Ухвала суду № 135808157, 20.04.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/1358/17

Провадження №: 6/336/187/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року місто Запоріжжя

Шевченківський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Турчинського Максима Ігоровича, за участі секретаря судового засідання Єршової Алли Олексіївни,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа у справі №336/1358/17 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ТОВ Капітлресурс» звернулося до суду із вказаною заявою, зазначивши про те, що на підставі договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025р., укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Капіталресурс», товариство набуло право вимоги за кредитним договором до відповідача ОСОБА_1 . Зазначені вимоги до ОСОБА_1 ґрунтуються на підставі рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 14.06.2017р. у справі №336/1358/17, за яким було стягнуто суму боргу на користь ПАТ КБ «Приватбанк».

Також зазначено про те, що органами державної виконавчої служби в процесі примусового виконання рішення суду у виконавчому провадженні №55047138 було повернуто виконавчий лист постановою державного виконавця від 20.03.2019р. З метою реалізації права стягувача щодо примусового стягнення суми боргу та виконання рішення суду шляхом повторного пред`явлення виконавчого листа в межах визначених законодавством строків, просило замінити сторону виконавчого провадження та видати дублікат виконавчого листа.

Сторони не з`явилися у судове засідання.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 26.04.2017р. у справі №336/1358/17 позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволено, стягнуто з відповідача заборгованості у розмірі 31992,26 грн та судовий збір.

Рішення суду набрало законної сили та на примусове виконання рішення суду 14.06.2017р. видано виконавчий лист, що підтверджено супровідним листом суду від 14.06.2017р. №336/1358/17пр.2/336/1143/2017-9795/2017.

Постановою головного державного виконавця Шевченківського відділу ДВС міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Коциняном М.О. від 20.03.2019р. виконавчий лист №336/1358/17 виданий 14.06.2017 Шевченківським районним судом м.Запоріжжя про стягнення 33592,26 грн та авансовий внесок у розмірі 620,85 грн повернуто стягувачеві. При цьому, виконавцем зазначено про можливість повторного пред`явлення виконавчого документу для виконання у строк до 20.03.2022р.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі №2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачу дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Відповідно до п. 17.4 розділу XIII ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.

Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутися лише в межах строків пред`явлення їх до виконання. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015 року за №8 "Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" визначено, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.

Положеннями ч.1 ст. 431 ЦПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виходячи з системного аналізу вказаних вище цивільних процесуальних норм, суд дійшов висновку про те, що дублікат виконавчого листа може бути виданий судом лише у разі втрати отриманого раніше оригіналу виконавчого листа. Будь-які інші підстави для видачі судом дублікату виконавчого листа, законодавець не передбачив.

Таким чином, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.

Звернувшись із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, заявником не долучено доказів щодо втрати оригіналу виконавчого листа.

Разом з тим, відповідно до ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в ч.1 цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строк, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - наступного дня після його прийняття.

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану продовжувався та на даний час триває.

Відповідно до п.10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження", тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Зазначений Розділ XIII доповнено пунктом 10-2згідно із Законом № 2129-IX від 15.03.2022«Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження". Зазначений Закон набув чинності 26.03.2022р.

У Постанові Верховного Суду №260/2595/22 від 15.03.2023 викладено наступний правовий висновок: «..Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.».

Близький за змістом висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07 квітня 2023 року у cправі №910/5925/15-г та ухвалі Верховного Суду від 07 липня 2023 року у справі №2-2672/10.

Згідно положень ч.1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

В свою чергу, згідно ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Водночас згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 212/7068/13-ц (провадження № 14-430цс18).

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Як було зазначено вище, виконавчий документ було повернуто стягувачу та визначено строк для повторного пред`явлення виконавчого документу до 20.03.2022р. Натомість, нормативний акт, яким запроваджено правило про преривання строків, визначених ЗУ "Про виконавче провадження" набув чинності 26.03.2022р., тобто після спливу строку для пред`явлення виконавчого документу повторно.

За змістом поданої заяви не вбачається підстав щодо поновлення строку для повторного пред`явлення виконавчого документа, клопотання про поновлення зазначеного строку до суду не подавалось.

За таких обставин, заява про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.260, 261, 353, 433 ЦПК України, ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача у виконавчому провадженні та видачу дубліката виконавчого листа залишити без задоволення.

Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Максим ТУРЧИНСЬКИЙ