Ухвала суду № 135795748, 12.03.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/4485/24

2/296/145/26

У Х В А Л А

Іменем України

12 березня 2026 рокум. Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі головуюючого судді Шкирі В.М., за участі секретаря судового засідання Сейко Л.В. , представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гуртовенко Р.М., представника відповідача ТОВ "Дівочки-Сад"- адвоката Опанасюка С.П., розглянувши заяву представника відповідача ТОВ "Дівочки-Сад"- адвоката Опанасюка С.П. про відвід головуючому судді Шкирі В.М. від розгляду цивільної справи №296/4485/24 за позовом представника позивача - ОСОБА_1 адвоката Гуртовенка Романа Михайловича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дівочки-Сад», Фермерського господарства «Берри Гарден», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про визнання недійсним правочину та договорів застави рухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

Корольовським районним судом м.Житомира під головуванням судді Шкирі В.М. здійнюється розгляд цивільної справи №296/4485/24 за позовом представника позивача - ОСОБА_1 адвоката Гуртовенка Романа Михайловича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дівочки-Сад», Фермерського господарства «Берри Гарден», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про визнання недійсним правочину та договорів застави рухомого майна.

12.03.2026 представник відповідача ТОВ "Дівочки-Сад"- адвокат Опанасюк С.П. через "Електронний суд" направив до суду заяву про відвід головуючому судді Шкирі В.М. від розгляду цивільної справи №296/4485/24 .

Заява мотивовани тим, що суддя Шкиря В.М., відкладаючи судове засідання12.02.2026 через свою хворобу, погоджуючи дату наступного слухання з представником скаржника ОСОБА_5 та представником позивачів ОСОБА_6 , у якого запитувала про позицію його довірителів з приводу дій державного виконавця, які оскаржені ТОВ «Дівочки-Сад».

Попри те, що судове засідання відбувалось 12.02.2026, ні суддя, ні секретар не повідомили представника скаржника про винесення ухвали від 10.02.2026 та можливість її отримання безпосередньо в суді. Отже суд, маючи можливість повідомити представника скаржника про постановлення ухвали від 10.02.2026,не зробив цьогоі приховав інформацію про стан провадження, чим створив штучні перешкоди у своєчасному реагуванні скаржника на дії суду.

Більше того, своєю поведінкою суд сформував у представника ТОВ «Дівочки Сад» правомірне очікування, що його скарга прийнята до розгляду і буде розглянута, оскільки з`ясування судом у присутніх представників їх позиції по суті скарги не видається доцільним у разі залишення її без розгляду.

13.03.2026 представник ТОВ "ДівочкиСад" підтримав свою заяву з мотивів та підстав, що в ній викладені.

Представник ползивача- просив відмовити в задоволенні заяви, вважаючи, що вона необгрунтована.

За приписами ч.7 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно.

Суд роглянувши заяву про відвід головуючого судді прийшов наступного.

За приписами ч.1 ст.36 УЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

За суб`єктивним критерієм "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (пункти 49, 50 рішення у справі "Білуха проти України", заява № 33949/02, рішення від 09.11.2006).

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів:

- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. пункти 27, 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993; пункт 42 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, N 33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ);

- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 64 рішення у справі "Бочан проти України", N7577/02 від 03.05.2007);

- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр" проти України");

- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (пункт 38 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).

При цьому ЦПК України е встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

У цій справі, вказуючи про наявність підстав для заявлення відводу представник позивача не навів достатньо обґрунтованих доводів про існування обставин, які могли б викликати сумнів у неупередженості судді Шкирі натомість викладені у заяві доводи є непідтвердженими жодними доказами припущеннями, які не свідчать про надання суддею більш вигідного становища стороні позивачів.

За приписами ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Хоча представник, що заявив відвід і стверджує, що відвід не стосується процесуальних рішень судді, разом з ти його доводи свідчать про зворотнє.

Суддя з`ясовуючи думку сторони позивача в присутності сторони відповідача мав на меті з`ясування лише одного питання: чи відомо представнику та стороні, яку він представляє про подачу скарги їх опонентами на дії державного виконавця щодо арешту майна в межах цієї справи?

Дійсно суд повернув скаргу,на яку посилається представник, при цьому жодних намірів приховати якусь інформацію не було. Питання повернення скарги відбулося в межах строків встановлених ЦПК України.

При цьому, суд з`ясував, що представник реалізував своє право на подачу апеляційної скарги та вона , як свідчить інформація у відкритому доступі, прийнята судом апеляційної інстанції до розгляду.

Головуючий суддя -Шкиря В.М. ж стверджує, що є безсторонньою при розгляді цієї справи.

Враховуючи викладене підстав для задоволення відводу головуючому судді у цій справі не має, оскільки представник відповідача не довів, що є підстави вважати, що суддя з якихось підстав упередженим під час розгляду цієї справи, а його доводи стосуються незгоди сторони з процесуальними рішеннями судді.

Керуючись ч.4 ст.36, 260 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача ТОВ "Дівочки-Сад"- адвоката Сеогія ОПАНАСЮКА про відвід головуючому судді Вірі ШКИРІ в цивільній справі №296/4485/24 за позовом представника позивача - ОСОБА_1 адвоката Гуртовенка Романа Михайловича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дівочки-Сад», Фермерського господарства «Берри Гарден», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про визнання недійсним правочину та договорів застави рухомого майна- залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Шкиря