Рішення № 135807615, 20.04.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/370/26

Провадження по справі 2/305/151/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2026 Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ємчука В.Е.

за участі секретаря судового засідання Шемоти М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська агенція з повернення боргів", представником якого є Король Владислав Анатолійович, до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі Позивач), представником якого є Король Владислав Анатолійович, звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01 жовтня 2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 971067910. Далі, 10.12.2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу МВ-ТП/12, відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. 27 лютого 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 27/0225-01, відповідно до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги (копія витягу з Договору факторингу додається). Згідно з п. 2.1. Договору факторингу Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно з п. 4.1 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, за формою встановленоюу Додатку до цього Договору. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 4 від 4 серпня 2025 року до Договору факторингу № 27/0225-01 від 27 лютого 2025 року (витяг з Реєстру прав вимоги №4 додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 32 493,50 грн, з яких: 11 150,00 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 15 768,50 грн - заборгованість по процентах; 0,00 грн - заборгованість по комісії - 5 575,00 грн - неустойка. Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до Відповідача, Позивач не здійснював нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК"ЄАПБ" за кредитним договором № 971067910 в розмірі 32 493,50 грн., з яких: 11 150,00 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 15 768,50 грн - заборгованість по процентах; 0,00 грн - заборгованість по комісії; 5 575,00 грн - неустойка.

У зв`язку з викладеним, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"суму заборгованості за Кредитним договором № 971067910 в розмірі 32 493,50 грн, з яких: 11 150,00 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 15 768,50 грн - заборгованість по процентах; 0,00 грн - заборгованість по комісії; 5 575,00 грн - неустойка, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Копія позовної заяви з додатками була направлена Відповідачу позивачем 31.01.2026, що підтверджено відповідним реєстром з квитанцією Укрпошти.

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 09.02.2026 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та надано Відповідачу п`ятнадцятиденний термін з дня вручення ухвали про відкриття провадження на подання відзиву на позов.

Відповідачу, ОСОБА_1 копія ухвали про відкриття провадження по справі була направлена за місцем проживання, але повернута до суду без вручення з відміткою уповноваженої особи "Укрпошти" від 21.03.2026 про те, що адресат відсутній за вказаною адресою, отже останній день для подання відзиву був 05 квітня 2026 року, отже він відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином.

З огляду на відсутність відомостей про місце перебування ОСОБА_1 , Рахівський районний суд 01.04.2026 розмістив оголошення на офіційному сайті судової влади, є також належним повідомленням Відповідача відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України.

Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що Відповідач в установлений законом строк відзив не подав, в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд прийшов до такого висновку.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Суд встановив, що 01 жовтня 2024 р. між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 971067910, відповідно якогоТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» надає Позичальнику Кредит у вигляді Кредитної лінії в сумі Кредитного ліміту у розмірі 13 300 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його та сплатити Позикодавцю проценти від суми Позики. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 4000 гривень 01.10.2024 року.

ОСОБА_1 01.10.2024 електронним цифровим підписом підписав вказаний кредитний договір, чим підтвердив, що ознайомився з повною інформацію щодо Позикодавця та його послуги, зокрема проставив електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України "Про електронну комерцію", що має таку саму юридичну силу як власноручний підпис.

Далі 04.10.2024, 19.10.2024, 27.10.2024, 29.10.2024, електронним цифровим підписом відповідач підписав додаткові угоди до Договору № 971067910 від 01.10.2024 року, згідно з якими сторони дійшли згоди про надання позичальнику траншу в сумі 2100 гривень, 1050 гривень, 2000 гривень, 2000 гривень.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як зазначив Верховний Суд у Постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 провадження № 61-7203 св 20 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Зазначений вище договір, який укладений був з Відповідачем включає всі істотні умови для відповідного виду договору та він підписаний сторонами, зокрема відповідачем шляхом підписання електронним підписом, що відповідає статті 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію" та ст. 639 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 526, 611 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені).

