Рішення № 135794986, 17.04.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2026 року справа № 320/45864/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення, вимоги, зобов`язання вчинити дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києва (далі відповідач або контролюючий орган), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 26.03.2024 №Ф-23380;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 по коду платежу 71040000 00 (єдиний соціальний внесок для фізичних осіб-підприємців, у томі числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування та особи, які проводять незалежну професійну діяльність) шляхом виключення суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 26.03.2024 №Ф-23380;

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 26.03.2024 №2339824024;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.04.2024 №2596524024;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.04.2024 №2596624024.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що не отримував від контролюючого органу копію наказу про проведення перевірки та копію повідомлення про необхідність надання первинних документів податкового та бухгалтерського обліку. Позивач наголошує, що не був повідомлений про проведення перевірки у порядку, встановленому положеннями Податкового кодексу України, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для проведення спірної перевірки. Також позивач вказує, що висновки відповідача про наявність правових підстав для нарахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування зроблені без надання належної оцінки первинним документам, на підставі яких формувались показники бухгалтерського і податкового обліку, які, у свою чергу, підтверджують рух активів внаслідок господарських операцій, що відбулися у відносинах з контрагентами. Позивач стверджує, що документами бухгалтерського і податкового обліку підтверджується реальність господарських операцій з контрагентами.

07.10.2024, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О..

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 позовна заява залишена без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки останньої протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали.

22.11.2024 до Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 відкрите провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання на 29.07.2025.

22.07.2025 через підсистему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 підготовче судове засідання відкладене на 12.09.2025 у зв`язку з неявкою позивача та/або його представника.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 вирішено проводити розгляд справи у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача з використанням власних технічних засобів зв`язку.

08.08.2025 до Київського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач заперечує проти доводів позивача та вказує, що ОСОБА_1 , всупереч вимогам пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, не надав під час проведення перевірки документи та інформацію, що пов`язані з предметом перевірки. Відповідач наголошує, що копія наказу про призначення перевірки та копія повідомлення про необхідність надання документів первинного та бухгалтерського обліку були направлені позивачу засобами поштового зв`язку з урахуванням вимог Податкового кодексу України.

14.08.2025 через підсистему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач повторно наголошує, що не був повідомлений про проведення перевірки у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 витребувано у відповідача докази, які підтверджують поважність причин пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 підготовче судове засідання відкладене на 03.10.2025 у зв`язку з витребуванням у відповідача доказів, які підтверджують поважність причин пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву.

03.10.2025 підготовче судове засідання зняте з розгляду у зв`язку з перебуванням судді Кушнової А.О. у щорічній відпустці. Наступне підготовче судове засідання призначене на 24.10.2025.

01.10.2025 через підсистему «Електронний суд» до суду від відповідача надійшла заява на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2025.

10.10.2025 через підсистему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, призначеного на 24.10.2025.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 підготовче судове засідання відкладене на 12.12.2025 у зв`язку з неявкою позивача та/або його представника.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 підготовче судове засідання відкладене на 23.12.2025 у зв`язку з повторним витребуванням у відповідача доказів, які підтверджують поважність причин пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву.

23.12.2025 до суду від відповідача надійшла заява на виконання вимог протокольної ухвали Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2025.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 визнані поважними причини пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву, поновлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву; закрите підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду на 23.01.2026.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2026 витребувано докази у відповідача: копія листа Головного управління ДПС у м. Києві від 12.05.2023 №39232/6/26-15-24-02-04-08 із доказами направлення платнику або письмові пояснення про відсутність такого листа і помилкове посилання на нього в акті перевірки на сторінці 15; письмові пояснення щодо підстави, передбаченої підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України для проведення перевірки, а саме перевірка проведена за ініціативою податкового органу чи платника податків (у разі останнього - надати відповідну заяву платника); копія доповідної записки від 03.01.2024 №24/26-15-24-02-04-10, яка вказана як підстава для видання наказу про проведення перевірки; копію рішення щодо доцільності/недоцільності проведення перевірки позивача у зв`язку з припиненням платника податків; письмові пояснення про те, чи складались акти про ненадання документів до перевірки; копії актів про ненадання документів до перевірки (у разі їх складання та наявності); копії конвертів про направлення на адресу позивача запитів, листів, наказу, акту перевірки та податкових повідомлень-рішень, рішень, вимоги із зазначенням повної адреси платника на конверті та оригінали цих конвертів для огляду у судовому засіданні.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2026 судове засідання відкладене на 27.02.2026 у зв`язку з витребуванням доказів у відповідача.

