Ухвала суду № 135801646, 20.04.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/28041/25

Провадження № 2/522/1083/26

У Х В А Л А

20 квітня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Бондар В.Я., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 29.12.2025 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю.

ОСОБА_1 26.03.2026 подала клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні Доманівського районного суду Миколаївської області, у зв`яку з тим, що позивачка немає коштів добиратися в м.Одесу та не може залишити брата за яким доглядає.

У період з 06.04.2026 по 10.04.2026 суддя Бондар В.Я. перебував на навчанні, а з 13.04.2026 по 17.04.2026 у відпустці.

Суд, розглянувши вказане клопотання, дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

За приписами частини 7 статті 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов`язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

З огляду на зазначені положення чинного законодавства, необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції визначається судом, що розглядає цивільну справу.

При цьому, виключний перелік випадків, у яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, законом не визначений, в зв`язку з чим необхідність проведення судового засідання в режимі відеоконференції визначається у кожному окремому випадку, з урахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень учасників справи, які за станом здоров`я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов`язковою.

Призначення судового засідання у режимі відеоконференції має здійснюватися у виключних випадках, коли за об`єктивних причин учасник судового процесу позбавлений можливості брати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи.

На переконання суду, наразі відсутні підстави для проведення судового засідання в режимі відеоконференції, враховуючи не наведення обставин неможливості прибуття в судове засідання та обов`язковості участі представника заявника в судовому засіданні.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини (далі Суд), яку він викладає у своїх рішеннях.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Тому, відмова у проведення судових засідань в режимі відеоконференції не є порушенням права на доступ до суду, з урахуванням вищевикладеного.

За таких обставин, враховуючи, що приміщення суду систематично позбавлене електропостачання та зважаючи на те, що заявником не наведено підстав для обов`язкової участі в судовому засіданні, з метою не затягування розгляду справи, суд дійшов висновку, про те, що заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 212, 258 - 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.

Суддя В.Я.Бондар