Ухвала суду № 135807855, 20.04.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(099) 55-49-125

Справа № 332/6362/25

Провадження №: 2/332/923/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Марченко Н.В.,

при секретарі судового засідання - Петракея Р.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Запорізької міської ради до ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію речового права,-

ВСТАНОВИВ:

27.11.2025 Запорізька міська рада звернулася до Заводського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію речового права, у якому просила:

1. Скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на нерухоме майно: торговельний павільйон, загальною площею 46,5 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи.

2. Скасувати державну реєстрацію права приватної власності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на нерухоме майно: торговельний павільйон, загальною площею 46,5 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04.12.2025 прийнято позовну заяву Запорізької міської ради до ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію речового права до розгляду. Відкрито загальне позовне провадження по справі. Призначено підготовче засідання.

11.03.2026, до початку підготовчого засідання, від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій доповнила позовні вимоги новими, а саме, просила суд:

1. Скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на нерухоме майно: торговельний павільйон, загальною площею 46,5 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи №27438622 від 08.08.2018р.

2. Скасувати державну реєстрацію права приватної власності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на нерухоме майно: торговельний павільйон, загальною площею 46,5 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи №30268852 від 13.02.2019р.

3. Визнати недійсним договір дарування нерухомого майна №38 від 13.02.2019р.,

посвідчений Ніколаєвською Л.Б. - приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, який укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

4. Зобов`язати Фізичну особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) усунути перешкоди територіальній громаді міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи: 04053915, адреса: пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105) в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:02:013:0091, площею 0,0051 га, яка розташована у АДРЕСА_1 шляхом знесення торгівельного павільйону загальною площею 46,5 кв.м.

16.03.2026 від представника відповідача ОСОБА_2 надійшли заперечення про прийняття заяви про зміну предмету позову до розгляду, в яких зазначено, що., ознайомившись із вказаною заявою, вважаю, що остання не може бути прийнята судом через одночасну зміну предмету і підстав позову.

Подана Позивачем заява про зміну предмету позову фактично призводить до

виникнення нового предмета позову, тобто нової матеріально-правової вимоги, а також до нової підстави позову (нових обставин та норм права в обґрунтування нового предмета позову). Також Позивачем не вказана підстава для об`єднання в одному позові усіх заявлених ним вимог до різних відповідачів.

Так Позивачем заявлено позовну вимогу про визнання недійсним договору дарування нерухомого майна №38 від 13.02.2019, посвідченого Ніколаєвською Л.Б. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що призводить до виникнення нового предмету позову, який обґрунтований нормами ст.203,215 ЦК України, які були відсутні у первісному позові.

Також Позивачем заявлено позовну вимогу про зобов`язання Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 усунути перешкоди територіальній громаді міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:02:013:0091, площею 0,0051 га, яка розташована у АДРЕСА_1 шляхом знесення торгівельного павільйону загальною площею 46,5 кв. м., що призводить до виникнення нового предмету позову, який обґрунтований нормами ст.ст.376,391 ЦК України, ст.ст.152, 212 ЗК України, які були відсутні у первісному позові.

Отже заява Позивача про зміну предмету позову фактично є новим позовом,

оскільки в ній зазначені самостійні матеріально-правові вимоги та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені Позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що за поданою заявою, Позивач вимагає визнання недійсним договору дарування, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, що не було предметом первісно заявленого позову, тобто заявляє вимоги, які перебувають поза межами спірних правовідносин у справі, таку заяву слід розцінювати як подання іншого (ще одного) позову, що не відповідає приписам процесуального закону, а відтак, зазначена заява не може бути прийнята судом.

На підставі ухвали суду з метою виконання вимог ч.1 ст.189 ЦПК України розпочато підготовче провадження у справі.

У підготовчому засіданні представник позивача підтримала заяву про зміну предмету позову, просила прийняти її до розгляду з підстав, викладених у ній.

У підготовчому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заперечувала проти прийняття заяви про зміну предмету позову до розгляду, з підстав, викладених у запереченнях від 16.03.2026.

Вислухавши представників сторін, дослідивши заяву про зміну предмета позову та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).

Частиною першою статті 188 ЦПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Дослідивши заяву про зміну предмету позову, суд встановив, що заявлені представником позивача вимоги по суті є доповненнями позовних вимог новими, оскільки зміни обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача, не відбулося. Єдиною підставою звернення до суду з даним позовом, для відновлення порушених прав позивача на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:02:013:0091, площею 0,0051 га, яка розташована у АДРЕСА_1 , було та є не надання відповідачем ОСОБА_1 доказів первісного набуття права власності на об`єкт нерухомості, а саме: на торгівельний павільйон, загальною площею 46,5 кв.м., який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:02:013:0091, площею 0,0051 га, яка розташована у АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 176, 217, 258-261, 263, 279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Прийняти до розгляду заяву представника позивача про зміну предмета позову.

Визначити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч.3-5 ст.178 ЦПК України і, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам ч.3-5ст.178 ЦПК України і копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено 20.04.2026.

Суддя Н.В. Марченко