05.02.2026 через підсистему «Електронний суд» до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2026.

12.02.2026 через підсистему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, де вказує, що під час проведення перевірки від контролюючого органу не надходило запитів про надання копій первинних документів податкового та бухгалтерського обліку. Натомість, повідомлення про необхідність надання копій таких документів було направлене позивачу до початку проведення перевірки. При цьому, представник позивача наголошує, що відповідач не надав інформацію про вміст конвертів (зокрема, описів вкладення), яка б підтверджувала факт направлення саме копії наказу на проведення перевірки та повідомлення про необхідність надання первинних документів.

27.02.2026 у судовому засіданні суд оглянув оригінали конвертів, якими позивачу направлялись: копія наказу про призначення перевірки, повідомлення про необхідність надання копій первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, копія акта перевірки та спірні податкові повідомлення-рішення, вимога та рішення про застосування штрафних санкцій.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 вирішено продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 05.01.2024 №32-П, на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, статті 79, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, призначена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_1 з 12.02.2024 тривалістю 5 робочих днів.

Повідомленням від 05.01.2024 №13/26-15-24-02-04 Головне управління ДПС у м. Києві, на підставі пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, сповістило ОСОБА_1 про необхідність забезпечити надання всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

За результатом проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, посадові особи Головного управління ДПС у м. Києві склали акт від 23.02.2024 №15464/Ж5/26-15-24-02-04/3270806410, яким встановлені такі порушення:

підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України не подана декларація про майновий стан і доходи за 2018 рік;

пунктів 177.1, 177.2 статті 177 Податкового кодексу України не задекларовані та не сплачені податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 377 509 гривень 07 копійок (за 2017 рік 355 009 гривень 07 копійок, за 2018 рік 22 500 гривень);

пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України не нарахований та не сплачений військовий збір на загальну суму 31 459 гривень (за 2017 рік 29 584 гривень 08 копійок, за 2018 рік 1 875 гривень);

підпункту 4 пункту 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» несвоєчасно поданий/не поданий звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску за 2016 та 2018 роки;

абзацу 3 частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - занижений єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини, на загальну суму 135 696 гривень 88 копійок (за 2016 рік 16 748 гривень 60 копійок, за 2017 рік 101 277 гривень, за 2018 рік 17 671 гривень 28 копійок);

пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України занижена сума податку на додану вартість на суму 51 080 гривень (червень 2017 року 50 743 гривень, липень 2017 року 337 гривень);

пунктів 44.1, 44.3 статті 44 Податкового кодексу України не надані документи на перевірку.

На підставі акта перевірки від 23.02.2024 №15464/Ж5/26-15-24-02-04/3270806410 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийняті, крім іншого:

вимога про сплату боргу (недоїмки) від 26.03.2024 №Ф-23380 з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 135 696 гривень 88 копійок;

рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 26.03.2024 №2339824024 на суму 67 848 гривень 44 копійки;

податкове повідомлення-рішення від 02.04.2024 №2596524024, яким збільшена сума грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 377 509 гривень 07 копійок;

податкове повідомлення-рішення від 02.04.2024 №2596624024, яким збільшена сума грошового зобов`язання з військового збору на суму 31 459 гривень 08 копійок.

Вважаючи протиправними вказані податкові повідомлення-рішення, вимогу та рішення про застосування штрафних санкцій, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Розглянувши доводи позивача щодо відсутності правових підстав для призначення спірної документальної позапланової невиїзної перевірки, суд зазначає таке.

