Рішення № 135809665, 20.04.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/644/26 Справа №456/6821/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

20.04.2026 Миколаївський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді Друзюк М.М.,

за участю секретаря судового засідання Курко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції сторін.

Представник позивача ТОВ «Фінпром маркет» подав до суду позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивує тим, що 12.06.2025 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №71866643, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 6 000 грн строком на 30 днів (з 12.06.2025 по 11.07.2025) з фіксованою процентною ставкою 0,25%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15 % від суми наданого кредиту, що становить 900 грн. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту нараховується 4% за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування.

13 червня 2025 року між позикодавцем та позичальником укладено додаткову угоду №15147110 до договору позики №71866643, за умовами якого сторони домовилися збільшити суму позики на 6 000 грн, в результаті чого розмір наданого кредиту становитиме 12 000 грн та змінено процентну ставку з 0,25% на 1%.

ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром маркет» 16.10.2025 уклали договір факторингу №16/10/25, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором кредиту №7186643 від 12.06.2025.

Заборгованість відповідача за кредитним договором №71866643 від 12.06.2025 становить 22 155 грн, з яких: 12 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 3 495 грн заборгованість за процентами, 900 грн заборгованість за комісією, 5 760 грн заборгованість за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Враховуючи вищенаведене, просить суд задовольнити позов.

Разом з позовною заявою представник позивача подав клопотання про витребування доказів.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області справу передано за підсудністю до Миколаївського районного суду Львівської області.

Протоколом автоматизованого розподілу між суддями справу передано на розгляд судді Друзюк М.М.

Ухвалою суду від 22.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень.

Ухвалою суду від 23.03.2026 задоволено клопотання позивача про витребування доказів, розгляд справи відкладено.

На адресу суду 27.03.2026 від представника позивача Ткаченко Ю.О. надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, проти заочного рішення не заперечує.

На адресу суду 06.04.2026 надійшло повідомлення від АТ КБ «Приватбанк», відповідно до якого на ім?я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 . Додатково надіслали виписку по вищевказаному рахунку, з якої вбачається, що на карту відповідача 12.06.2026 та 13.06.2026 зараховано грошові кошти у розмірі 12 000 грн.

В судове засідання відповідач не з`явилася, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у його відсутності, зважаючи на те, що такий повідомлявся про час та місце судового розгляду належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №R067086856180, №R067109002310, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду надано не було.

Згідно з ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі письмових доказів відповідно до ст.223 ЦПК України.

В силу приписів ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 12.06.2025 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» договір про надання коштів у кредит №71866643, згідно з умовами якого отримав кредит у розмірі 6 000 грн строком на 30 днів, процентна ставка 0,25%, комісія за надання кредиту 15 % від суми наданого кредиту (а.с.14-21).

Зі змісту умов Договору вбачається, що даний договір, укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленням, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію» .

Додатковою угодою №15147110 до договору надання коштів у кредит №71866643 від 12.06.2025 збільшено суму наданого позичальнику кредиту на 6 000. Таким чином розмір наданого кредиту становить 12 000 грн (а.с.22 на звороті).

Відповідач підписав вказані документи з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором .

Відповідно до довідки про ідентифікацію виданою директором Білан В.І., клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» шляхом використання одноразового ідентифікатора ?01504, ?85101.

Між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» 16.10.2025 укладено договір факторингу №16/10/25, за умовами якого останній набув права грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором кредиту №71866643 від 12.06.2025.

Згідно з реєстром прав вимоги №16/10/25-02 від 16.10.2025, ТОВ «Фінпром маркет» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання коштів №71866643 від 12.06.2025 у розмірі 22 155 грн, з яких: 12 000 грн сума заборгованості з основною сумою боргу, 3 495 грн сума заборгованості за відсотками, 00 грн заборгованість за комісією, 5 760 грн заборгованість за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики №71866643 від 12.06.2025 за період з 12.06.2025 по 23.07.2025, прострочена заборгованість ОСОБА_1 за кредитом становить 22 155 грн, з яких: 12 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 3 495 грн заборгованість за процентами, 900 грн заборгованість за комісією, 5 760 грн заборгованість за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Норми права, які застосував суд

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти.

