Постанова № 135798162, 17.04.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1465/26

Провадження № 2-а/466/60/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Баєвої О.І.

секретаря судового засідання Комарницької В.-М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

25.02.2026 позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати постанову серії ЕНА № 6697824, винесену 20.02.2026 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 121 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 340 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконним та безпідставним, а оскаржувана постанова необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення в його діях, оскільки при розгляді даної справи не були з`ясовані та доведені обставини, які б свідчили про наявність в його діях ознак проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, розгляд справи зведено лише до констатації факту виявленої несправності, не взято до уваги той факт, що така несправність виникла в дорозі, мала раптовий характер виникнення та при розгляді справи було порушено його права.

Ухвалою від 27.02.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

10.03.2026 року на адресу суду з Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, у якій представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову з підстав наведених у відзиві, оскільки позивач був правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності.

Протокольною ухвалою суду у справі було залучено належного відповідача Департамент патрульної поліції.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, надав пояснення аналогічні змісту позовної заяви.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву чи клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило.

Заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.02.2026 відносно позивача винесено постанову серії ЕНА №6697824 про визнання його винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.

Відповідно фабули оскаржуваної постанови 20.02.2026 о 22:02 год. в с. Зимна Вода, дорога М11 Львів-Шегині км10+5 водій керував ТЗ у якому не горіла ліва фара в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушив п. 31.4.3.в ПДР України відповідальність за що передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. ст. 10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР).

Згідно з частиною першою статті 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до підпункту 31.4.3 в) пункту 31.4 Правил дорожнього руху, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, в разі, зокрема, якщо не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.

Заборона руху транспортного засобу у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості, у якого не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів передбачена п. 31.6 (б) ПДР.

Відповідно до п. 31.5 ПДР, у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 1 статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка доведена в законний спосіб.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Судом встановлено та в оскаржуваній постанові зазначено, що доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП, є відеозапис.

З долучених до відзиву відповідачем відеофайлів з нагрудної камери інспектора поліції та відеореєстратора з службового автомобіля, вбачається, що після зупинки автомобіля до нього підійшло двоє поліцейських та відбувалось спілкування з водієм. Поліцейськими повідомлено ОСОБА_1 , що у транспортному засобі, яким він керує, у темну пору доби не працює передня ліва фара в режимі ближнього світла, на що останній повідомив, що у цей день вже провів заміну вказаної фари на нову, оскільки горів відповідний індикатор.

При цьому, судом встановлено, що перед виїздом автомобіль позивача перебував у технічній справності, а ліва фара ближнього світла вийшла з ладу в дорозі, про що він неодноразово наголошував поліцейським та наполягав на відсутності в його діях умислу на вчинення правопорушення. Проте, доводи позивача про те, що несправність виникла в ході руху транспортного засобу, яку він не помітив, і він її усуне на місці, не взято поліцейським до уваги. Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження тієї обставини, що несправність трапилась не під час руху.

Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення відповідачем не надано. При цьому, поліцейськими не складалися, як доказ в розумінні вимог статті 251 КУпАП, протокол огляду транспортного засобу чи акт перевірки технічного стану транспортного засобу на предмет несправності лівої фари, не допитувались свідки, які були присутні на місці події, не робились фотозображення, що вказують на таке порушення. Матеріали справи не містять належних доказів щодо фіксації такої несправності, як зазначено в оскаржуваній постанові.

За таких обставин, відповідачем в порушення вимог статті 280 КУпАП не було встановлено, чи було вчинено правопорушення, чи винний позивач в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

В розумінні ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновків експертів.

При цьому, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ст. 73 КАС України). Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 74 КАС України).

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За ч. 3 ст. 286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що умисне вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та достатність підстав для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з положеннями статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України з Головного управління Національної поліції у Львівській області слід стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань вказаного суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 19, 77, 132, 134, 139, 242-246, 250, 268, 286 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 6697824 від 20.02.2026 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу в сумі 340 грн, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3

Суддя О. І. Баєва