інспектора відділу кадрів та печаткою.

Відповідач не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці, і право на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження тієї обставини, що трудова книжка серії НОМЕР_2 містить неправдиві або недостовірні відомості щодо періоду трудової діяльності позивача з 05.01.1983 до 24.03.1983, тому зазначений відповідачем недолік, а саме відсутність дати заповнення трудової книжки не може бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні вказаного періоду до страхового стажу, що враховується при призначенні пенсії. Визначальним є саме підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не формальні неточності у документах.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Наведене кореспондується положенням ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, наявні підстави для зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 05.01.1983 до 24.03.1983, який підтверджується записами у її трудовій книжці серії НОМЕР_2 .

Щодо позовних вимог у частині зобов`язання відповідача переглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 21.01.2025 з урахуванням періодів роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 суд зазначає таке.

Пунктом 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993, передбачено, що якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Судом встановлено, що ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи - трудовій книжці НОМЕР_1 , збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем позивача за паспортом громадянина України та свідоцтвом про народження.

У трудовій книжці НОМЕР_1 вказано дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 замість правильної 28.11.1963.

У рішенні про відмову у призначенні пенсії та відзиві відповідач не зазначив зауважень до записів про періоди роботи, внесених до трудової книжки НОМЕР_1 .

Протиправно не зарахувавши періоди роботи позивача згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 до страхового стажу позивача, відповідач передчасно дійшов висновку про відсутність необхідного страхового стажу у позивача та відмовив у призначенні пенсії за віком.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 046850017305 від 28.01.2025.

Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди проботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 та період роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_2 - з 05.01.1983 до 24.03.1983, та повторно розглянути її заяву про призначення пенсії від 21.01.2025, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Позивач сплатила судовий збір за подання позовної заяви до суду в сумі 1211,20 грн відповідно до квитанції № 27 від 31.03.2025.

Згідно зі ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 046850017305 від 28.01.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди проботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 та період роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_2 - з 05.01.1983 до 24.03.1983, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 21.01.2025, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів (з), вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 22933548.

Повний текст рішення складено 20.04.2026.

Суддя В.В. Рянська