Постанова № 135799065, 20.04.2026, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/379/26

Провадження № 3/515/867/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м. Татарбунари

Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Луцюк В.О., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про працевлаштування відсутні, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з постановою Татарбунарського районного суду Одеської області від 06 листопада 2025 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Так, 02 березня 2026 року о 22 годині 15 хвилин по вул.Молодіжній в с. Борисівка Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_1 керував електроскутером марки «АІМА» без державного номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота; невнятна мова; хитка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі відмовився у встановленому законом порядку. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст.130 КУпАП, за ознакою повторності.

У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, подав суду заяву про слухання справи у його відсутність, вину свою визнав повністю (вх № 2869/26-Вх 20.04.2026).

Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

За таких обставин суддя дійшов до переконання про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення у відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

У порядку ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вирішує також питання, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення і виходячи з цього, не вправі вийти за межі протоколу.

Згідно з ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до вимог ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Відповідальність за ст. 130 ч.1 КУпАП настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 2 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність особи за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Диспозиція ст.130 КпАП України відсильна, що зобов`язує працівників поліції, викладаючи суть адміністративного правопорушення у точній відповідності ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначати в протоколі, на підставі яких ознак представником поліції було виявлено стан алкогольного сп`яніння, що саме пропонувалось особі, в якій послідовності, вказати дії, які про керування транспортним засобом у стані сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення, датованого 02 березня 2026 року серії ЕПР1 № 604725, будь-яких зауважень щодо викладених у них обставинах останній не зазначив;

постановою інспектора СРПП ВП №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Доброжана О.А. від 02 березня 2026 року серії ЕПР1 № 6755004 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування таким);

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02 березня 2026 року, згідно з яким ОСОБА_1 за наявності ознак алкогольного сп`яніння відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Дії інспектора відповідали вимогам чинної «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у разі виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння;

постановою Татарбунарського районного суду Одеської області від 06 листопада 2025 року, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік;

відеозаписами, збережені на СД диск, на яких зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці та у медичному закладі.

Згідно з довідкою поліцейського СРПП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області А.Нікітенко від 03 березня 2026 року, ОСОБА_1 отримував 29 липня 2017 року посвідчення водія за відомостями ІПНП ІП «ГСЦ» серії НОМЕР_2 , яке не вилучалося.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції 2, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. ОСОБА_1 зауважень щодо викладених у протоколі обставин не вніс. Поліцейським протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 з боку працівників поліції або свідків було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 суду не надав.

Наведені докази у своїй сукупності є достатніми для підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

За підтвердження події і складу адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 , з метою виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, підлягає адміністративній відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення в межах санкції статті.

Згідно з ч.3 ст.30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Частиною 2 ст.30 КУпАП встановлено максимальну межу при застосуванні адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у виді 10 років.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 , згідно з постановою Татарбунарського районного суду Одеської області від 06 листопада 2025 року, яка набрала законної сили 18 листопада 2025 року, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, яке він фактично не відбув та вчинив нове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.130 КУпАП, суд, на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП, вважає за необхідне до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного за вчинення нового адміністративного правопорушення, приєднати невідбуте стягнення, накладене на ОСОБА_1 , згідно з постановою Татарбунарського районного суду Одеської області від 06 листопада 2025 року.

Зважаючи на ту обставину, що надані суду матеріали не містять доказів належності ОСОБА_1 керованого ним електроскутера марки «АІМА» без державного номерного знаку на праві власності, суд вважає, що правові підстави для застосування такого виду стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу відсутні.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60грн.

Керуючись ст. 30, 40-1, 280, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 2 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 (тридцять чотири тисячі грн 00 к.) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки та без вилучення в оплатний спосіб транспортного засобу.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП шляхом приєднання до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного даною постановою суду, враховуючи невідбуте стягнення, накладене на ОСОБА_1 , згідно з постановою Татарбунарського районного суду Одеської області від 06 листопада 2025 року, остаточно накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі 2 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 (тридцять чотири тисячі грн 00к.) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки 6 місяців 28 днів, без вилучення в оплатний спосіб транспортного засобу.

Адміністративний штраф стягнути за реквізитами: Одеська область, отримувач: ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300, код ЄДРПОУ: 37607526, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку:UA848999980313080149000015001, код КДБ: 21081300.

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України) судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять грн 60 к.) за наступними реквізитами: стягувач ГУК у м.Києві/м.Київ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA9089 99980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області.

Суддя В.О. Луцюк