Ухвала суду № 135808626, 16.04.2026, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/719/26

Провадження №2-а/713/38/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16.04.2026 м. Вижниця

Суддя Вижницького районного суду Чернівецької області Осокін А.Л.. перевіривши на відповідність вимогам ст.283-2 КАС України адміністративний позов ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження громадянина у праві керування транспортним засобом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження громадянина у праві керування транспортним засобом.

Ухвалою від 24.03.2026 позов залишено без руху та надано строк 10 днів для усунення недоліків.

На виконання ухвали без руху позивач надав суду клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення його від сплати.

Досліджуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частин першої, другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Разом з тим, як неодноразово зазначав Верховний Суд, - якщо особа діє як суб`єкт владних повноважень і фінансується з державного бюджету України, в тому числі в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів, повинна створити належні фінансові можливості і передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина 2 ст. 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

З урахуванням вказаного, відсутність коштів або ненадходження коштів на сплату судового збору не є достатньою підставою для задоволення клопотання (заяви) про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Разом з цим, на день постановлення даної ухвали в Україні введено воєнний стан.

Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 жовтня 2025 року 4643-IX затверджено Указ Президента України від 20 жовтня 2025 року № 793/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 5 листопада 2025 року строком на 90 діб.

Враховуючи продовження строку дії воєнного стану в Україні, а також положення ч.2 ст.121 КАС України, згідно якої встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, вважаю за можливе продовжити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

При цьому, ч.2 ст.169 КАС України регламентовано, що строк, наданий на усунення недоліків, не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки ухвалою від 24.03.2026 надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви 10 днів, суд вважає, що продовження строку на усунення недоліків позовної заяви не має його перевищувати.

Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на вказані обставини вважаю за необхідне продовжити скаржнику строк усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст.121, 298 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_2 про відстрочення сплати судового збору.

Продовжити ІНФОРМАЦІЯ_2 термін для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Копію ухвали направити позивачу та повідомити про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви.

Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Андрій ОСОКІН