Рішення № 135808637, 20.04.2026, Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 2/714/166/26

ЄУН: 714/35/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2026 р. м.Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого-судді Костишин Н.Я.

з участю секретаря судових засідань Ротар М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Герца цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанція «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Посилався на те, що 19.12.2023 р. між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 7386623 про надання споживчого кредиту.

ТОВ «Авентус Україна» було направлено відповідачці електронним повідомленням (смс) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідачка підтверджує прийняття умов кредитного договору № 7386623 від 19.12.2023 р., який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства.

Згідно умов кредитного договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки, у розмірі 5 500 грн. Кредит надається на споживчі потреби.

Розмір процентної ставки, встановлений в кредитному договорі, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії договору та не може бути збільшений товариством в односторонньому порядку.

Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно графіка платежів, крім випадку визначеного умовами кредитного договору.

23.10.2024 р. між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 23.10/24, і відповідно ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги до відповідачки.

16.05.2025 р. між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу № 16/05/25-Е, і відповідно ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» набуло право вимоги до відповідачки.

Таким чином, ТОВ «Авентус Україна», правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином. У той же час відповідачка порушила умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором № 7386623 від 19.12.2023 р. в сумі 19 899 грн., що складається з: 5 500 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 14 399 грн. - заборгованість за відсотками.

Просив позов задовольнити, стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у сумі 19 899 грн. та понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позов підтримав, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, її представник ОСОБА_2 надав суду заяву про розгляд справи в його та відповідачки відсутності, позов визнають частково, так як неправильно нараховано відсотки.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 19.12.2023 р. між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 7386623 про надання споживчого кредиту.

На умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п.1.2. кредитного договору).

Згідно п.п.1.3, 1.4, 1.5 кредитного договору сума кредиту складає 5 500 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 2,20% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору; знижена процентна ставка 0,022% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 18.01.2024 р. або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльність, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п.1.6 договору).

Згідно п.2.1 кредитного договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, укладаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Факт одержання коштів ОСОБА_3 підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек» з відміткою та листом №12102/24-Е від 27.11.2024 р., згідно якої вбачається, що між ТОВ «Пейтек» та ТОВ «Авентус Україна» було укладено договір про організацію переказу грошових коштів №190122-1 від 19.01.2022 р. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Авентус Україна»: 19.12.2023 р. суму 5 500 грн. Призначення платежу - зарахування на картку № НОМЕР_1 .

23.10.2024 р. між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанція «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 23.10/24.

Згідно п.1.1 договору факторингу, за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п.1.2 договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №3, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт-прийому передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Як вбачається з витягу з Додатку №1 до договору факторингу № 23.10/24 від 23.10.2024 р. до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 7386623 від 19.12.2023 р.

16.05.2025 р. між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу № 16/05/25-Е.

Як вбачається з витягу з Додатку №1 до договору факторингу № 16/05/25-Е від 16.05.2025 р. до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 7386623 від 19.12.2023 р. загальну суму 19 899,00 грн.

Пунктом 1 ч.1 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Як було встановлено судом, 23.10.2024 р. між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 23.10/24, а 16.05.2025 р. між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу № 16/05/25-Е. Пунктами 1.1. договорів факторингу передбачено, що фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Згідно витягів з додатків №1 до договорів факторингу № 23.10/24 від 23.10.2024 р. та № 16/05/25-Е від 16.05.2025 р. містяться відомості щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 7386623 від 19.12.2023 р.

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» у визначеному Законом порядку набуло право вимоги до ОСОБА_1 .

Із дослідженого судом кредитного договору № 7386623 від 19.12.2023 р. встановлено, що оспорюваний договір укладено в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Положеннями ч.1, ч.2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Із врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону України«Про електронні довірчі послуги».

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як було встановлено судом, кредитний договір №7937838 від 29.05.2024 р. укладено в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог ст.12 вказаного Закону, а саме: з боку позикодавця засвідчено кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу, а з боку позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора (А9506), та за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі.

Із копії вказаного договору також видно, що ОСОБА_1 як позичальник та споживач за договором, ідентифікувала себе в інформаційно-телекомунікаційній системі, надавши Товариству свої персональні дані: РНОКПП, паспорт, місце проживання, електронну пошту, номер мобільного телефону.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, укладений між сторонами договір відповідає вимогам Закону та є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Звертаючись до суду з позовними вимогами, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» посилалося на те, що у відповідачки наявна заборгованість за договором № 7386623 про надання споживчого кредиту від 19.12.2023 р. у розмірі 19 899 грн., з яких: 5 500 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 14 399 грн. - заборгованість за відсотками.

