Рішення № 135806624, 20.04.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

20.04.2026

ЄУН 389/2593/25

Провадження № 2/389/760/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді - Берднікової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Іваніни В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка Кіровоградської області цивільну справу, в порядку спрощеного позовного провадження, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК КЕШ ТУ ГОУ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, 17 липня 2025 року звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №101523 від 27 грудня 2019 року укладеним між ним та ТОВ «Займер», у розмірі 8720 грн. 00 коп., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредимту - 2000 грн 00 коп., простроченої заборгованості за процентами - 6720 грн 00 коп., оскільки відповідач отримавши кредитні кошти не виконала взятих на себе зобов`язань щодо їх повернення та сплати відсотків за їх користування. Договір укладено в електронній формі, підписано електронним підписом позичальника, шляхом використання нею одноразового ідентифікатора. Право вимоги до ТОВ"ФК КЕШ ТУ ГОУ" перейшло на підставі укладеного з ТОВ «Займер» 28 жовтня 2021 року договору факторингу №01-28/10/2021. Також позивач просить стягнути з відповідача сплачений ним за подання даного тпозову до суду судовий збір в сумі 2422 грн 40 коп. та витрат на професійну правову допомогу в сумі 10500 грн 00 коп.

Представником відповідача 05 листопада 2025 року на позовну заяву подано відзив, відповідно до якого відповідач категорично не погоджуюся з позовними вимогами та вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав. 27 грудня 2019 року вона перебувала на роботі, та під час обіду побачила, що перестав працювати її кнопковий телефон - номер НОМЕР_1 (не показувало мережі та було написано «нет сети»). Повертаючись з роботи зайшла у магазин «Мобітел» та попросила працівника магазину налаштувати роботу телефону. Працівник магазину довго намагався налаштувати телефон але сімкарта не працювала (небачила мережі). Після довгих намагань працівник порадив замінити сімкарту та відновити її через оператора, що відповідач і зробила. У цей же день вона, на свою банківську карту, отримала заробітну плату, до якої був прив`язаний заблокований номер телефону та почала дуже хвилюватися за кошти, які надійшли на карту (раніше працівник магазину попередив, що можуть викрасти кошти з картки). Дуже хвилюючись за щойно отриману заробітну плату відповідач терміново звернулася до Альфа банку, в якому на той час отримувала заробітну плату. Розповівши працівниці банку свою проблему вдалося терміново зняти заробітну плату. Також, працівниця банку, переглянувши дії по рахунку відповідача повідомила, що того ж дня (27 грудня 2019 року) були спроби виведення коштів з рахунку відповідача за допомогою номера телефону (заблокованого) та через заходи безпеки банку шахраям це не вдалося. Думаючи, що шахраї намагалися лише викрасти її кошти заспокоїлася та з часом відновила номер телефону. Пройшов місяць і відповідачу почали телефонувати невідомі особи (представлялися працівниками фінансових компаній) і вимагати повернення кредитних коштів, які як виявилося шахраї взяли на неї викравши її персональні дані та сімкарту. Шокована діями шахраїв, 29 січня 2020 року, вона терміново звернулася до Знам`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області з відповідною заявою. 30 січня 2020 року заяву відповідача було внесено до ЄРДР, номер кримінального провадження 12020120160000158. При повторних зверненнях до поліції відповідачу повідомляли, що дану категорію злочинів розслідує кіберполіція, але у Знам`янському відділі поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області такий відділ відсутній, тому рекомендували очікувати. На телефонні дзвінки відповідач відповідала та пояснювала всі обставини викрадення її персональних даних, сімкарти та відкритого кримінального провадження. У травні 2023 року відповідачу стало відомо, про відкрите виконавче провадження НОМЕР_6 на виконання вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. виконавчого напису №17792 від 18 грудня 2021 року про стягнення з неї 16048 грн 00 коп. Категорично не погоджуючись з виконавчим написом нотаріуса та з боргом, до якого відповідач немає жодного відношення відповідач змушена була звернутися до адвоката та в подальшому до Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. 31 липня 2023 року Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області позов задоволено та визнано таким, що не підлягає виконанню вказаний виконавчий напис вчинений 18.12.2021 за № 17792 про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором 101523 від 27 грудня 2019 року, укладеного між боржником та ТОВ «ЗАЙМЕР», за яким право вимоги відступлене Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» та стягнуто судові витрати (справа № 389/1758/23). Відповідач вкотре стверджує, що ніяким чином (ні електронно ні письмово) не укладала 27 грудня 2019 року жодного кредитного договору з ТОВ «ЗАЙМЕР», не отримувала коштів та жодного разу не отримував від ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» будь-яких повідомлень, вимог чи документів. Позивачем до позовної заяви долучена інформаційна довідка від 15 липня 2025 року про успішну транзакцію, що ніяк не підтверджує перерахування коштів відповідачу. Так, у довідці зазначено: Номер платіжної картки НОМЕР_2 , емітент платіжної картки UKRGAS BANK. Позивач ніяк не міг перерахувати 27 грудня 2019 року їй кошти на платіжну картку UKRGAS BANK, так як до 17 листопада 2020 року, відповідач не мала відкритого рахунку у UKRGAS BANK. Позивач зазначає номер платіжної картки НОМЕР_2 , що взагалі є незрозумілим та не є номером картки. Також, позивач не надав даних про те, у якій банківській установі був відкритий рахунок відповідача, підтвердження, що на цей рахунок були перечислені певні грошові кошти на виконання кредитного договору 101523 від 27 грудня 2019 року, а також додатки позовної заяви не містять руху коштів по рахунку відповідача, тобто, позовні вимоги є недоведеними.

