Ухвала суду № 135798926, 16.04.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2718/23

УХВАЛА

16 квітня 2026 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду в режимі відеоконференцзв`язку клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12023163380000037 від 15.03.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Київ, громадянки України, маючої вищу освіту, не працюючої, незаміжньої, на утриманні неповнолітніх дітей не маючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області перебуває зазначене кримінальне провадження на стадії підготовчого засідання.

На стадії досудового розслідування до обвинуваченої застосовувався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, згідно ухвали слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 12.05.2023 року.

Ухвалою судді від 22 травня 2023 року призначено підготовче судове засідання.

02.09.2024 року ухвалою суду оголошено розшук обвинуваченої ОСОБА_4 , судове провадження зупинено до її розшуку.

18.09.2024 року на адресу суду від ВнП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про встановлення місця знаходження обвинуваченої ОСОБА_4 за адресою проживання: АДРЕСА_2 . Долучено копію письмового пояснення ОСОБА_4 від 1609.20.24 року, в якому остання зазначила, що про те, що не знала, що перебуває у розшуку та їй невідомо було про необхідність явки до суду, зобов`язується прибути за викликом до суду.

У зв`язку з встановленням місця проживання обвинуваченої ОСОБА_4 було призначено дату підготовчого судового засідання, однак, будучи повідомленою про час, дату та місце проведення підготовчого засідання обвинувачена до суду не прибула, жодних клопотань чи повідомлень до суду не надіслала. У зв`язку з чим за клопотанням прокурора ухвалою суду від 09.12.2024 року надано дозвіл на затримання обвинуваченої ОСОБА_4 , з метою приводу останньої до приміщення Овідіопольського районного суду Одеської області для вирішення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Організацію виконання ухвали суду в цій частині доручено начальнику ВнП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області. Встановлено строк дії ухвали шість місяців з дати її постановлення.

Ухвалою суду від 09.06.2025 року оголошено розшук обвинуваченої ОСОБА_4 , та зупинено судове провадження до розшуку обвинуваченої. Також надано дозвіл на затримання обвинуваченої ОСОБА_4 , з метою приводу останньої до приміщення Овідіопольського районного суду Одеської області для вирішення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Організацію виконання ухвали суду в цій частині доручено начальнику ВнП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області.

17.06.2025 року обвинувачену ОСОБА_4 розшукано, затримано в м.Харків та 18.07.2025 року доставлено до приміщення Овідіопольського районного суду Одеської області для вирішення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою суду від 18.07.2025 року обрати обвинуваченій ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 15 вересня 2025 року включно, в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», з правом внесення застави.

Ухвалою суду від 10.09.2025 року змінено обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» на домашній арешт строком на два місяці, тобто по 10 листопада 2025 року включно, за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_6 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , кожного дня в період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв, починаючи з 10.09.2025 року, та у відповідності з положеннями ч.5 ст.194 КПК України покладено на обвинувачену ОСОБА_4 виконання обов`язків, передбачених пунктами 1, 3, 8 цієї статті.

В подальшому, у зв`язку з неодноразовою неявкою обвинуваченої в судові засідання, ухвалою суду від 08.12.2025 року постановлено здійснити примусовий привід обвинуваченої в судове засідання, однак обвинувачену не доставлено, встановити місцезнаходження обвинуваченої не надалось можливим.

Ухвалою суду від 30.03.2026 року оголошено розшук обвинуваченої ОСОБА_4 , та зупинено судове провадження до розшуку обвинуваченої. Також надано дозвіл на затримання обвинуваченої ОСОБА_4 , з метою приводу останньої до приміщення Овідіопольського районного суду Одеської області для вирішення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Організацію виконання ухвали суду в цій частині доручено начальнику ВнП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області.

16.04.2026 року обвинувачену ОСОБА_4 розшукано, затримано о 15 годині 30 хвилин в м.Чорноморськ Одеської області та о 16 годині 44 хвилини доставлено до приміщення Овідіопольського районного суду Одеської області для вирішення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Під час розгляду в судовому засіданні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 прокурор ОСОБА_3 дане клопотання повністю підтримала, посилаючись на обгрунтованість обвинувачення та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України.

