Рішення № 135807431, 10.04.2026, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа № 933/152/26

Провадження № 2/933/36/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року селище Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області

у складі:

головуючого - судді Попович І.А.

за участі:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2

секретаря

судового засідання - Камака О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду селища Олександрівка цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

26.01.2026 року представник позивача звернувся до Олександрівського районного суду Донецької області, в інтересах ОСОБА_1 , до Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за заповітом.

26.01.2026 року ухвалою судді було відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження, та призначено по справі підготовче судове засіданняна 08 год. 30 хв. 23 лютого 2026 року, за результатами якого підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до розгляду на 23 березня 2026 року.

23 березня 2026 року розгляд справи відкладено на 10 квітня 2026 року для витребування спадкової справи.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 67 років помер ОСОБА_3 .

У зв`язку зі смертю останнього відкрилася спадщина, до складу якої увійшло наступне нерухоме майно:

- житловий будинок (з надвірними побудовами та господарськими спорудами) за АДРЕСА_1 ;

- земельної призначенням для ведення товарного ділянки з сільськогосподарського виробництва розміром 6,3600 га, кадастровий №1420386700:01:000:0031.

По своїй смерті спадкодавець лишив заповіт, відповідно до положень якого заповів все своє майно позивачеві - ОСОБА_1 .

З метою реалізації свого законного права на спадкування за заповітом, в строки визначені законодавцем для прийняття спадщини (в 6-місячний термін з моменту відкриття спадщини), позивач звернувся до державного нотаріуса Олександрівської державної нотаріальної контори Звягіної А.Ф. з відповідною заявою про прийняття спадщини, в результаті чого нотаріусом було заведено спадкову справу.

За результатами розгляду поданих позивачем документів позивач вже частково оформила спадкові права після померлого ОСОБА_3 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,3600 га, кадастровий №1420386700:01:000:0031 та отримала свідоцтво про право на спадщину. 21.07.2009 року позивачка отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №293088.

Проте 28.07.2025 року нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з причин ненадання позивачем правовстановлюючих документів на це спадкове майно.

Будівництво спірного домоволодіння було розпочато ще батьками спадкодавця в 1948 році на виділеній для цих цілей земельній ділянці, яка в подальшому приватизована не була. Згідно з даними книги погосподарського обліку (форма №1) за 2006-2010 роки спірне домоволодіння числилось саме за спадкодавцем, а після його смерті - за його дружиною, ОСОБА_4 , яка є рідною матір`ю позивачки Позивач стверджує, що інші спадкоємці, які б прийняли, чи мали б намір прийняти спірне спадкове майно за законом - відсутні. Так, матір позивачки - дружина спадкодавця, керуючись своїм законним правом спадкоємця за законом першої черги з обов`язковою долею в спадковому майні, відмовилась від спадкування на користь своєї доньки - позивача по справі..

На даний час позивач по справі не має можливості оформити правовстановлюючі документи на спірне домоволодіння та успадкувати вказане спадкове майно, тому просить визнати за нею право приватної власності, в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок (з надвірними побудовами та господарськими спорудами) за АДРЕСА_1 .

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, надали пояснення, відповідні викладеним в позові. Причиною відмови у вчиненні нотаріальної дії, є відсутність правовстановлюючих документів на будинок.

Представник відповідача повідомлений належним чином у судове засідання не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі. Проти задоволення позовних вимог не заперечує (а.с.76-77).

Суд, вислухавши позивача та її представника, свідків, дослідивши матеріали справи і докази у їх сукупності, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 67 років помер ОСОБА_3 (а.с.14), який був чоловіком матері заявника - ОСОБА_5 (а.с.11,12,13).

По своїй смерті спадкодавець ОСОБА_3 лишив заповіт, відповідно до положень якого заповів все своє майно позивачу ОСОБА_1 - позивачеві (а.с.15).

Згідно з даними книги погосподарського обліку (форма №1) спірне домоволодіння було зареєстроване за спадкодавцем та його дружиною ОСОБА_4 , а після його смерті - за його дружиною ОСОБА_4 . Рік побудови будинку - 1948 (а.с.31-33).