Так, позивач вказує, що припинив підприємницьку діяльність у 2019 році, а отже, у відповідача були відсутні правові підстави для призначення спірної перевірки у 2023 році.

При цьому, судом встановлено, а сторонами не заперечується, що позивач припинив підприємницьку діяльність 06.06.2019, про що внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

За змістом підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється: якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Так, підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлює декілька самостійних підстав для проведення документальної позапланової перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо. Однією із таких підстав є припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, наявність якої зумовлює виникнення у контролюючого органу права на проведення документальної позапланової перевірки.

Виникнення такої обставини є достатньою підставою для призначення і проведення перевірки з обов`язковим дотриманням інших умов, встановлених Податковим кодексом України.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що Податковий кодекс України не встановлює конкретного строку після виникнення відповідної підстави для реалізації контролюючим органом права на проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Отже, після припинення 06.06.2019 підприємницької діяльності позивачем, у контролюючого органу виникло право на проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України без обмеження конкретним строком для прийняття контролюючим органом наказу про проведення перевірки.

Розглянувши доводи позивача щодо порушення відповідачем порядку повідомлення платника податків про проведення документальної позапланової перевірки, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 05.01.2024 №32-П, на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, статті 79, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, призначена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_1 з 12.02.2024 тривалістю 5 робочих днів.

Судом встановлено, що копія наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 05.01.2024 №32-П була направлена 09.01.2024 на адресу позивача засобами поштового зв`язку (відправлення №0600075993096) (а.с. 55, Т.4). Поштове відправлення №0600075993096 було повернуте 10.02.2024 Головному управлінню ДПС у м. Києві без вручення позивачу (а.с.54, Т.4).

При цьому, позивач не заперечує, що його місцем реєстрації, станом на січень-лютий 2024 року, була адреса: АДРЕСА_1 (яка визначена у поштовому відправленні №0600075993096 адресою одержувача).

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Отже, законодавець передбачив два окремих випадки, коли документи вважаються належним чином врученими платнику податків: надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення (що і було зроблено відповідачем у спірному випадку) або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №812/821/17.

Водночас, у разі надіслання документів поштою, крім отримання платником цієї кореспонденції на пошті, вони також вважаються врученими у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №640/9016/20, від 24.04.2025 у справі № 520/7480/25.

Суд звертає увагу позивача на те, що положення Податкового кодексу України не встановлюють обов`язку контролюючого органу направляти документи цінним листом з описом вкладення та/або будь-яким іншим чином ідентифікувати на поштовому конверті зміст такого відправлення.

У постанові від 09.10.2018 у справі № 820/1864/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 24.09.2019 у справі №826/1109/15 та підтримано Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 23.05.2022 у справі №810/3116/18.

Так, з огляду на вказані норми права та висновки Верховного Суду, встановлено, що копія наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 05.01.2024 про призначення спірної перевірки вважається врученою позивачу 10.02.2024 до початку проведення такої перевірки, що відповідає вимогам пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, доводи позивача про неотримання копії наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 05.01.2024 про призначення спірної перевірки є незмістовними, оскільки копія такого наказу направлена на податкову адресу позивача з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (що не заперечується позивачем у поданих у цій справі процесуальних документах) та з моменту проставлення поштовим оператором відповідної відмітки про невручення адресату поштового відправлення (а саме, 10.02.2024), копія наказу вважається врученою платнику податків.

Розглянувши доводи сторін щодо ненадання позивачем під час перевірки первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, наявності правових підстав для визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги, суд зазначає таке.

За правилами підпунктів 20.1.2, 20.1.6, 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до пункту 44.6. статті 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Позиція Верховного Суду, що обов`язку контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці, є усталеною.

Так, зокрема, але не виключно, у постановах від 29.05.2020 у справі №826/27811/15, від 06.08.2019 у справі №160/8441/18, від 31.01.2020 у справі №826/15328/18, від 03.10.2023 у справі № 420/534/20 Верховний Суд сформулював такий висновок: «Надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.».

