Рішення № 135811085, 20.04.2026, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/1987/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.04.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Васільєва С.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в :

І. Стислий виклад позиції позивача

Позивач звернувся до суду з позовом (поданим через систему «Електронний суд»), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у розмірі 24244,5 грн., посилаючись на те, що відповідач не виконує свої грошові зобов`язання належним чином довготривалий строк.

Заборгованість відповідача перед позивачем на дату подання позову складає 24244,5 грн., з яких: 5000 грн. заборгованість за позикою; 19244,5 грн., заборгованість по процентам та комісії за користування позикою.

ІІ. Процесуальні дії у справі, заперечення відповідача

Ухвалою суду від 11.11.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження і постановлено справу розглядати без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Копія ухвали отримана відповідачем поштовим зв`язком.

Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

IІІ. Фактичні обставини, встановлені судом

05.11.2019 ТОВ «Фінансова компанія «Гелексі» та відповідач уклали договір позики № 116113, за умовами якого останньому надано позику в сумі 5000,00 грн, відсотки за користування позикою - 0,01% в день від поточного залишку позики, комісією (комісійною винагородою) за користування позикою - 1,3% в день від початкового розміру позики.

Згідно з п. 1.1 Договору позикодавець надає позичальнику позику, а позичальник зобов`язується повернути позику, проценти та комісійну винагороду за користування позикою відповідно до умов договору.

Нарахування процентів за договором та комісії здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою (п. 1.1.3 та 1.1.4).

Строк дії договору до повного виконання позичальником зобов`язань за договором (п. 2.1.).

Строк повернення позики, згідно з додатковою угодою № 1 від 08.12.2019, встановлено 06.01.2020.

За п. 3.4.1 Договору позичальник зобов`язаний не пізніше дати, вказаної в п. 1.1.5 Договору повернути позику в повному обсязі, сплатити проценти та комісію за користування позикою в порядку, визначеному цим договором та додатками до нього.

Згідно з п. 5.3 Договору у випадку прострочення терміну платежу зі сплати заборгованості позичальник зобов`язаний сплатити позикодавцю підвищену комісійну винагороду в розмірі - 3,0% в день від суми позики за кожен день прострочення.

Відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

За Графіком платежів до Договору позики (в редакції Додаткової угоди №1) сума позики 5000,00 грн, проценти за користування позикою 14,5 грн, комісійна винагорода за користування позикою 1885 грн, термін платежу 06.01.2020, заборгованість за договором позики всього 6899,5 грн.

Згідно з паспортом позики, тип кредиту - позика, сума кредиту 5000,00 грн, процентна ставка 0,01% у день від залишку позики (3,65% річних), 1,30% у день від початкової суми позики (474,50% річних), тип процентної ставки фіксована. Паспорт містить відмітку з електронним підписом відповідача.

За повідомленням ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс», адресованого ТОВ «ФК «Гелексі», у результаті платіжної операції, ініційованої ТОВ «ФК «Гелексі», на картковий рахунок отримувача (відповідача) успішно перераховано грошові кошти за кредитним договором.

Згідно з розрахунком заборгованості з 05.11.2019 по 30.07.2025 за договором позики, станом на 04.05.2020 всього нараховано 24642,33 грн. заборгованості (зокрема, пеню).

Проте позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 24244,5 грн., з яких 5000 грн.- сума заборгованості за позикою (тіло), 19244,5 грн.- сума заборгованості за процентами та комісією за користування позикою.

Згідно з розрахунком, відповідачем 08.12.2019 сплачено 16,50 грн процентів, 2485 грн комісії (які були нараховані до цієї дати) та позику пролонговано.

23.04.2020 погашено 715 грн. комісії.

ІV. Оцінка суду

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договором позики позичальник зобов`язався повернути отримані грошові кошти, сплатити проценти та комісію.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Однак, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Так, згідно з умовами Договору передбачено, що плата за користування позикою складає, зокрема, комісію («комісійна винагорода») у розмірі 1,3% в день від початкового розміру позики.

Договором позики у п. 1.1.2.2. комісійну винагороду передбачено як складову частину плати за користування позикою, що суперечить нормі ч. 1 ст. 1048 ЦК України, згідно якої єдиною платою за користування позикою є лише проценти.

