Ухвала суду № 135808685, 20.04.2026, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/419/26

Провадження № 1-кс/715/129/26

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.04.2026 селище Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області

у складі: слідчого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

учасники процесу:

прокурор ОСОБА_3

слідчий ОСОБА_4

підозрюваний ОСОБА_5

захисник ОСОБА_6

розглянувши в судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12026262020000373 клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий відділення № 3 (селище Глибока) слідчого відділу Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся із клопотанням, яке погоджене начальником Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури, про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що у період часу з 04 грудня 2025 року по 04 лютого 2026 року невстановлені особи, з корисливих мотивів, з метою реалізації злочинного умислу, направленого на сприяння незаконного переправлення осіб через державний кордон України, підшукали двох осіб призовного віку з числа громадян України, які бажали незаконно перетнути державний кордон України, а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителям. Дніпро, Дніпропетровської області, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя м. Покровськ, Донецької області, та обумовив оплату за надання вказаних незаконних послуг у сумі 8000 доларів США з кожного.

04 лютого 2026 року ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 за вказівкою невстановленої особи, потягом прибули до м. Чернівці, де неподалік залізничного вокзалу їх зустрів ОСОБА_5 .

Після цього, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами, керуючи транспортним засобом марки «Skoda Octavia» з державним реєстраційним номерним знаком « НОМЕР_2 », перевіз та поселив їх в квартиру за адресою АДРЕСА_2 , де вони очікували подальших вказівок щодо координування їхніх дій з метою незаконного перетину державного кордону України.

05 лютого 2026 року, ОСОБА_5 діючи умисно та з корисливих мотивів, відповідно до попередньої домовленості прибув до квартири де перебували ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 та отримав від них грошові кошти в сумі 5000 доларів США від кожного, в якості оплати за надання послуг щодо незаконного переправлення їх через державний кордон України.

Пізніше 05 лютого 2026 року, за вказівкою невстановленої особи ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 самостійно прибули до визначеного місця, яке розташоване неподалік автозаправки АЗС №7, що знаходиться за адресою м. Чернівці, вул. Сторожинецька, 194, де на них очікував транспортний засіб марки «ВАЗ 2101» з державним реєстраційним номерним знаком « НОМЕР_3 » зеленого кольору під керуванням ОСОБА_9 та ще двох невстановлених осіб, які теж мали на меті незаконно перетнути державний кордон України, після чого ОСОБА_9 дав вказівку ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 сісти до вказаного транспортного засобу та направився в сторону державного кордону України.

Під час слідування у напрямку державного кордону України ОСОБА_9 зупинив транспортний засіб на узбіччі дороги у невстановленому населеному пункті, після чого підійшов до невстановленого будинку. Через декілька хвилин ОСОБА_9 разом із ще однією невстановленою особою, яка мала намір незаконно перетнути державний кордон України, помістили драбину до багажного відділення транспортного засобу та сіли до нього. Після цього ОСОБА_9 обумовив розмір оплати за надання незаконних послуг з організації переправлення осіб через державний кордон України, тоді ОСОБА_7 та ОСОБА_8 передали ОСОБА_9 грошові кошти у сумі по 3000 доларів США кожен. Отримавши зазначені кошти, ОСОБА_9 продовжив рух у напрямку державного кордону України.

Під час руху ОСОБА_9 здійснював телефонну розмову з невстановленою особою щодо координації дій з приводу незаконного переправлення останніх через державний кордон України.

По прибуттю на місце висадки в межах лісостепової зони населеного пункту Корчівці ОСОБА_9 провів інструктаж щодо подальших дій, надав вказівку взяти драбину та кусачки, після чого, діючи умисно та з корисливих мотивів, супроводжував осіб, які мали намір незаконно перетнути державний кордон України, вказуючи напрямок руху до лінії державного кордону.

Надалі, під час руху колонною у складі шести осіб, ОСОБА_7 відокремився від групи та уповільнив темп руху, внаслідок чого втратив візуальний контакт з іншими учасниками. Після цього ОСОБА_7 здійснював телефонний зв`язок із ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами з метою отримання подальших вказівок щодо незаконного перетину державного кордону України.

У подальшому ОСОБА_7 був затриманий працівниками Державної прикордонної служби України, тоді як іншим учасникам події вдалося незаконно перетнути державний кордон України.

Вказує на те, що 16.04.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме в незаконному переправленні осіб через державний кордон України, сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинено щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

При цьому, слідчий посилаючись на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, просить суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Прокурор Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали клопотання, просили суд його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили суд обрати інший більш м`який запобіжний захід. При цьому, захиснця вказувала на те, що її підзахисний не причетний до вчинення інкримінованого йому злочину, також вказувала на недоведеність прокурором наявності ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України. Звертала увагу на те, що ОСОБА_5 єдиний в сім`ї, хто працює, зокрема, працює таксистом «Болт», його батько не працює, мати є особою з інвалідністю, також вказувала на те, що він є студентом.

Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши клопотання з додатками, суд приходить до наступних висновків.

Ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканість, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин.

Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Встановлено, що 16.04.2026 року ОСОБА_5 повідомлено, про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та вручено особисто повідомлення про підозру.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням працівників НОМЕР_4 прикордонного загону про вчинення кримінального правопорушення, протоколом допиту свідка; протоколом пред`явлення особи для впізнання за участі свідка; іншими доказами кримінального провадження у сукупності.

Дослідивши надані докази, вважаю, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. У разі доведення його вини йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім того, на наявність вказаного ризику, на мою думку вказує і те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, пов`язаного із незаконним перетином кордоном, що вказує на його обізнаність про шляхи такого перетину, а також він має право на перетин кордону.

Також вважаю, що існує ризик передбачений ч. 2 ст. 177 КПК України, оскільки перебуваючи на волі ОСОБА_5 має можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Крім того, з матеріалів справи та пояснень прокурора вбачається, що досудовим розслідуванням на даний час не встановлені всі співучасники вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку із чим ОСОБА_5 зможе впливати на даних осіб та свідків для уникнення відповідальності, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, ризик заначений в клопотанні, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України прокурором в судовому засіданні не доведений.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Враховуючи, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, вчиненого в групі осіб, кількості осіб, яких вони намагалися переправити через кордон, з корисливих мотивів, з метою попередження можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших фігурантів, які є співучасниками у даному кримінальному провадженні, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, беручи до уваги сукупність характеризуючи даних про особу підозрюваного, вважаю за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на вище викладені обставини справи, особу підозрюваного, який є студентом, матеріальний стан його сім`ї, що батько не працює, мати є особою з інвалідністю суд вважає, що визначення розміру застави в межах, передбачених п.2 ч.5 ст.183 КПК України, зокрема, 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є достатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого. При цьому на думку суду перспектива втрати такого розміру застави буде належною гарантією задля запобігання встановленим ризикам.

Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яка може бути ним внесена у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов`язків.

Згідно ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 192-194, 196-199, 309 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає в АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 17 червня 2026 року.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов`язків, визначених КПК України, визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 160 450 (сто шістдесят тисяч чотириста п`ятдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок UA548201720355279001000008745, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками по справі.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави визначити до 17.06.2026 року.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Чернівецький слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Глибоцького районного суду Чернівецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя:

.