Згідно інформації КП "Краматорське БТІ": згідно архівних даних станом на 01.01.2013 року право власності на спірний житловий будинок зареєстроване не було. Технічні показники будинку не змінились, самовільних будівель та споруд не виявлено (а.с.27,28,21-26).

Згідно довідки відділу земельних відносин від 21.01.2026 року, земельна ділянка з розташованим на ній нерухомим майном( для будівництва та обслуговування житлового будинку) за адресою: АДРЕСА_1 рішенням Олександрівської селищної ради у власність не передавалася, власник майна ОСОБА_3 з приводу приватизації зазначеної земельної ділянки до селищної ради не звертався (а.с.29).

18.03.2026 року сформовано витяг № 84549173, згідно якого спадкоємець ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,3600 га, кадастровий № 1420386700:01:000:0031, після смерті ОСОБА_3 (а.с.73-74).

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЖ № 293088 від 21.07.2009 р., ОСОБА_1 , є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,3600 га, кадастровий №1420386700:01:000:0031 за заповітом (а.с.16-17).

Постановою державного нотаріуса Олександрівської державної нотаріальної контори від 28.07.2026 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок через відсутність правовстановлюючих документів на це спадкове майно (а.с.19-20).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 - мати позивачки надала пояснення, відповідно до яких її чоловік ОСОБА_3 заповів житловий будинок та земельну ділянку ОСОБА_1 . Донька отримала вже документи на земельну ділянку у полі на 6 га, а оформити документи на будинок не може, бо відсутні документи, що підтверджували б право власності померлого ОСОБА_3 на цей будинок. Свідку відомо, що вона має право успадкувати частку майна після померлого, але ще у нотаріуса вона відмовилася він спадщини на користь доньки.

Правовідносини, які склалися між сторонами стосуються визнання права власності за заповітом в порядку спадкування.

До правовідносин, які склались між сторонами підлягають застосуванню наступні норми права.

За вимогами ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК).

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом (ст.1225 ЦК).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ст.1268 ЦК). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ст.1269 ЦК). Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними (ст.1278 ЦК).

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

За вимогами ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Відповідно до вимог зазначених в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.1999 року за № 12/5-126 «Щодо оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію», по об`єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається бюро технічної інвентаризації (до врегулювання цього питання законодавчими на нормативними актами).

Таким чином, оскільки у позивача відсутні правовстановлюючі документи підтверджуючі право власності спадкодавця на житловий будинок АДРЕСА_1 ,право власності на нерухоме майно підлягає захисту відповідно до вимог ст. 392 ЦК України.

Суд дійшов до висновку, що житловий будинок був збудований та належав спадкодавцю, незалежно від відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем.

Житловий будинок має задовільний стан і є придатним для проживання (а.с.25-27).

Розглянувши вимоги позивача про визнання права власності на спірний будинок, суд вважає, що вони підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємицею за заповітом та, відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України, прийняла спадщину, спадковий будинок був побудований у 1948 році. Позивач є єдиною спадкоємцею вказаного майна згідно заповіту та прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 . Спадкоємець за законом ОСОБА_4 - дружина померлого, від своєї частки спадщини відмовилася на користь доньки ОСОБА_1 - позивачки по справі.

На підставі зазначеного, ст.ст. 1216, 1218, 1225, 1269, 1278 ЦК України, п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, листа Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.1999 року за № 12/5-126 «Щодо оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію»,та керуючись ст. ст. 2, 13, 77, 81, 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за заповітом, - задовольнити.

Визнати за громадянкою ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Горлівці Донецької області, РНОКПП НОМЕР_1 , право приватної власності, в порядку спадкування за заповітом:

- на житловий будинок (з господарськими будівлями та спорудами) за АДРЕСА_1 .

Рішення ухвалено в приміщенні суду та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 10 квітня 2026 року.

Повний текст рішення складено 20 квітня 2026 року.

Рішення суду набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Олександрівська селищна рада Краматорського району Донецької області, повноваження якої виконує

Олександрівська селищна військова адміністрація Краматорського району Донецької області, юридична адреса: вул. Центральна 15А, селище Олександрівка, Краматорського району Донецької області, ЄДРПОУ - 04341519.

Суддя Олександрівського

районного суду Попович І.А.