Також представник відповідача у відзиві просить стягнути з позивача на користь відповідача понесені ним судові витрати - витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн 00 коп.

Представником відповідача на відзив, 07 листопада 2025 року подано відповідь, в якій вказано, що між ТОВ «Займер» та відповідачем було укладено кредитний договір в електронній формі, підписання якого здійснювалося шляхом застосування електронного підпису відповідача. Зазначений підпис було сформовано із використанням одноразового ідентифікатора, направленого на номер мобільного телефону, зазначений відповідачем під час укладення договору. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Відповідач, діючи добровільно та усвідомлено, без жодного зовнішнього тиску чи примусу, скористався доступом до мережі Інтернет та перейшов на офіційний веб-сайт первісного кредитора, де самостійно, з використанням інтегрованого калькулятора, обрав бажану суму кредиту та строк кредитування. Після цього ним було надано персональні дані, зокрема реквізити банківської картки, на яку в подальшому були зараховані кошти. У процесі укладення правочину Відповідач пройшов передбачені етапи ідентифікації та підтвердження наміру укласти кредитний договір, за результатами чого між сторонами було укладено договір у встановленому законом порядку. Введення одноразового персонального ідентифікатора і є вчиненням дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, а саме - акцептом в розумінні ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Для укладання кредитного договору, відповідачем вчинено ряд дій без здійснення яких договір був б не укладеним, що в свою чергу підтверджує укладання вказаного договору в електронній формі. Обставини укладення вказаного договору відповідач не спростував належними та допустимими доказами. Відповідач був належним чином ознайомлений з умовами вищевказаного договору. Відтак, з огляду на свободу договору, яка передбачена ст. 627 ЦК України, сторони на власний розсуд визначили умови вищезазначеного договору. У ст.204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Доводи відповідача щодо неукладеності кредитного договору є безпідставними та спростовуються наявними у справі доказами, що підтверджують факт укладення договору в електронній формі відповідно до вимог законодавства.

Щодо підтвердження перерахвання кредитних коштів у відповіді на відзив вказано, що за умовами договору кошти надаються позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану ним при укладанні кредитного договору. Первинний кредитор у своїй господарській діяльності з метою переказу та приймання грошових коштів за договорами позики користується фінансовими послугами платіжних провайдерів. Верифікація банківської картки відбувається за допомогою сертифікованих платіжними системами Visa та MasterCard сервісів, зокрема WayForPay, Ipay, Platon. Захист реквізитів карт у базах даних таких сервісів відповідає міжнародному стандарту PCI DSS. Під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства на вебсайті первинного кредитора, для надання платіжних реквізитів товариству, кожен клієнт після натискання кнопки «Додати карту» автоматично перенаправляється на сайт відповідного платіжного провайдера, де вводить необхідні дані для проведення розрахунків та надає свої платіжні реквізити. Після блокування коштів клієнт повертається на веб-сайт товариства. До бази даних товариства від платіжного сервісу надходить виключно частина номеру картки та токен, згенерований платіжним сервісом, що забезпечує безпеку збереження інформації. Ні первісний кредитор, ні позивач не мали і не мають доступу до повного номера банківської картки відповідача, оскільки ця інформація є банківською таємницею. Отже, доступ до повного номера банківської картки, а також до виписки по картковому рахунку, на який були зараховані кредитні кошти, має виключно банк-емітент та безпосередньо власник зазначеної картки, тобто відповідач. Відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може самостійно отримати виписку по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування та отримання кредитних коштів. Однак відповідачем не надано суду належних і допустимих документальних доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі, або доказів того, що зазначений картковий рахунок йому не належить. На виконання пункту 1.4 договору, перерахування коштів було здійснено первісним кредитором через платіжного провайдера - ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» (Platon), яке надає первісному кредитору послуги з переказу коштів, зокрема на банківський рахунок відповідача за реквізитами банківської картки, зазначеної ним під час реєстрації. Зазначені обставини підтверджуються листом ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» з якого вбачається, що 27 грудня 2019 року о 15:04:05 було проведено транзакцію на суму 2000,00 грн, маска картки - НОМЕР_2 . Позичальник самостійно вводить у відповідну інформаційно-телекомунікаційну систему кредитора реквізити банківської картки, на яку бажає отримати кредитні кошти. Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання відповідно до умов кредитного договору, здійснивши перерахування кредитних коштів на банківську платіжну картку( НОМЕР_2 ), реквізити якої були надані самим позичальником.

