Рішення № 135808143, 15.04.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/1196/26

Провадження №: 2-о/336/140/2026

15.04.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя області у складі: головуючого судді Звєздової Н.С., за участю секретаря судового засідання Іванченко О.С., заявника ОСОБА_1 , представника заявника адвоката Радостаєвої М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду подану в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Міністерство оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИЛА:

Представник заявника адвокат Радостаєва М.В., яка діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної допомоги № 3-08-2026-000146ЦАС від 22.01.2026, звернулась до суду з вказаною заявою, в якій просить встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме свідоцтва про хворобу №2153/1 ВЛК хірургічного профілю ВМКЦ Західного регіону від 13.08.2024, затверджене Регіональною військово-лікарською комісією від 16.08.2024, заявнику ОСОБА_2 . Встановлення означеного факту необхідно для отримання одноразової грошової допомоги.

В обґрунтування заяви зазначено, що заявник з 28.07.2023 року був призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 03.10.2024 року № 155-РС солдата ОСОБА_3 було звільнено у запас за підпунктом «Б» - за станом здоров`я - за наявністю інвалідності відповідно до пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». З 14 жовтня 2024 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям Збройних Сил України військової служби за контрактом або мобілізованим, у разі встановлення їм певної групи інвалідності, призначається та виплачується одноразова грошова допомога.

Заявник звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із відповідною заявою, яка була передана на розгляд комісії Міністерства оборони України для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги.

У ІНФОРМАЦІЯ_2 за дорученням Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України комісією було розглянуто документи, надані заявником щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги заявнику, як особі з інвалідністю III гр. При розгляді документів встановлено, що копія свідоцтва про хворобу № 2153/1 ВЛК, витяг із наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини, в яких зазначається по батькові « ОСОБА_4 », в той час як у документі, що посвідчує особо (паспорт громадянина України) зазначено без по батькові.

Дана відмова була оформлена листом 3845 від 20.05.2025 року, який було доведено до заявника ІНФОРМАЦІЯ_1 . Між іншого, в даному листі, адресованому військовій частині НОМЕР_2 було зазначено прохання внести уточнення в наказ про стройовій частині в/ч НОМЕР_1 № 288 від 14.10.2024 року про виключення зі списків у запас ОСОБА_5 , а також внести уточнення в наказ по особовому складу в/ч НОМЕР_2 № 155-РС від 03,10.2024 року про звільнення у запас за станом здоров`я солдата ОСОБА_5 .

На виконання даного листа комісії МО України, було внесено відповідні зміни до наказів в/ч НОМЕР_1 № 288 від 14.10.2024 року та в/ч НОМЕР_2 № 155-РС від 03.10,2024 року, про що було повідомлено заявника ІНФОРМАЦІЯ_1 і ознайомлено з листом в/ч НОМЕР_2 від 20.10.2025 року № 40/591.

Однак, внести зміни до свідоцтва про хворобу № 2153/1 від 13.08.2024 року на сьогоднішній день неможливо, оскільки даний документ було видано на підставі військово-облікового документу - військового квитка серії НОМЕР_3 , в якому міститься запис по-батькові заявника « ОСОБА_4 ».

Запис по батькові в свідоцтві про хворобу, невідповідність цих даних запису в паспорті громадянина України, перешкоджає отриманню заявником одноразової грошової допомоги впливає на його права, а отже має для нього юридичне значення.

В позасудовому порядку встановити факт, що має юридичне значення, не надається можливим, у зв`язку з викладеним просить про задоволення заяви.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 09.02.2026 справу передано в провадження судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздовій Н.С.

Ухвалою судді від 10.02.2026 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі за правилами окремого провадження.

Від представника заінтересованої особи Міністерства оборони України Лукашова Р.С., який діє на підставі довіреності б/н від 05.11.2026 надійшли письмові пояснення в яких зазначено, що згідно з установленою процедурою видачі військово-облікових документів, під час оформлення військового квитка військовозобов`язаний (військовослужбовець) ознайомлюється з усіма внесеними до нього відомостями. Факт перевірки правильності внесених даних та ознайомлення зі змістом документа підтверджується особистим підписом власника на першій сторінці квитка (у відповідній графі під фотокарткою).