Матеріали справи не містять вказівок щодо тих послуг, крім самої позики, які позикодавець надає позичальнику за визначену договором комісійну винагороду

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункти 29-31).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06 листопада 2023 року в справі №204/224/21, якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої ст. 11, частини п`ятої ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Верховного Суду від 31.07.2025 у справі №199/441/21 зазначено, що положення договору про надання споживчого кредиту, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемними і окреме рішення суду про визнання їх недійсними не вимагається.

Враховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення договору про встановлення комісійної винагороди у розмірі 1,3% в день від початкового розміру позики є нікчемними відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічного висновку у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі №727/5461/23.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по комісії за Договором позики, а також в частині комісій, нарахованих поза межами строку дії договору, слід відмовити з підстав їх необґрунтованості.

Щодо стягнення процентів, суд враховує, що згідно з Додатковою угодою строк повернення позики продовжено до 06.01.2020 та визначено, що проценти за користування позикою - 14,50 грн..

Відсотки за користування кредитом нараховуються протягом строку дії кредитного договору (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).

У даній справі умови договору щодо сплати процентів до повного погашення заборгованості розташовані в розділі договору, який регулює порядок нарахування процентів та сплати заборгованості, тобто правомірну поведінку сторін.

При цьому, вказаний договір також містить окремий розділ, що регулює відповідальність позичальника.

Таким чином, вказані умови договору суд не може розцінити як нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування.

З розрахунку заборгованості за даним договором, наданого позивачем, слідує, що проценти за користування кредитом відповідачу нараховані також і після встановленого строку користування ним.

Заборгованість за відсотками за період пролонгації (оскільки перед пролонгацією відсотки були погашені) з 08.12.2019 до 06.01.2020 (29 днів) на залишок тіла кредиту становить 14,50 грн.

Оскільки сторони погодили строк дії договору до 06.01.2020, тому після зазначеної дати позивач не мав права нараховувати проценти за користування позикою.

У той же час, згідно з розрахунком заборгованості, відповідачем 08.12.2019 сплачено 16,50 грн. процентів, 2485 грн комісії та позику пролонговано; 23.04.2020 погашено 715 грн. комісії.

Враховуючи нікчемність умов договору щодо встановлення комісійної винагороди, суд доходить до висновку, що сплачені відповідачем кошти у сумі 3200 грн, які враховані позивачем як комісія, підлягають зарахуванню в рахунок погашення процентів та тіла кредиту.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 1814,50 грн (5000,00 грн. сума позики + 14,50 грн. процентів - 3200 грн. сплаченої суми комісії).

В іншій частині позову, зокрема щодо стягнення комісії та нарахувань поза межами строку дії договору, слід відмовити.

V. Розподіл судових витрат.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 2423 грн.

Досліджуючи правильність сплати та розподілу судового збору, суд виходить з наступного. Згідно з п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року встановлено у розмірі 3028 грн.

Ціна позову у даній справі становить 24244,5 грн. Оскільки розрахункова сума судового збору є меншою за 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн), то застосуванню підлягає саме мінімальна ставка судового збору у фіксованому розмірі 3028 грн.

Разом з тим, суд враховує, що позовну заяву подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд». Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, належний до сплати розмір судового збору у даній справі становить: 3028,00 грн (мінімальна ставка) х 0,8 (коефіцієнт) = 2422,40 грн.

Саме ця сума (2422,40 грн) підлягає розподілу між сторонами, оскільки відшкодуванню підлягають лише витрати у розмірі, встановленому законом.

Також позивачем заявлено до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн., на підтвердження чого надано договір про надання правничої допомоги та акт наданих послуг.

Загальна ціна позову складає 24244,5 грн., а позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 1814,50 грн, що становить 7,48 % від заявлених вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог підлягає стягненню судовий збір у сумі 181,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 374 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України,

у х в а л и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» заборгованість за договором позики № 116113 від 05.11.2019 у сумі 1814 (одна тисяча вісімсот чотирнадцять) грн. 50 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» судовий збір у сумі 181,20 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 374 грн., а всього разом - 555 (п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 20 коп. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі», місцезнаходження юридичної особи: вул. В`ячеслава Липинського, 10/1, м. Київ, код ЄДРПОУ 41229318.

Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 20.04.2026.

Суддя С. В. Васільєв