Рішення № 135796915, 16.04.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/7483/25

провадження №: 2/398/1081/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"16" квітня 2026 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді Москалик В. В.,

за участю секретаря судового засідання Ситник І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Олександрії у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 25.01.2025-100000230 від 25.01.2025 у розмірі 63 600,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , 25.01.2025 уклали кредитний договір № 25.01.2025-100000230, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 20 000 грн, строк на який надається кредит - 189 днів, дата повернення - 01.08.2025, стандартна процентна ставка - 1 % за 1 день користування кредитом, знижена процентна ставка - 0.5% за 1 день користування кредитом, комісія пов`язана з наданням кредиту - 1400 грн. з розрахунку 7% від суми кредиту. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, а відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 63 600,00 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 20 000,00 грн, процентів у розмірі 29 400,00 грн, комісії за надання кредиту - 1 400,00 грн, додаткової комісії - 2 800,00 грн та 10 000 грн неустойки. Відповідач добровільно взятих на себе зобов`язань не виконує, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просили розгляд справи провести за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечували.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причина неявки суду невідома. Клопотання про відкладення справи до суду, відзив на позовну заяву до суду не надходили. У зв`язку з цим, суд, згідно вимог ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані позивачем і долучені до матеріалів справи письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, зважаючи на таке.

Встановлено, що 25.01.2025 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 25.01.2025-100000230 шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною кредитного договору, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 20 000,00 грн, що підтверджується довідкою про перерахування коштів від 17.11.2025 № 327-1711 на картку платника № НОМЕР_1 .

25.01.2025 відповідач за допомогою одноразового ідентифікатора Е851 підписав пропозицію про укладання кредитного договору (кредитної лінії) № 25.01.2025-100000230 від 25.01.2025.

25.01.2025 відповідач за допомогою одноразового ідентифікатора А851 підписав паспорт споживчого кредиту.

Згідно з заявкою кредитного договору № 25.01.2025-100000230 (кредитної лінії) від 25.01.2025 передбачено, що строк, на який надається кредит, становить 189 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 01.08.2025. У позичальника та кредитора відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту. Процентна ставка - фіксована, згідно зазначеного кредитного договору, стандартна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом, знижена процентна ставка 0,5 % за кожен день користування. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням кредиту, становить 7 % від суми кредиту- 1 400,00 грн.

Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) та заявка, яка є частиною кредитного договору, підписані позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е851.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/5226/17 зазначено, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків, розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту; безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.

Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01.11.2021 у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Згідно з розрахунком позивача станом на 01.08.2025 утворилася заборгованість у розмірі 63 600,00 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 20 000,00 грн, процентами у сумі 29 400,00 грн, нарахованих за період з 25.01.2025 до 01.08.2025, тобто в межах строку кредитування, комісією за надання кредиту в сумі 1 400,00 грн, комісією за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 2 800,00 грн та 10 000,00 грн неустойки.

Згідно зі ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення позичальником зобов`язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Враховуючи те, що відповідач не виконав передбачені кредитним договором і законом зобов`язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, то суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором за тілом кредиту в сумі 20 000,00 грн, за відсотками за користування кредитом в сумі 29 400,00 грн.

Щодо стягнення комісії за надання кредиту та додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) суд зазначає наступне.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначені загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з наданням кредиту та за обслуговування кредиту.

При цьому Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

За приписами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає не частіше одного разу на місяць. Умовами договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць є нікчемною відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11 , ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 1 400,00 грн є обґрунтованими, в той же час позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за додатковою комісією за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2800,00 грн задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення неустойки, нарахованої позивачем, суд зазначає наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки, неустойка нарахована позивачем в період дії в Україні воєнного стану, що суперечить зазначеній нормі ЦК України, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 10 000,00 грн не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 223, 265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором № 25.01.2025-100000230 від 25.01.2025 у розмірі 50 800,00 грн (п`ятдесят тисяч вісімсот гривень 00 коп.), що складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 20 000,00 грн, 29 400,00 грн за відсотками та 1 400,00 грн комісії за надання кредиту.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ 37356833) витрати зі сплати судового збору у сумі 1 934,87 грн (одна тисяча дев`ятсот тридцять чотири гривні 87 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 16.04.2026.

Суддя Вікторія МОСКАЛИК