Відповідно до ч.1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.

Судом встановлено сторонами не спростовано, що 12.06.2025 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» договір про надання коштів у кредит №71866643, згідно з умовами якого отримав кредит у розмірі 6 000 грн строком на 30 днів, процентна ставка 0,25%, комісія за надання кредиту 15 % від суми наданого кредиту.

Додатковою угодою №15147110 до договору надання коштів у кредит №71866643 від 12.06.2025 збільшено суму наданого позичальнику кредиту на 6 000. Таким чином розмір наданого кредиту становить 12 000 грн.

Надаючи оцінку аргументам позивача, суд зауважує, що відповідач, підписавши договір про надання кредиту шляхом ведення одноразового ідентифікатора відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" погодився з умовами договору, однак належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконував.

Між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» 16.10.2025 укладено договір факторингу №16/10/25, за умовами якого останній набув права грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором кредиту №71866643 від 12.06.2025.

Згідно з реєстром прав вимоги №16/10/25-02 від 16.10.2025, ТОВ «Фінпром маркет» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання коштів №71866643 від 12.06.2025 у розмірі 22 155 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором позики №71866643 від 12.06.2025 за період з 12.06.2025 по 23.07.2025, прострочена заборгованість ОСОБА_1 за кредитом становить 22 155 грн, з яких: 12 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 3 495 грн заборгованість за процентами, 900 грн заборгованість за комісією, 5 760 грн заборгованість за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Позивач обґрунтував належними та допустимими доказами факт наявності у відповідача обов`язку повернути суму кредиту та сплатити проценти за його користування протягом терміну дії договору позики до 11.07.2025.

Позивач не надав суду доказів щодо продовження строку кредитування, передбаченого п.7 договору надання коштів у кредит №71866643 від 12.06.2025, відтак суд не вбачає підстав для стягнення заборгованості процентами, нарахованими за понадстрокове користування.

Окрім того, обґрунтовуючи вимоги про стягнення заборгованості, представник позивача також просив стягнути заборгованість за комісією за надання кредиту в розмірі 900 грн.

Аналіз умов кредитного договору №71866643 від 12.06.2025 свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 900 грн є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 у справі №524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь фінансової установи винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які фінансова установа здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Враховуючи наведене, положення кредитного договору №71866643 від 12.06.2025 щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 900 грн суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за комісією.

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі нею не наведені.

Враховуючи наявні докази у матеріалах справи у своїй сукупності та зважаючи на те, що майнове право позивача порушене відповідачем, а відтак підлягає захисту, суд вважає, що позов слід задовольнити, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Фінпром маркет» заборгованість у сумі 15 495 грн, з яких: 12 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 3 495 грн заборгованість за процентами.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано такі документи: Договір №25-08/25/ФП про надання правничої допомоги від 25.08.2025 між адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», витяг з акту №8ФП від 29.10.2025 приймання-передачі правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025, з якого вбачається, що адвокатом було надано правові послуги щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ,за які було сплачено 4 500 грн винагороди та платіжну інструкцію.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд доходить переконання, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4 500 грн, з огляду на складність справи, ціну позову, зміст та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також реальність адвокатських послуг (їх необхідність) та розумність вартості цих послуг, є завищеним, оскільки справа не є складеною, у спірних правовідносинах судова практика є сталою, об`єм позовної заяви та зібраних у справі доказів не вимагав затрати зазначеного у заявці та акті , а відтак розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню до суми 2 000 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір в розмірі 1 852 грн.

Керуючись ст. 141, 246, 259, 264, 265,280-282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» заборгованість у розмірі 15 495 (п`ятнадцять тисяч чотириста дев`яносто п`ять) грн.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» судовий збір у розмірі 1 694 (одна тисяча шістсот дев`яносто чотири) грн 20 (двадцять)

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення..

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повні найменування та ім`я сторін

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», місцезнаходження: 8205, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, код ЄДРПОУ 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , Львівс

Суддя Друзюк М. М.