Крім того, у постанові від 08.09.2019 у справі №802/1069/13-а Верховний Суд також зауважив, що обставина щодо порушення платником податків обов`язку, встановленого пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, надати після початку перевірки всі документи, які пов`язані з предметом перевірки, не означає, що платник не має права додатково їх надати до прийняття контролюючим органом відповідного рішення за результатами перевірки та не звільняє контролюючий орган від обов`язку врахувати при прийнятті рішення додатково надані платником документи у строк, встановлений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України, що прямо передбачено нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України.

Також у постановах від 08.09.2019 у справі №802/1069/13-а, від 01.04.2020 у справі №640/637/19, від 04.0.2020 у справі №0440/5658/18 Верховний Суд висловив позицію про те, що законодавцем передбачене право платника податків надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки. При цьому, якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, контролюючий орган до прийняття рішення за результатами такої перевірки зобов`язаний призначити та провести позапланову перевірку.

У постановах від 24.02.2020 у справі №440/4443/18, від 27.04.2022 у справі №420/13197/20 Верховний Суд виснував, що суд не може обмежити право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Разом з тим, з огляду на визначені нормами Податкового кодексу України мету й повноваження контролюючого органу під час проведення податкової перевірки, у разі якщо рішення контролюючого органу вмотивоване саме не наданням платником податків на вимогу контролюючого органу первинних документів, адміністративний суд, виходячи з окреслених процесуальним законом меж судового доказування, повинен перевіряти і враховувати такі обставини й винятки з них при вирішенні спору.

Узагальнення наведених вище підходів дає підстави для висновку про те, що платник податків має право на подання документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, після закінчення такої перевірки.

Проте, реалізація такого права має здійснюватися відповідно до вимог, встановлених пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, і до прийняття рішення за результатами такої перевірки.

Платник податків не позбавлений права довести у судовому процесі, що він вжив всіх залежних від нього заходів для забезпечення повної та об`єктивної перевірки, не ухилявся від її проведення, тобто, його поведінка жодним чином не була спрямована на перешкоджання контролюючому органу у здійсненні податкового контролю.

Судом встановлено, що 09.01.2024 Головне управління ДПС у м. Києві направило засобами поштового зв`язку (відправлення №0600075993096) (а.с. 55, Т.4) на адресу позивача (вулиця Васильківська, будинок 4, квартира 2, місто Київ, 03040) одночасно з копією наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 05.01.2024 №32-П, повідомлення від 05.01.2024 №13/26-15-24-02-04 про необхідність забезпечити надання всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки на підставі пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України.

Поштове відправлення №0600075993096 було повернуте 10.02.2024 Головному управлінню ДПС у м. Києві без вручення позивачу (а.с.54, Т.4).

За висновком суду, з урахуванням положень пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України, повідомлення від 05.01.2024 №13/26-15-24-02-04 вважається врученим позивачу 10.02.2024.

Як вбачається зі змісту наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 05.01.2024 №32-П, документальна позапланова невиїзна перевірка позивача призначена з 12.02.2024, тривалістю 5 робочих днів.

Позивач не заперечує, що у період з 12.02.2024 по 16.02.2024 (дата завершення перевірки) не надав Головному управлінню ДПС у м. Києві первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, пов`язані з предметом перевірки.

Позивач не заперечує, що ненадання під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку не пов`язане з виїмкою останніх або іншим вилученням правоохоронними органами.

Суд наголошує, що позивач також не скористався правом, визначеним пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, та не подав до контролюючого органу заперечення на акт перевірки з долученням копій первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Підсумовуючи викладене, суд у межах спірних правовідносин встановив таке:

позивач своєчасно отримав повідомлення щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та необхідності надання первинних документів бухгалтерського та податкового обліку з визначеними контрагентами та копію наказу про призначення перевірки;

у період з дня отримання повідомлення про проведення перевірки та копії наказу про призначення перевірки та до дати завершення перевірки позивач не надав Головному управлінню ДПС у м. Києві первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, пов`язані з предметом перевірки;

ненадання під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку не пов`язане з виїмкою останніх або іншим вилученням правоохоронними органами;

висновки акта перевірки мотивовані, крім іншого, ненаданням позивачем під час перевірки документів та інформації, що пов`язані з предметом перевірки;

позивач не скористався правом на подання заперечень на акт перевірки з долученням копій документів бухгалтерського та податкового обліку.