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти клопотання прокурора, пояснила що вона не переховувалася від суду, увесь цей час намагалася оскаржити своє звільнення з військової служби. Наразі хворіє та просила суд обрати їй більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_5 також заперечував проти клопотання, посилаючись на те, що відсутні обставини для обрання найсуворішого запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , та враховуючи обставини кримінального правопорушення та особу обвинуваченої просив суд обрати їй запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора та заперечення сторони захисту, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.9 Конституції України міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність обрання запобіжних заходів є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватись суворістю можливого покарання, сукупністю даних про матеріальний та соціальний стан особи, її зв`язки з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Під час розгляду клопотання прокурора судом встановлені обгрунтовані підстави застосування виключного запобіжного заходу обвинуваченій у виді тримання під вартою. Встановлено ризик, який дає достатні підстави вважати, що обвинувачена може вчинити дії з переховування від суду.

Так, суд враховує обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_4 тяжкого корисливого злочину, вчиненого в умовах воєнного стану, та можливої міри покарання, яка може бути їй призначена у разі визнання винуватою (позбавлення волі строком від 5 до 8 років), а також особу обвинуваченої ОСОБА_4 , яка незаміжня, на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працює.

Крім того, згідно листа командира військової частини НОМЕР_1 від 17.11.2025 року №1776/1/22211 ОСОБА_4 16.07.2025 року самовільно залишила розташування підрозділу в районі виконання бойових завдань. Також надано копію витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.07.2025 року № 200, згідно якого солдат ОСОБА_4 16 липня 2025 року самовільно залишила розташування підрозділу в районі виконання бойових завдань та відсутня на військовій службі. ІІ знято з усіх видів забезпечення, припинено нарахування та виплати грошового забезпечення з 16 липня 2025 року.

При цьому суд враховує, що за увесь час перебування даного кримінального провадження у суді, обвинувачена ОСОБА_4 лише один раз 31.05.2023 року з`явилася до суду. На всі інші судові виклики не з`являлася без поважних причин або без повідомлення причин неявки, ігноруючи судові виклики. В подальшому, знаючи про наявність незавершеного судовим розглядом даного кримінального провадження, обвинувачена залишила своє місце проживання та вступила до військової служби за контрактом у м.Харкові, не повідомивши про це ні суд, ні прокурора.

Також після зміни обвинуваченій запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби, згідно ухвали суду від 10.09.2025 року, обвинувачена ОСОБА_4 , перебуваючи під дією даного запобіжного заходу, допустила неявку до суду без поважних причин, та в подальшому на неодноразові виклики також не з`являлась до суду, хоча їй було відомо про кожне судове засідання, про що свідчать її неодноразові листи, подані на електронну адресу суду про перенесення розгляду справи.

У рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При цьому, щодо ризиків, заявлених прокурором, передбачених п.п. 3,4 ч.1 ст. 177 КПК України про можливість обвинуваченої здійснювати незаконний вплив на потерпілого та свідків, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, суд вважає їх недоведеними та вираженими у формі припущення, оскільки матеріали справи не містять інформації про спроби обвинуваченої здійснювати такий незаконний вплив на вказаних учасників протягом досудового розслідування та під час судового розгляду.

Обставини, які є перешкодою для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст. 183 КПК України, відсутні.

Виходячи з наведеного, враховуючи наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, оцінивши в сукупності всі обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, суд вважає за необхідне обрати у відношенні обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти встановленому ризику.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п.1 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 197, 331, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 - задовольнити.

Обрати обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 14 червня 2026 року включно, в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».

Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню та припиняє свою дію 14 червня 2026 року.

Визначити розмір застави щодо обвинуваченої ОСОБА_4 - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість двісті сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок код отримувача 26302945, банк отримувача: ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA418201720355249001000005435.

Обвинувачена ОСОБА_4 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинувачену ОСОБА_4 такі обов`язки:

- прибувати за першою вимогою суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, а саме с.Молодіжне Одеського району Одеської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи.

Копію ухвали направити Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" для виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє судовий розгляд.

Повний текст ухвали складено 20.04.2026 року.

Суддя: ОСОБА_1