Ухвала суду № 135800444, 20.04.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа №337/2377/26

Номер провадження 2/337/2027/2026

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 квітня 2026 рокум. Запоріжжя

Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Гнатик Г.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

До Хортицького районного суду м. Запоріжжя через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Ігнатова Д.І., до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Дослідивши позовну заяву, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не долучено документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір».

В позовній заяві позивач посилався на скрутне матеріальне становище та просив відстрочити сплату судового збору.

Розглянувши клопотання та з`ясувавши фактичні підстави, вважаю, що у задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору, слід відмовити з таких підстав.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

На підставі ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно із ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Тобто фактичною підставою для відстрочення сплати судового збору є такий майновий стан особи, що утруднює виконання цього обов`язку у повному обсязі у встановлений законом строк.

Зазначеними нормами встановлено, що суд, при звільненні від сплати судового збору, повинен врахувати майновий стан заявника.

При розгляді клопотання про відстрочення сплати судового збору суддя не вбачає підстав для його задоволення, оскільки позивачем не наведено будь яких доводів скрутного матеріального стану позивача, що перешкоджає сплаті розміру судового збору у встановленому законом порядку і розмірі. Доводи, зазначені в обґрунтування клопотання, на які посилається позивач, не підтверджено жодними доказами.

Крім того, нормами ЦПК України і Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду, а не обов`язок щодо звільнення, зменшення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відтак, клопотання заявника про відстрочення від сплати судового збору, задоволенню не підлягає.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» було визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3328 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 1331,20 грн.

Частиною 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, враховуючи, що позов подано до суду в електронній формі, позивачу за звернення до суду із вказаним позовом необхідно подати суду документ про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу необхідно надати строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху та надати строк для усунення виявлених недоліків п`ять днів з моменту отримання позивачем (представником позивача) копії ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачу (представнику позивача), роз`яснивши про необхідність сплатити судовий збір в дохід держави в будь-якій установі банку за наступними банківськими реквізитами: Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Хортиц./22030101; Код ЄРДПОУ отримувача: 37941997; Рахунок: UA578999980313171206000008514; Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Повідомити позивачу, що в разі не усунення зазначених недоліків, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Гнатик