Згідно з довідками, наданими ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», останніми було ініційовано платіжну операцію, особа отримувача - ОСОБА_1 , платіжна картка - НОМЕР_3, сума платіжної операції - 4000 грн від 01.10.2024; 2100 грн від 04.10.2024; 1050 грн від 19.10.2024; 2000 грн від 27.10.2024; 2000 грн від 29.10.2024.

Аналогічна інформація міститься і у платіжних дорученнях від 01.10.2024 на суму 4000 грн; від 04.10.2024 на суму 2100 грн; від 19.10.2024 на суму 1050 грн; від 27.10.2024 на суму 2000 грн; від 29.10.2024 на суму 2000 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, у порушення умов договору Відповідач зобов`язання за Кредитним договором № 971067910 належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість в сумі 32 493,50 грн, з яких: 11 150,00 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 15 768,50 грн - заборгованість по процентах; 0,00 грн - заборгованість по комісії; 5 575,00 грн - неустойка.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). А згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Позивач надав докази відступлення прав вимоги від первинного кредитора правонаступнику.

Так, зокрема,10.12.2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу МВ-ТП/12, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передає (відступає) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» приймає належні ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу МВ-ТП/12 від 10.12.2024 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 22681,50 грн.

Далі, 27 лютого 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 27/0225-01, відповідно до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.

Згідно з п. 2.1. Договору факторингу, згідно з умовами цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно з п. 4.1 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього Договору.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 4 від 4 серпня 2025 року до Договору факторингу № 27/0225-01 від 27 лютого 2025 (витяг з Реєстру прав вимоги №4 додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 32 493,50 грн, з яких: 11 150,00 грн - заборгованість по основному боргу(тіло кредиту); 15 768,50 грн - заборгованість по процентах; 0,00 грн - заборгованість по комісії - 5 575,00 грн - неустойка.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а за правилами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Вимоги частини 1 статті 44 ЦПК України передбачають обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 83 ч. 3 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України, відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача, на думку суду, свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Отже, виходячи з принципу змагальності цивільного процесу, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції до суду першої інстанції в установлений законом строк й Позивач належними та допустимими доказами довів факт укладення кредитного договору та договору факторингу, за яким він набув права вимоги первинного кредитора, та наявність заборгованості у ОСОБА_1 .

Своєю чергою Відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували факт виконання ним зобов`язань за договором.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріально права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи те, що Позивач надав обґрунтовані та правові докази порушення та невиконання Відповідачем умов договору, а Відповідач жодних доказів відсутності у нього заборгованості перед Позивачем не надав, з іншими заявами до суду не звертався, суд вважає, що позов підлягає до задоволення у частині стягнення 11 150,00 грн заборгованості по основному боргу (тіло кредиту) та 15 768,50 грн заборгованості по процентах, що разом становить 26918,50 гривні.

Водночас відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на викладене, суд відмовляє у стягненні 5575,00 грн неустойки, оскільки в Україні з 24.02.2022 по цей час діє воєнний стан на всій території, а отже Відповідач звільнений від сплати неустойки за прострочення зобов`язання та відповідно й обслуговування цієї заборгованості.

Стаття 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Виходячи з наведеного, враховуючи положення ст. ст. 133 та 141 ЦПК України та взявши до уваги те, що у зв`язку із розглядом справи в суді Позивач, поніс судові витрати, а саме, сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, тому суд стягує з Відповідача вищенаведені витрати у на користь Позивача пропорційно сумі задоволених вимог, що становить 2205,53 гривні.

Керуючись ст.ст.1-13, 76-83, 141,247,258-259, 263, 265,268,354 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" суму заборгованості за Кредитним договором № 971067910 в розмірі 26918,50 (двадцять шість тисяч дев`ятсот вісімнадцять гривень 50 копійок та судові витрати в сумі 2205,53 грн ( дві тисячі двісті п`ять гривень 53 копійки).

Відмовити у задоволенні позову в іншій частині.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ідентифікаційний код 35625014.

Представник позивача - Король Владислав Анатолійович, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_1 , 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх № 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , Ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: В.Е. Ємчук