Оскільки на першій сторінці військового квитка серії НОМЕР_3 міститься особистий підпис ОСОБА_5 , це свідчить про те, що заявник підтвердив достовірність інформації про своє прізвище, ім`я та по батькові (« ОСОБА_4 »), зафіксованої в документі на момент його видачі. Протягом усього періоду проходження служби заявник не звертався до органів військового управління з вимогою про виправлення помилки чи приведення даних військового квитка у відповідність до паспортних даних (де по батькові відсутнє).

Саме тому, відповідно до вимог щодо ведення військового обліку та оформлення службової документації, всі наступні документи, зокрема накази про призначення, виключення зі списків частини, а також Свідоцтво про хворобу № 2153/1 ВЛК, видавалися на підставі офіційних даних військового квитка.

Таким чином, Міністерство оборони України наголошує, що виникнення розбіжностей не було наслідком технічної помилки апарату МОУ, а стало результатом засвідчення самим заявником відомостей, що містили по батькові, під час отримання військово-облікового документу. Просили врахувати ці пояснення при вирішенні справи та винести законне та обґрунтоване рішення. Розгляд справи провести без участі представника заінтересованої особи.

Крім того, пояснення містили клопотання про залучення до справи заінтересованих осіб.

На підставі ухвали суду від 16.03.2026 клопотання задоволено, залучено в якості заінтересованих осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) та Військово-медичний клінічний центр Західного регіону (ЄДРПОУ 08160677).

Від представника заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_4 Бірюкова Ю.І., який діє на підставі довіреності б/н від 03.09.2025 надійшла аналогічні письмові пояснення, як і від представника Міністерства оборони України. Просив розглянути справу за його відсутності.

Заявник та його представник адвокат Радостаєва М.В. надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, просили про задоволення заяви у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Військово-медичного клінічного центру Західного регіону у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи чи пояснення щодо заявлених вимог не надав.

Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази у сукупності, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорювальних прав.

Пунктом 5 ч.2 ст.293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Порядок розгляду справ окремого провадження, яким є вид непозовного цивільного судочинства, за процедурою якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, внормований Розділом ІУ ЦПК України.

Главою 6 Розділу ІУ ЦПК України врегульований розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно зі ст. 315 ЦПК України у судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За змістом частини 2 ст. 315 ЦПК України встановлення у судовому порядку фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб можливо, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 28.07.2023 року ОСОБА_6 був призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 03.10.2024 року № 155-РС солдата ОСОБА_3 було звільнено у запас за підпунктом «Б» - за станом здоров`я - за наявністю інвалідності відповідно до пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

З 14 жовтня 2024 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У статті 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Завданням цивільного судочинства у контексті статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних справ, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права.

Об`єктивний, повний та всебічний розгляд цивільної справи в значній мірі залежить від ефективного та всебічного дослідження судом доказів, які надаються сторонами конфлікту та аргументують їхню позицію по справі і тим самим надають судді можливість вивчити обставини, які спричинили конфлікт.

Положеннями статті 77 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям Збройних Сил України військової служби за контрактом або мобілізованим, у разі встановлення їм певної групи інвалідності, призначається та виплачується одноразова грошова допомога.

Заявник звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із відповідною заявою, яка була передана на розгляд комісії Міністерства оборони України для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги.

У ІНФОРМАЦІЯ_2 за дорученням Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України комісією було розглянуто документи, надані заявником щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги заявнику, як особі з інвалідністю III гр. При розгляді документів встановлено, що копія свідоцтва про хворобу № 2153/1 ВЛК, витяг із наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини, в яких зазначається по батькові « ОСОБА_4 », в той час як у документі, що посвідчує особо (паспорт громадянина України) зазначено без по батькові.

Дана відмова була оформлена листом 3845 від 20.05.2025 року, який було доведено до заявника ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Між іншого, в даному листі, адресованому військовій частині НОМЕР_2 було зазначено прохання внести уточнення в наказ про стройовій частині в/ч НОМЕР_1 № 288 від 14.10.2024 року про виключення зі списків у запас ОСОБА_5 , а також внести уточнення в наказ по особовому складу в/ч НОМЕР_2 № 155-РС від 03,10.2024 року про звільнення у запас за станом здоров`я солдата ОСОБА_5 .

