Рішення № 135807957, 09.04.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/6515/25

Пр. № 2-др/333/17/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Наумової І.Й.,

за участю секретаря судового засідання: Кунець В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжя, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ІННОВА ФІНАНС про ухвалення додаткового рішення, заявлену у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІННОВА ФІНАНС до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебувала дана цивільна справа.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.02.2026 р. у цій справі позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ІННОВА ФІНАНС до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені.

Після ухвалення рішення представником позивача подана заява про ухвалення додаткового рішення у справі щодо вирішення питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу надану Позивачу адвокатом Андрущенко М.В. у розмірі 5000,00 грн.

В судове засіданні представник позивача та відповідач не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися. Їх неявка не перешкоджає розгляду вищевказаної заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у справі необхідно постановити додаткове рішення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, в тому числі питання про те, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

В позові позивачем зазначалося, що під час розгляду даного позову попередньо (орієнтовно) планується понести ним витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. До початку розгляду справи по суті представником позивача заявлено про надання доказів про понесені витрати на правничу допомогу після ухвалення рішення у справі.

Після ухвалення вищевказаного рішення суду позивачем заявлено про ухвалення додаткового рішення у справі та додані документи на підтвердження заявлених витрат на правову допомогу.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що наявні підстави для ухвалення додаткового рішення у цій справі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Судові витрати складаються також з витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Згідно з положенням частини другої статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За змістом статті 137 ЦПК України, для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на зазначене, положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до наданих позивачем доказів, правнича допомога в межах цієї цивільної справи надавалась позивачу адвокатом Андрущенко М.В. на підставі договору № 06-05/25 про надання правничої допомоги загальною вартістю 5000,00 грн., в тому числі: складання правової документації процесуального характеру: позовної заяви; за необхідності: заяв, відповіді на відзив, клопотань, заперечень, тощо; супровід процесу розгляду справ в суді з питань, пов`язаних із правами та інтересами Замовника, в будь-якому форматі судочинства, в т.ч. але не виключно із використанням ресурсу «Електронний суд» щодо боржника: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 . Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг від 04.03.2026 р., сторонами підтверджено надання даних послуг та здійснення їх оплати.

Відповідачем не заявлялося про зменшення заявлених витрат на правничу допомогу.

З огляду на вищезазначене, з урахуванням складності справи, суті отриманих позивачем правових послуг, їх необхідності, розумності розміру їх оплати, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись ст.ст.3,12,13,81,263-265,270, 352,354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ІННОВА ФІНАНС задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення по цій справі.

Заявлені ТОВ ІННОВА ФІНАНС вимоги про стягнення судових витрат на правничу допомогу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (код в ЄДРПОУ: 44127243) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя: І.Й. Наумова