Ухвала суду № 135800552, 13.04.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/501/26

Провадження № 2/442/658/2026

У Х В А Л А

про повернення заяви

13 квітня 2026 року місто Дрогобич Львівської області

Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Коваль Р.Г., розглянувши матеріали позовної заяви адвоката Степанишин Альони Сергіївни, яка подана в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи: Філія Львівське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про поділ спільного майна,

в с т а н о в и в:

В провадження Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області поступила цивільна справа за позовною заявою адвоката Степанишин А.С., яка подана в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи: Філія Львівське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про поділ спільного майна.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було розподілено та передано судді Ковалю Р.Г.

Оскільки відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, який не є суб`єктом підприємницької діяльності, то суддею, на виконання вимог частин 6, 7 ст. 187 ЦПК України, у визначений строк вжито заходів для звернення до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи відповідача.

09.03.2026 суддею отримано відповідь з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління ДМС, з якої вбачається, що відповідач була зареєстрована в АДРЕСА_1 , та знята з реєстрації 20.01.2026 за заявою власника житла.

Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Коваля Р.Г. від 09.03.2026 вказану позовну заяву залишено без руху з тих підстав, що така подана без додержання вимог, встановлених ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а позивачу надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення позову без руху. Також позивачу роз`яснено, що у випадку виконання ним у встановлений строк відповідних вимог ухвали суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання, інакше заява вважається неподаною та повертається позивачу.

У вищевказаній ухвалі зазначено підстави залишення позовної заяви без руху.

Через систему "Електронний суд" представником позивача подано заяву на виконання ухвали суду від 09.03.2026 про залишення позову без руху, в якій вказала, на виконання вимог ухвали суду позивач сплачує судовий збір за вимоги немайнового характеру.

З 20 по 27 березня 2026 року, головуючий перебував на лікарняному.

З 30 березня 2026 року по 10 квітня 2026 року головуючий перебував у щорічній додатковій відпустці за 2025 рік.

Дослідивши матеріали позовної заяви, заяви про усунення недоліків, оцінюючи дії сторони позивача на усунення недоліків позовної заяви, суддя вважає, що такі недоліки усунуто не було.

Суддя зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.

Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. При цьому саме на позивача покладається обов`язок доведення обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Так в ухвалі від 09.03.2026 зазначено, що Постановою Верховного Суду України від 22.12.95 за N 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" встановлено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

Окрім того, вартість майна визначається відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

При подачі позовної заяви, позивачами не визначено ринкової вартості спірного майна, відповідно до вимог Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні, зокрема, не подано звіт про оцінку ринкової вартості спірного майна.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, представником позивача самостійно визначено вартість спірного нерухомого майна, та зазначено вартості майна, що визначається відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Однак, саме лише посилання сторони позивача на сплату судового збору за вимоги немайнового характеру не звільняє її від процесуального обов`язку доведення тих обставин, на які вона посилається, зокрема щодо вартості майна, яка має істотне значення для правильного вирішення спору.

Суд також враховує, що відповідно до принципів цивільного судочинства та положень ЦПК України, суд не наділений повноваженнями самостійно збирати докази замість сторін, а також не може визначати вартість спірного майна без наявності належних доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Станом на день постановлення даної ухвали представником позивача вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху не в повній мірі виконано, недоліки не усунуто.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається не поданою і повертається позивачеві.

Ч.7 ст. 185 ЦПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З огляду на те, що позивачем не виконано належним чином ухвалу про залишення позовної заяви без руху, визначений строк для усунення недоліків позовної заяви сплив, від позивача не надійшло клопотання про його продовження, тому за вказаних обставин позовну заяву необхідно вважати неподаною та повернути позивачу.

Керуючись ст. ст. 185, 258, 260, 261, 353-354 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву адвоката Степанишин Альони Сергіївни, яка подана в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи: Філія Львівське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про поділ спільного майна - вважати неподаною та повернути позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Роман КОВАЛЬ