На виконання даного листа комісії МО України, було внесено відповідні зміни до наказів в/ч НОМЕР_1 № 288 від 14.10.2024 року та в/ч НОМЕР_2 № 155-РС від 03.10,2024 року, про що було повідомлено заявника ІНФОРМАЦІЯ_1 і ознайомлено з листом в/ч НОМЕР_2 від 20.10.2025 року № 40/591.

Для справедливого судового розгляду в контексті належного доказування непересічне значення має, з погляду Європейського суду з прав людини, наявність у судовому рішенні достатніх підстав та аргументів, на основі яких воно було ухвалене. Підтвердження цього відображено у цілій низці судових прецедентів Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні в справі «Руіс Торіа проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року Європейський суд наголосив, що «у відповідності зі встановленим прецедентним правом, яке відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином вказані підстави, за якими вони були ухвалені. Пункт 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини зобов`язує судові інстанції вказувати мотивацію ухвалених ними рішень» [1, с. 13-14].

Згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, на збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно листа ВСУ 01.01.2012р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом.

Посилання представників заінтересованих осіб в своїх письмових запереченнях не знайшли свого підтвердження, виходячи з наступного.

Так, дійсно на першій сторінці військового квитка серії НОМЕР_3 міститься особистий підпис ОСОБА_5 , який свідчить про те, що заявник підтвердив достовірність інформації про своє прізвище, ім`я та по батькові (« ОСОБА_4 »), зафіксованої в документі на момент його видачі.

Відповідно до вимог щодо ведення військового обліку та оформлення службової документації, всі наступні документи, зокрема накази про призначення, виключення зі списків частини, а також Свідоцтво про хворобу № 2153/1 ВЛК, видавалися на підставі офіційних даних військового квитка.

Суд, ще раз наголошує на тому, що означені факти суперечать наданим доказами, зокрема у листі, адресованому військовій частині НОМЕР_2 було зазначено прохання внести уточнення в наказ про стройовій частині в/ч НОМЕР_1 № 288 від 14.10.2024 року про виключення зі списків у запас саме ОСОБА_5 , а також внести уточнення в наказ по особовому складу в/ч НОМЕР_2 № 155-РС від 03.10.2024 року про звільнення у запас за станом здоров`я солдата ОСОБА_5 без зазначення по батькові « ОСОБА_4 ».

На виконання даного листа комісії МО України, було внесено відповідні зміни до наказів в/ч НОМЕР_1 № 288 від 14.10.2024 року та в/ч НОМЕР_2 № 155-РС від 03.10,2024 року, про що було повідомлено заявника ІНФОРМАЦІЯ_1 і ознайомлено з листом в/ч НОМЕР_2 від 20.10.2025 року № 40/591.

Тобто, не зважаючи на данні, які були внесені до військового квитка щодо прізвища, ім`я по батькові військовослужбовця ОСОБА_3 та видані вищенаведені накази, військовою частино було внесено зміни самостійно, та звільнено ОСОБА_1 без зазначення по батькові « ОСОБА_4 ».

Відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям Збройних Сил України військової служби за контрактом або мобілізованим, у разі встановлення їм певної групи інвалідності, призначається та виплачується одноразова грошова допомога.

Від встановлення вказаного факту залежить можливість здійснення заявником права на отримання одноразової грошової допомоги на яку він має право, як військовослужбовець, після проходження військової служби та втрати здоров`я під час здійснення захисту України від агресії росії.

Враховуючи наведене, заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.2, 10, 19, 263-265, 268, 293, 315, 319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , правовстановлюючого документу - свідоцтва про хворобу № 2153/1 ВЛК хірургічного профілю ВМКЦ Західного регіону від 13 серпня 2024 року, затвердженого Регіональною військово-лікарською комісією 16 серпня 2024 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Заявник: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Міністерство оборони України, ЄДРПОУ 00034022, місцезнаходження: м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 6.

Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_3 код ЄДРПОУ НОМЕР_4 .

Заінтересована особа - Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, ЄДРПОУ 08160677.

Суддя: Н.С. Звєздова