Ураховуючи встановлені судом обставини, з огляду на положення Податкового кодексу України та правові позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку про те, що ненадання позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, має наслідком наявність правових підстав для проведення відповідачем перевірки з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих сум податкових зобов`язань та визнання таких сум непідтвердженими документально.

При цьому, надання позивачем первинних документів згодом, у тому числі під час судового розгляду справи, не змінює статусу цих документів, як таких, що були відсутні на час формування даних звітності та їх наступне надання не має правових наслідків для цілей підтвердження правомірності формування спірних сум податкових вигод у відповідний податковий період.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №802/1464/17-а.

Отже, у суду відсутні правові підстави для дослідження первинних документів позивача, долучених під час судового розгляду, які не були надані контролюючому органу під час проведення перевірки, та встановлення змісту господарських операцій на підставі таких документів.

При цьому, позивач під час судового розгляду наголошував, що обов`язок надання первинних документів, у силу приписів пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, виникає після початку перевірки. Натомість, на переконання позивача, повідомлення №13/26-15-24-02-04 про необхідність надання первинних документів датоване 05.01.2024 до початку проведення спірної податкової перевірки.

Так, суд вважає необхідним звернути увагу позивача на зміст повідомлення від 05.01.2024 №13/26-15-24-02-04, де вказане таке: «… буде проводитись документальна позапланова невиїзна перевірка … з 12.02.2024 по дату завершення, тривалістю 5 робочих днів. … У зв`язку з вказаним, Вам, відповідно до пункту 85.2 статті 85 розділу ІІ Податкового кодексу України, слід починаючи із зазначеного терміну, забезпечити надання всіх необхідних документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.».

Буквальне тлумачення змісту повідомлення від 05.01.2024 №13/26-15-24-02-04 дає підстави для висновку про те, що останнє містить чітку вказівку на дату виникнення обов`язку, передбаченого пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України (надання всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, а саме 12.02.2024 (дата початку проведення перевірки).

Отже, на переконання суду, не заслуговують на увагу доводи позивача щодо передчасного направлення відповідачем повідомлення від 05.01.2024 №13/26-15-24-02-04 щодо необхідності подання документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Крім того, суд відхиляє доводи позивача щодо відсутності акта про відмову у наданні документів під час перевірки, складеного посадовими особами відповідача, з огляду на таке.

Дійсно, судом встановлено, що посадові особи Головного управління ДПС у м. Києві не складали акт про відмову надання позивачем документів під час перевірки.

Суд повторно наголошує, що позивач підтверджує факт ненадання під час спірної перевірки посадовим особам Головного управління ДПС у м. Києві документів, які пов`язані з предметом перевірки.

Так, судовий розгляд відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України охоплює собою більшість гарантій учасників публічно-правових відносин, зокрема, в аспекті змагальності, рівності та офіційного з`ясування обставин справи.

При цьому, формальні недоліки фіксації правопорушення не можуть бути підставою для скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень та звільнення правопорушника від відповідальності, передбаченої законом та спрямованої на захист важливого суспільного інтересу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.10.2024 у справі №120/12494/23.

Відсутність акта про відмову надання позивачем документів під час перевірки, за умови визнання позивачем факту ненадання таких документів, на переконання суду, є формальним недоліком оформлення відповідачем результатів податкової перевірки та не може вважатись єдиною підставою для визнання протиправними та скасування її наслідків.

Таким чином, суд не вбачає правових підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.04.2024 №2596524024 та №2596624024, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 26.03.2024 №Ф-23380, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 26.03.2024 №2339824024.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною п`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на висновок суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статями 243-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.