18 грудня 2025 року представником відповідача до суду подано додаткові пояснення у справі, в яких вона просила визнати такий доказ як договір №101523 від 07 грудня 2019 року недопустимим, а позовні вимоги не доведеними. Відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказала, що відповідач вкотре наголошує,що з позовними вимогами позивача категорично не погоджується та додатково повідомляє, що 24 жовтня 2025 року до АБ «Укргазбанк» відповідачем направлено заяву щодо надання довідки про вперше відкриті рахунки АБ «Укргазбанк». Відповідно до відповіді на заяву за вих.№103/135713/2025 від 08 грудня 2025 року АБ «Укргазбанк» повідомило, що ОСОБА_1 мала рахунки, які відкриті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , закриті 13 грудня 2022 року та 29 серпня 2024 року. Тобто відповідач 27 грудня 2019 року не мав відкритого рахунку у АБ «Укргазбанк», тому не могла отримати кердитні кошти на рахунок АБ «Укргазбанк». Позивачем до позовної заяви долучена інформаційна довідка від 15 липня 2025 року про успішну транзакцію, що ніяк не підтверджує перерахування коштів відповідачу. Так у довідці зазначено: номер платіжної картки: НОМЕР_2 ; емітент платіжної картки: UKRGAS BANK. Позивач ніяк не міг перерахувати 27 грудня 2019 року відповідачу на вказану платіжну картку грошові кошти, так як до 17 листопада 2020 року відповідач не мала відкритого рахунку у UKRGAS BANK. Позивач не надав даних про те, у якій банківській установі був відкритий рахунок відповідача, підтвредження, що на цей рахунок були перераховані певні грошові кошти на виконання кредитного договору №101523 від 27 грудня 2019 року, а також додатки позовної заяви не містять, не відображений рух коштів по рахнку відповідача, тобто позовні вимоги є недоведеними. Відповідач ніяким чином не укладала жодних договорів на отримання кредитних шоштів та не надавала нікому жодних копій своїх документів (паспорта, ідентифікаційного коду), саме тому позивач не надає суду копій цих документів.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у матеріалах справи міститься його заява, в якій він просить розглядати справу за його відсутності та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому порядку.

Суд, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, приходить до наступного.

З наданих позивачем суду доказів вбачається, що 27 грудня 2019 року між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №101523, відповідно до п.1.1 якого товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 2000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Кредит надається строком на 26 днів, тобто до 21 січня 2020 року. Строк дії договору 26 днів. Але в будь-якому випадку договір діє до повного його виконання сторонами (п.1.2 договору). За користування кредитом клієнт сплачує товариству 730% річних від суми кредиту в розрахунку 2% на добу. Тип процентної ставки - фіксована (п.1.3 договору). Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської карти, вказаної клієнтом (п.1.4 договору). Датою укладення цього договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта (п.1.5 договору). Невід`ємною частиною цього договору є публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті товариства (п.1.6 договору).

Пунктом 3.1.4 договору передбачено, що товариство має право без згоди клієнта поступитися своїм правом вимоги за даним договором третій особі, в зв`язку з чим відбудеться заміна стороникредитодавця за цим договором.

У пунктах п.3.4.2, 6.6 договору зазначено, що клієнт зобов`язаний своєчасно повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом у порядку, встановленому договором. Підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства/

У розділі 7 договору зазначені персональні дані клієнта, а саме ПІБ, дата народження, місце реєстрації, номер телефорну НОМЕР_3 , Е-mail, рахунок позичальника № НОМЕР_2 .

Договір укладено в електронній формі, підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL1572 (а.с.21-22).

Також у день укладення договору клієнтом електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписано додаток №1 до нього, яким є графік розрахунків та орієнтовна сукупна вартість кредиту (а.с. 23).

Довідка про ідентифікацію свідчить про те, що клієнт ОСОБА_1 з якою укладено договір №101523 від 27 грудня 2019 року ідентифікована ТОВ «Займер». 27 грудня 2019 року на номер телефона позичальника - НОМЕР_3 було направлено одноразовий ідентифікатор KL1572 (а.с.17).

Отримання коштів позичальником підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» №94/07 від 15 липня 2025 року, відповідно до якої операція з перерахування коштів в сумі 2000 грн 27 грудня 2019 року 15:04:05 на платіжну картку картку № НОМЕР_2 , код авторизації 856352 є успішною. Опис - видача кредиту №101523. Емітент платіжної картки Укргазбанк (а.с.33).

З виписки з особового рахунка за кредитним договором №101523 від 27 грудня 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 станом на 16 квітня 2025 року нараховано заборгованість в розмірі 8720 грн 00 коп., яка складається з: простроченого тіло кредиту - 2000 грн., прострочена заборгованість за відсотками - 6720 грн (а.с.15).

28 жовтня 2021 року між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК «Кеш ту гоу» укладено договір факторингу №01-28/10/2021, відповідно до умов якого ТОВ «Займер» відступило ТОВ «ФК «Кеш ту гоу» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників (а.с.24-27).

З витягу з реєстру боржників від 28 жовтня 2021 року до договору факторингу №01-28/10/2021, вбачається, що ТОВ «ФК «Кеш ту гоу» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 8720 грн 00 коп., з них: прострочене тіло кредиту - 2000 грн., прострочена заборгованість за відсотками - 6720 грн (а.с.16).

З наданих відповідачем документів вбачається, що за заявою ОСОБА_1 від 29 січня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань Знам`янським відділом поліції Головного кправління Національної поліції в Кіровоградській області внесено відомості 30 січня 2020 року за № 12020120160000158. Правова кваліфікація кримінального праворпрушення - ч.1 ст.190 КК України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального праовопрушення - невідома особа викравши особисті дані ОСОБА_1 оформила кредит на суму 10500 грн. (а.с. 76).

У довідці АБ «Укргазбанк» від 08 грудня 2015 року №103/135713/2025 наданій ОСОБА_1 зазначено, що рахунки, які були відкриті 17 листопада 2020 року у відділенні №194/10 АБ «Укргазбанк» на її ім`я закрито: а саме номер рахунку: НОМЕР_4 закрито 29 серпня 2024 року; НОМЕР_4 закрито 13 грудня 2022 року (а.с. 116).

Разом з тим, АБ «Укргазбанк» на виконання ухвали суду надано інформацію, що платіжна картка з маскою № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 не імітувалася, номер телефону НОМЕР_3 не знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 при верифікації. Також АБ «Укргазбанк» надано суду заяву-договір №2020/1 С/446-000360 (договір карткового рахуку) від 17 листопада 2020 року, згідно з яким ОСОБА_1 отримала платіжну картку НОМЕР_5 (а.с.134,137-138).

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 639 ЦК України визначає, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.2 ст.1954 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, а згідно з п.2 ч.1 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У частині ч.1 ст.1049 ЦК України зазначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлений договором.

Відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" автентифікація - електронна процедура, яка дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.

Пунктом 20 цієї частини передбачено, що ідентифікація особи - процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.

Частиною 1 ст.14 цього Закону визначено, що електронна ідентифікація здійснюється за допомогою засобів електронної ідентифікації, що підпадають під схему електронної ідентифікації, затверджену Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем, або під впливом тяжкої обставини.

Частини третя та п`ята статті 203 ЦК України передбачають, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При вирішенні даної справи судом також враховується Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, відповідно до якої до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі № 127/23496/15-ц (провадження № 61-3239св18) зазначено, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Європейський Суд з прав людини у п.43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України", п.53 рішення від 20 вересня 2012 року у справі "Федорченко та Лозенко проти України" зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм "поза розумним сумнівом". Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою. Тобто, розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що тягар доказування покладається на обидві сторони спору. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов?язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у даній справі не доведно поза розумним сумнівом, що договір про надання фінансового кредиту №101523 від 27 грудня 2019 року укладався відповідачем ОСОБА_1 та після його укладення вона отримала кредитні кошти та користувалася ними. Так, вказаний кредитний договір підписаний з боку позичальника електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, через специфіку укладаня та безпосереднього підпису таких договорів неможливо встановити особу, що їх укладала. Відповідач стверджує, що кредитний договір був оформлений невідомими особами шахрайським шляхом з використанням її персональних даних, номера телефону. За вказаним фактом за її заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за ознаками ч.1 ст.190 КК України, номер кримінального провадження - 120201201600001587, досудове розслідування триває. Як свідчить довідка АБ «Укргазбанк» платіжна картка № НОМЕР_2 , яка зазначена у кредитному договорі для перерахунку кредитних коштів та на яку були перераховані кредитні кошти, ОСОБА_1 не видавалася, номер телефону НОМЕР_3 не знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 .

Позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню її персональних даних, номера телефону або ж іншої інформації, яка б дала змогу укласти від її іменті (замість неї) кредитного договору з позивачем.

Виходячи з вищевикладеного суд не вбачає підстав для задоволення поданного ТОВ "ФК КЕШ ТУ ГОУ" до ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №101523 від 27 грудня 2019 року, у розмірі 8720 грн. 00 коп.,

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати суд відносить на його рахунок.

Вирішуючи питання про відшкодування відповідачу понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (ч.1, п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від від 19 березня 2026 року питання про стягнення витрат на правничу допомогу судом не вирішувалося.

Виходячи зі змісту ч.8 ст.141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI зі змінами та доповненнями, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Пунктом 9 ч.1 ст.1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У пунктах 150-151 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) вказано, що клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу має бути належним чином мотивовано.

Представником позивача у відповіді на відзив вказано, що у даній справі заявлена відповідачем вартість виконаних робіт адвокатом - в сумі 8000 грн 00 коп. є явно завищеною та не узгоджується ані з критеріями малозначності спору, ані з рівнем його фактичної складності. Зокрема витрачений час на надання усних консультацій, ознайомлення з матеріалами справи, а також підготовку та складання відзиву, заяви, не відповідає вимогам реальності та співмірності адвокатських витрт що у свою чергу виключає можливість визнання їх розумними та обгуртовнаими.

Представником відповідача - адвокатом Комахою Т.С. надані всі докази, які підтверджують надання правничої допомоги відповідачу та понесені ним витрати на правничу допомогу, а саме: ордер серія ВА №1126184 від 17 жовтня 2025 року адвоката Комахи Т.С. на представництво інтересів ОСОБА_1 ; договір про надання правової/правничої допомоги №17/10 від 17 жовтня 2025 року укладений між ББ «Комаха Т.С.» та відповідачем, та в якому поміж іншого вказано, що бюро приймає доручення замовника та бере на себе зобов`язання надати замовнику правову/правничу допомогу. За правову допомогу, передбачену в п.1 Договору замовник сплачує бюро винагороду в розмірі визначеному в додатковій угоді та акті виконаних робіт; додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги №17/10 від 17 жовтня 2025 року в якій наведений перелік послуг та їх вартість - 8000 грн.; квитанцію до прибуткового касового ордеру №5 від 17 жовтня 2925 року відповідно до якої ОСОБА_1 сплатила АБ`Комаха» 8000 грн 00 коп.

Як вбачається з додаткової угоди позивачу надано наступні послуги: вивчення матеріалів справи, дослідження законодавства, консультації, укладення договору, додаткової угоди до договору, підготовка та надання адвокатських запитів, підготовка та подання відзиву на позовну заяву з додатками, ознайомлення з матеріалами справи, участь в судових засіданнях, підготовка та подання інших документів згідно чинного законодавства. Сума гонорару за домовленістю сторін договору обчислена у фіксованому розмірі та становить 8000 грн.

Зазначені докази підтверджують факт понесення відповідачем витрат на правничу допомогу та їх розмір, який є обґрунтованим та співмірним з характером та обсягом виконаних адвокатом робіт та наданих ним послуг. Клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд вважає не достатньо аргументованим. До того ж суд приймає до уваги й те, що позивачем у цій же справі було заявлено до стягнення більшу суму витрат на професійну правничу допомогу, аніж відповідачем, яку він вважав співмірною.

Таким чином, з позивача на користь позивача підлягають стягненню понесені відповідачем витрати на отримання професійної правничої допомоги у даній справі, в сумі 8000 грн 00 коп.

Керуючись ст.2,4,12,13, 81,89, 141, 223, 259, 263 - 265, 274, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК КЕШ ТУ ГОУ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Понесені Товариством з обмежаною відповідальністю "ФК КЕШ ТУ ГОУ" судові витрати залишити по фактично понесеним.

Стягнути з Товариством з обмежаною відповідальністю "ФК КЕШ ТУ ГОУ" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

Відомості про сторін:

позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», місце знаходження: вулиця Кирилівська, буд.82, офіс 7, місто Київ, код ЄДРПОУ 42228158.

відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП:, проживає по АДРЕСА_1 .

Суддя Г.В. Берднікова