Ухвала суду № 135806578, 20.04.2026, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/477/26

Номер провадження 2/383/491/26

УХВАЛА

20 квітня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючої судді - Адаменко І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ляховецької В.І.,

представника відповідача Бобринецької міської ради Кіровоградської області - Рожкована С.М.,

представника відповідача Відділу «Центру надання адміністративних послуг» Бобринецької міської ради «Центр Дії» - Мельнікової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в приміщенні Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу № 383/477/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Бобринецької міської ради Кіровоградської області та Відділу «Центру надання адміністративних послуг» Бобринецької міської ради «Центр Дії» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 26.03.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

26 березня 2026 року та 30 березня 2026 року від представника відповідача Бобринецької міської ради Кіровоградської області до суду надійшли заяви про заперечення щодо розгляду справи у спрощеному позовному провадженні та про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, дані заяви обґрунтовані тим, що позивач у позовній заяві просить стягнути судові витрати на користь адвоката, що, на думку відповідача, є вимогою немайнового характеру, у зв`язку з чим неможливо визначити ціну позову для віднесення справи до категорії малозначних відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України. Також представник відповідача зазначає, що позивач не заявляв клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, а відтак, на їх думку, у суду були відсутні підстави для застосування частини другої статті 274 ЦПК України. Крім того, відповідач вказує, що позивачем у позовній заяві зазначено про надання разом із адвокатськими запитами від 10 березня 2026 року договорів про надання правничої допомоги на підтвердження повноважень адвоката, однак фактично такі документи до відділу «Центр надання адміністративних послуг» Бобринецької міської ради «Центр Дії» не надсилались, що, на думку відповідача, підтверджується описами вкладень до поштових відправлень. У зв`язку з цим відповідач має намір заявити клопотання про витребування зазначених документів як доказів, що підтверджують повноваження адвоката. Також у клопотанні зазначено, що перевірка повноважень адвоката, яка діяла в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , є обставиною, що підлягає встановленню у справі загального позовного провадження й правовідносини сторін мають «ширший характер».

27 березня 2026 року та 31 березня 2026 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшло заперечення на заяви, яке обґрунтоване тим, що відповідно до Закону № 5076-VI встановлюються обов`язкові вимоги і до оформлення додатків до адвокатського запиту, зокрема в реченні 1 абз. 2 ч.1 ст. 24 Закону № 5076-VI передбачено, що до нього додаються посвідчені адвокатом копії: 1) свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, 2) ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Отже, твердження відповідача щодо відсутності повноважень у адвоката є необґрунтованими. Посилання відповідача на «ширший характер» спору є оціночним та не підтверджене жодними доказами. Крім того, сам по собі намір відповідача подати значну кількість доказів не є підставою для зміни порядку розгляду справи. Відповідно до процесуального законодавства, спрощене провадження не обмежує сторони у поданні доказів, а лише передбачає більш оперативний розгляд справи. Розмір витрат на правничу допомогу буде предметом оцінки суду при ухваленні рішення з урахуванням принципу розумності та співмірності. Сам по собі розмір заявлених витрат не впливає на визначення порядку розгляду справи та не є підставою для переходу до загального позовного провадження. На підставі викладеного просить відмовити в задоволенні заяви представника відповідача та провести розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження за її відсутності.

В судовому засіданні представник відповідача Бобринецької міської ради Кіровоградської області Рожкован С.М. вказані заяви підтримав, які просив задовольнити.

Представник відповідача Відділу «Центру надання адміністративних послуг» Бобринецької міської ради «Центр Дії» Мельнікова Н.В. підтримала не заперечила проти задоволення заяви.

Дослідивши зміст заяв, враховуючи предмет та підстави позову, а також думку сторін та їх представників, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Водночас, положеннями частини 1 статті 274 ЦПК України визначено категорії справ, що підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, серед яких і малозначні справи.

Згідно ч. 6 ст.19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги непов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); справи про розірвання шлюбу; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 3 ст. 274 ЦПК України).

Частиною 7 статті 277 ЦПК України передбачено, що частини друга та шоста статті 277 ЦПК України не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст.277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Водночас відповідно до ч. 4 ст.277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Як слідує зі змісту позовної заяви, предметом даного позову є визнання дій відповідачів протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Доводи представника відповідача про неможливість визначення ціни позову у зв`язку із заявленням вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу суд вважає безпідставними, оскільки такі витрати не є самостійною позовною вимогою, а підлягають розподілу судом відповідно до вимог процесуального закону залежно від результатів розгляду справи.

Посилання представника відповідача на відсутність клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження також не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до положень ЦПК України питання щодо порядку розгляду справи вирішується судом самостійно, незалежно від наявності такого клопотання.

Аргументи представника відповідача щодо необхідності витребування додаткових доказів, зокрема документів на підтвердження повноважень адвоката, не свідчать про складність справи та не перешкоджають її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки подання та дослідження доказів можливе і в межах такого провадження, відповідач не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлений можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позивача у строки, визначені судом або законом, заявляти відповідні клопотання та в повній мірі користуватися правами, передбаченими ЦПК України.

Твердження представника відповідача про «ширший характер» спірних правовідносин є оціночними та не підтверджені належними доказами. Сам по собі факт розгляду інших справ за участю сторін не є підставою для зміни порядку розгляду даної справи.

Відповідно до частини другої статті 274 ЦПК України, суд вирішує питання щодо розгляду справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження з урахуванням характеру спірних правовідносин, складності справи, обсягу та характеру доказів у справі.

При цьому, враховуючи, що справа не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, тому дана справа відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки є малозначною.

Водночас, представник відповідача, обґрунтовуючи необхідність розгляду справи в загальному позовному провадженні, не навів достатніх та переконливих аргументів для необхідності переходу із спрощеного позовного провадження на розгляд справи в загальному позовному провадженні.

Поряд з цим, суд зазначає, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не обмежує учасників справи у здійсненні ними усіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

З урахуванням вищевикладеного, взявши до уваги категорію та складність спору, зокрема предмет та підстави позову, врахувавши положення ч. 7 ст. 277 ЦПК України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження, тому дійшов висновку про відмову у задоволенні заяв представника відповідача про перехід до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.19, 274, 275, 277, 279, 258-261, 277 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяв представника відповідача Бобринецької міської ради Кіровоградської області про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та проголошено 20.04.2026 року.

Суддя І. М. Адаменко