Ухвала суду № 135798123, 20.04.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/1864/26

2-о/465/171/26

У Х В А Л А

про відмову в відкритті провадження у справі

20.04.2026 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Баран О.І., дослідивши матеріали заяви

заявник: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ),

заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд.10),

про: встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

У березні 2026 року заявниця звернулася до суду з заявою, в якій просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме «факт родинних відносин (подружжя) між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (дружина) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (чоловік)».

У час перебування судді у відпустці до суду надійшла довідка (вх.№11946/26 від 15.04.2026) якою підтверджено зареєстроване місце проживання заявника у Франківському районі м. Львова.

Указану довідку передано судді 20.04.2026, у перший робочий день.

Суддя, перевіривши матеріали заяви, дійшов таких висновків.

Приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин першої та другої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому, в порядку окремого провадження може вирішуватися питання про факт, але не спір про право цивільне.

Згідно ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Щодо встановлення факту родинних відносин між чоловіком та дружиною слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Верховний Суд у постанові від 30.07.2018 у справі № 737/120/18, про встановлення факту родинних відносин (перебування у зареєстрованому шлюбі), заінтересована особа - Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України, виснував, що :

«Родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Стосунки між подружжям не є родинними.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі та змінюючи ухвалу суду першої інстанції в частині мотивів цієї відмови, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що в порядку окремого провадження може бути встановлений факт родинних відносин лише між кровно спорідненими родичами, а не між чоловіком та дружиною, а тому наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі» (https://reyestr.court.gov.ua/Review/75690789).

Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).

У постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 569/16419/15-ц (провадження № 61-8872св18), від 23 травня 2018 року у справі № 766/5046/16-ц (провадження № 61-10741св18) від 27 вересня 2024 року у справі № 203/639/23 зазначено, що встановлення факту родинних відносин можливо лише за наявності кровної спорідненості.

Також, згідно з роз`ясненнями, що містяться в інформаційному листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», дружина чи чоловік також мають право на спадкування у разі смерті одного з подружжя, однак такі члени сім`ї не перебувають у кровному спорідненні. Встановлення факту родинних відносин між такими особами чинним законодавством не передбачено, для них може мати правове значення встановлення факту реєстрації шлюбу чи факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у відповідних випадках.

Як вже встановлено судом, заявник звернувся до суду з заявою на підставі п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України в порядку встановлення саме факту родинних відносин між ним та його чоловіком через розбіжності в зазначенні їхніх прізвищ, а не зі заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу.

Відтак, суд дійшов висновку, що вимога заяви про встановлення факту родинних відносин між чоловіком та дружиною не підлягає задоволенню, оскільки законом не передбачена можливість встановлення юридичного факту родинних відносин між чоловіком та дружиною. В порядку окремого провадження може бути встановлений факт родинних відносин лише між кровноспорідненими родичами, а не між чоловіком та дружиною.

Дотримання указаних правил судової процедури у подібних правовідносинах підтверджується практикою судів апеляційних інстанцій про вірність висновку про відмову у задоволенні позову (наприклад, постанова від 08.04.2025 3 справі №296/8475/24) або про помилкового висновку про задоволення позову (наприклад постанова від 09.04.2025 у справі №295/1445/24)

З огляду на викладене вимога заяви про встановлення факту родинних відносин між чоловіком та дружиною не може бути предметом розгляду в порядку окремого провадження, оскільки в порядку окремого провадження може бути встановлений факт родинних відносин лише між кровноспорідненими родичами, а не між чоловіком та дружиною. З цих підстав слід відмовити у відкритті провадження у справі.

Дотримання правил судової процедури не є порушенням права на справедливий суд, адже у кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Враховуючи викладене та керуючись ст.293, 294, 315, 260, 353 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Відмовити у відкритті провадження по справі за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи: Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області, про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Суддя: Баран О.І.