Розглядаючи доводи позивача щодо дійсного розміру заборгованості, суд виходить із наступного.

Згідно з п.1.4 кредитного договору строк дії кредиту 360 днів з 19.12.2023 р.

Відповідно до п.1.5 кредитного договору, тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка 2,20 % в день, знижена процентна ставка - 0,022% в день.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: - з 24.12.2023 р. денна ставка має бути не більше 2,5%, - з 22.04.2024 р. - денна ставка не більше 1,5%, - з 20.08.2024 р. - денна ставка не більше 1%.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Договір № 7386623 про надання споживчого кредиту від 19.12.2023 р., тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому строк дії пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» поширюється на вказаний кредитний договір.

Таким чином, умова укладеного між сторонами договору, передбачена п.1.5 договору, щодо встановлення денної процентної ставки з 22.04.2024 р. у 2,20 % у порядку ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемною.

Тому суд розраховує заборгованість за укладеним між сторонами договором, виходячи з встановленої ч.5 ст.8 Закону України«Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки у розмірі 1,5 відповідно.

Так, 5 500 грн. (сума кредиту) х 2,20 % = 121 грн. (сума коштів, що має сплачуватися відповідачкою щоденно в період з 19.01.2024 р. по 21.04.2024 р. за користування отриманими у кредит коштами).

5 500 грн. (сума кредиту) х 1,5 % = 82,50 грн. (сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно в період з 22.04.2024 р. по 15.07.2024 р. за користування отриманими у кредит коштами).

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача становить 19 899 грн., з яких: 5 500 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 14 399 грн. - заборгованість за відсотками.

Розрахунок заборгованості, згідно зі спірним кредитним договором, первісним кредитором визначено за період з 19.12.2023 р. (дату видачі кредиту) по 15.07.2024 р. включно, що становить 210 днів.

При цьому, у період з 19.12.2023 р. (дата видачі кредиту) по 18.01.2024 р. (дата закінчення нарахування процентів за зниженою процентною ставкою) проценти становлять 36,30 грн. (1,21 грн. х 30 днів), у період з 19.01.2024 р. (дата початку нарахування процентів за стандартною ставкою) по 21.04.2024 р. проценти за користування кредиту необхідно обраховувати на суму кредиту 5 500 грн., що дорівнює 11 374 грн. (121 грн. х 94 дня), а у період з 22.04.2024 р. по 15.07.2024 р. (день, по який первісним кредитором було нараховано заборгованість по процентам) проценти за користування кредиту необхідно обраховувати на суми кредиту 5 500 грн., що дорівнює 6 930 грн. (82,50 грн. х 84 днів), а всього в загальній сумі становить 18 340,30 грн.

При цьому від зазначеної суми слід відняти суму, на яку відповідачкою було здійснено оплату по процентах, а саме 6 666,30 грн.

Відтак проценти за користування кредитом в загальній сумі, що підлягає стягненню, становлять 11 674 грн. (18 340,30 6 666,30 = 11 674).

У зв`язку із зазначеним, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідачки підлягає стягненню заборгованість за договором №7386623 про надання споживчого кредиту від 19.12.2023 р. у розмірі 17 174 грн., з яких: 5 500 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 11 674 грн. - заборгованість за відсотками.

Щодо судового збору та витрати на правову допомогу слід вказати таке.

Відповідно до ч.1,2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на висновок щодо часткового задоволення позову, в результаті чого розмір задоволених позовних вимог складає 86,31 %, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору за подання позову в сумі 2 297,92 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог 2 662,40*86,31 %).

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Судом взято до уваги, що позивачем понесено 7 000 грн. витрат на правничу допомогу. Оскільки, за результатами розгляду справи розмір задоволених позовних вимог складає 86,31 %, в наявності підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» 6 041,70 грн. витрат на правничу допомогу, враховуючи пропорційність розміру задоволених позовних вимог, що становить 86,31 % на користь позивача (7 000*86,31 %).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №7386623 від 19.12.2023 р. у розмірі 17 174 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 297,92 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 6 041,70 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя